Рішення

від 28.05.2014 по справі 911/1367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа № 911/1367/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Бабич Є. В. (довіреність № б/н від 15.12.2013 р.);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг", м. Київ

до:

1) Фермерського господарства "Скочеляс", с. Грабовець, Тернопільська область;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Акруа", м. Бровари;

про стягнення 60 465, 23 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Хімагромаркетинг" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФГ "Скочеляс", ТОВ „Акруа" про стягнення в солідарному порядку 38 554, 63 грн. основної заборгованості, 2 252, 01 грн. пені, 11 306, 54 грн. процентів річних, 8 352, 05 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-1 свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р., укладеного між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ФГ "Скочеляс", договору поставки № АП-18-0219 від 07.08.2013 р., укладеного між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ФГ "Скочеляс", та також невиконанням відповідачем-2 свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поруки № ПР-18-0219 від 15.08.2013 р., укладеного між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ТОВ „Акруа".

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014 р. порушено провадження у справі № 911/1367/14 за позовом ТОВ „Хімагромаркетинг" до ФГ "Скочеляс", ТОВ „Акруа"про стягнення 60 465, 23 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.05.2014 р.

14.05.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява про частково припинення провадження у справі б/н б/д, в якій позивач просив припинити провадження у частині стягнення основного боргу в сумі 10 000, 00 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем 1 заборгованості у розмірі 10 000, 00 грн., в підтвердження чого суду було надано копію виписки з банківського рахунку позивача.

14.05.2014 р. у судовому засіданні заява позивача про часткове припинення провадження у справі б/н б/д прийнята судом до розгляду. За наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.05.2014 р.

28.05.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав клопотання про уточнення позовних вимог б/н б/д, в якому просив суд припинити провадження у частині стягнення основного боргу в сумі 10 000, 00 грн. та стягнути з відповідача 28 554, 63 грн. основного боргу, 11 306, 54 грн. відсотки річних, 2 252, 01 грн. пені, 8 352, 05 грн. штрафу. Також у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, з врахуванням клопотання б/н б/д про уточнення позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві. Клопотання про уточнення позовних вимог б/н б/д прийнято судом до розгляду.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надали.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено договір поставки № АП-18-0195, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі товар: 1) найменування -тіабєн; одиниця виміру - л. ; ціна за 1 од., у грн. з ПДВ-316, 65 грн.; кількість - 30; загальна ціна у грн. з ПДВ - 9 499, 50 грн.; 2) найменування -фумазаліл; одиниця виміру - л. ; ціна за 1 од., у грн. з ПДВ-256, 41 грн.; кількість - 3; загальна ціна у грн. з ПДВ - 769, 23 грн.

Згідно п. 1.2. договору поставки вартість товару на дату укладення цього договору становить 10 268, 73 грн. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору

Відповідно до п. 1.4. договору поставки кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 05 серпня 2013 р. - 2 053, 75 грн.; не пізніше 01 листопада 2013 р. - 8 214, 98 грн.

Пунктом 3.1. договору поставки визначено, що поставка товару здійснюється у строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою покупця.

Згідно п. 7.1. договору поставки даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

05.08.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено додатковий договір № АП-18-0195ДС1 до договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р., згідно п. 1.1. якого сторони домовилися доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин: найменування: дикват; одиниця виміру - л; ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 52, 92 грн.; кількість 390; загальна ціна у грн. з ПДВ - 20 638, 80 грн.

Відповідно до п. 3. додаткового договору покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 15.08.2013 р.; сума оплати - 4 127, 76 грн.; не пізніше 01.11.2013 р.; сума оплати - 16 511, 04 грн.

22.10.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено додатковий договір № АП-18-0195ДС2 до договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р., згідно п. 1.1. якого сторони домовилися доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин: 1) найменування: стопрост; одиниця виміру - л; ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 36, 84 грн.; кількість 20; загальна ціна у грн. з ПДВ - 736, 80 грн.; 2) найменування: універсал; одиниця виміру - кг; ціна за 1 од. у грн. з ПДВ - 204, 67 грн.; кількість 12; загальна ціна у грн. з ПДВ - 2 456, 04 грн.

Відповідно до п. 3. додаткового договору покупець зобов'язаний згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: не пізніше 30.10.2013 р.; сума оплати - 3 192, 84 грн.

На виконання умов договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. позивачем протягом липня-жовтня 2013 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу -1 товар на загальну суму 34 100, 37 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-18-0256 від 29.07.2013 р. на суму 10 268, 73 грн., видатковою накладною № АП-18-0266 від 06.08.2013 р. на суму 20 638, 80 грн. та відповідною довіреністю № 42 від 29.07.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару; видатковою накладною № АП-18-0408 від 23.10.2013 р. на суму 3 192, 84 грн. та відповідною довіреністю № 130 від 23.10.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару, наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем-1 було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті отриманого товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 17 125, 74 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 05.08.2013 р. на суму 2 125, 74 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 06.11.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 11.12.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 24.12.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., копією банківської виписки по рахунку позивача на суму 10 000, 00 грн. станом на 28.04.2014 р. б/н б/д, наявними в матеріалах справи.

07.08.2013 р. між позивачем та відповідачем -1 було укладено договір поставки № АП-18-0219, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі товар: 1) найменування - гібрид озимого ріпаку; одиниця виміру - п. о. ; ціна за 1 од., у грн. з ПДВ- 1 348, 75 грн.; кількість - 16; загальна ціна у грн. з ПДВ - 21 580, 00 грн.;

Згідно п. 1.2. договору поставки вартість товару на дату укладення цього договору становить 21 580, 00 грн., що на дату підписання договору становить 2 000, 00 євро. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору

Відповідно до п. 1.4. договору поставки кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1. даного договору. За бажанням покупця кількість та асортимент товару може бути збільшені, що оформляється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати.

Пунктом 2.1. договору поставки передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в п. 1.2. даного договору, в наступні строки: не пізніше 20 серпня 2013 р. - 4 316, 00 грн.; не пізніше 01 листопада 2013 р. - 17 264, 98 грн.

Пунктом 3.1. договору поставки визначено, що поставка товару здійснюється у строки, які передбачені п. 3.3. договору, або раніше за заявкою покупця.

Згідно п. 7.1. договору поставки даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов договору поставки № АП-18-0219 від 07.08.2013 р. позивачем у серпні 2013 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу -1 товар на загальну суму 21 580, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-18-0292 від 15.08.2013 р. на суму 21 580, 00 грн. та відповідною довіреністю № 122 від 15.08.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару, наявними в матеріалах справи.

15.08.2013 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № ПР-18-0219, згідно умов п. 1.1. якого у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків ФГ "Скочеляс" за договорами, передбаченими розділом 2 цього договору (надалі основний договір).

Згідно п. 1.2. договору поруки у разі порушення боржником основного договору або зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат кредитора тощо.

Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р., договір поставки № АП-18-0219 від 07.08.2013 р. та додаткові договори до них, укладені між кредитором (в основному договорі іменується як продавець) та боржником (в основному договорі іменується як покупець).

Пунктом 4.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

31.03.2013 р. позивач звернувся до боржника - відповідача-2 із вимогою № б/н від 30.03.2013 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобов'язання за договором поруки № ПР-18-0219 від 15.08.2013 р. та оплатити суму основного боргу у розмірі 38 554, 63 грн.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача є його вимога до відповідачів про стягнення з відповідачів на свою користь 38 554, 63 грн. основної заборгованості згідно договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та договору поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р., укладених між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ФГ "Скочеляс".

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із наданих позивачем документів вбачається, що після звернення позивачем із даним позовом до відповідачів в господарський суд і після порушення судом провадження у даній справі за таким позовом та станом на 28.04.2014 р. відповідач 1 частково виконав свій обов'язок по оплаті товару за договорами та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача б/н б/д, наявною в матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була частково погашена основна заборгованість перед позивачем по оплаті поставленого товару, що є предметом спору.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ФГ "Скочеляс", ТОВ „Акруа" на користь ТОВ „Хімагромаркетинг" основної заборгованості по оплаті поставленого товару за договором поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та договором поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р., укладених між позивачем та відповідачем 1, на суму у розмірі 10 000, 00 грн. на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, забезпеченням виконання зобов'язання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договорами строк і станом на час розгляду справи відповідачі обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконали і їх основна заборгованість перед позивачем складає 28 554, 63 грн., що підтверджується договором поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р.; додатковим договором № АП-18-0195ДС1 до договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. від 05.08.2013 р.; додатковим договором № АП-18-0195ДС2 до договору поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. від 22.10.2013 р.; видатковою накладною № АП-18-0256 від 29.07.2013 р. на суму 10 268, 73 грн.; видатковою накладною № АП-18-0266 від 06.08.2013 р. на суму 20 638, 80 грн. та відповідною довіреністю № 42 від 29.07.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару; видатковою накладною № АП-18-0408 від 23.10.2013 р. на суму 3 192, 84 грн. та відповідною довіреністю № 130 від 23.10.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару; договором поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р., укладеним між позивачем та відповідачем 1; видатковою накладною № АП-18-0292 від 15.08.2013 р. на суму 21 580, 00 грн. та відповідною довіреністю № 122 від 15.08.2013 р., виданою позивачем на свого представника Скочеляса В. О. на отримання товару; договором поруки № ПР-18-0219 від 15.08.2013 р., укладеним між позивачем та відповідачем 2; випискою з банківського рахунку позивача від 05.08.2013 р. на суму 2 125, 74 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 06.11.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 11.12.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., випискою з банківського рахунку позивача від 24.12.2013 р. на суму 5 000, 00 грн., копією банківської виписки по рахунку позивача на суму 10 000, 00 грн. станом на 28.04.2014 р. б/н б/д, наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення солідарно із відповідачів основної заборгованості у розмірі 28 554, 63 грн. за договорами поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та № АП-18-0210 від 07.08.2013 р., укладеними між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ФГ "Скочеляс", та договором поруки № ПР-18-0219 від 15.08.2013 р., укладеним між ТОВ „Хімагромаркетинг" та ТОВ „Акруа", є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів пеню, передбачену договором поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та договором поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р. за періоди прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару з 02.11.2013 р. по 14.04.2014 р. на загальну суму 2 252, 01 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договорів передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені. Відповідно до п. 5.3. договорів сторони дійшли до згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.1. ч. 2. ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів пені у розмірі 2 252, 01 грн.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів відсотки річних від простроченої суми за період прострочення відповідачами виконання обов'язку по оплаті товару з 02.11.2013 р. по 14.04.2014 р. на загальну суму 11 306, 54 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5. договору поставки сторони дійшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2. ст. 625 ЦКУ, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен був сплачений покупцем та 96 відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Розрахунок відсотків річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно із відповідачів відсотків річних від суми основної заборгованості за договорами у вищевказаний період у розмірі 11 306, 54 грн.

Крім того, позивач просить стягнути солідарно із відповідачів штраф, передбачений договором поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та договором поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р. за невиконання відповідачами обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 8 352, 05 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4. договорів передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Розрахунок штрафу, виконаний позивачем є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення солідарно із відповідачів штрафу за договором поставки № АП-18-0195 від 26.07.2013 р. та договором поставки № АП-18-0210 від 07.08.2013 р. у розмірі 8 352, 05 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів 10 000, 00 грн. основної заборгованості за поставлений товар за договорами підлягає припиненню, а позовна вимога про стягнення з відповідачів основної заборгованості у розмірі 28 554, 63 грн., пені, відсотків річних та штрафу від суми основної заборгованості за договорами підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, з урахуванням того, що добровільне погашення відповідачем суми основної заборгованості, що є предметом спору, у розмірі 10 000, 00 грн., відбулось після звернення позивачем із даним позовом до відповідачів в суд і після порушення судом провадження у справі за таким позовом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Скочеляс", Товариства з обмеженою відповідальністю „Акруа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" основної заборгованості на суму у розмірі 10 000, 00 грн.

2. Позов в частині інших позовних вимог задовольнити повністю.

3. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Скочеляс" (ідентифікаційний код 14047873), Товариства з обмеженою відповідальністю „Акруа" (ідентифікаційний код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг" (ідентифікаційний код 30262667) 28 554 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 63 (шістдесят три) коп. основної заборгованості, 2 252 (дві тисячі двісті п'ятдесят дві) грн. 01 (одна) коп. пені, 11 306 (одинадцять тисяч триста шість ) грн. 54 (п'ятдесят чотири) коп. відсотків річних, 8 352 (вісім тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 05 ( п'ять) коп. штрафу та судові витрати 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

05 червня 2014 р.