Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/10962/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10962/14 02.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кагарлицький цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер кепітал груп"

про стягнення 1 395 000,00 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Зінченко О. В. (за посвідченням від 20.06.2014);

від відповідача: Захаров Т.Є. (за довіреністю від 10.06.2014).

В судовому засіданні 02 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

03.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява б/н від 03.06.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кагарлицький цукор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер кепітал груп" про стягнення 1 395 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 02.07.2014.

02.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про визнання позову у справі №910/10962/14.

В судове засідання, призначене на 02.07.2014, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кагарлицький цукор» (далі за текстом - ТОВ «ТД «Кагарлицький цукор») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інтер кепітал груп» (далі за текстом - ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп») було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №3 (далі за текстом - Договір).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач 30.05.2013 надав відповідачу фінансову допомогу у повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №42 від 30.05.2013.

Однак, позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов Договору, не повернув позивачу фінансову допомогу.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача 1 395 000,00 грн. основної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Проте, 02.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про визнання позову у справі №910/10962/14. Відповідно до вказаної заяви відповідач не заперечує, що відповідно до п.4.1. Договору фінансова допомога надавалась на строк до 24.04.2014 і станом на дату подання заяви не повернута позивачу. Враховуючи вищевикладене, відповідач визнає позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2013 між ТОВ «ТД «Кагарлицький цукор» та ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп» було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №3.

Згідно з п.6.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.1.1. Договору ТОВ «ТД «Кагарлицький цукор» зобов'язується на умовах цього Договору надати ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп» поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а відповідач зобов'язується повернути її у строк та порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що розмір фінансової допомоги становить 1 395 000,00 грн.

Згідно з п.3.2. Договору, фінансова допомога надається ТОВ «ТД «Кагарлицький цукор» у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Фінансова допомога вважається наданою з моменту зарахування її на поточний рахунок ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп» (п.3.3. Договору).

В підтвердження належного виконання позивачем умов Договору, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №42 від 30.05.2013, відповідно до якого позивачем надано поворотну фінансову допомогу відповідачу згідно Договору на суму 1 395 000,00 грн.

Умовами Договору, а саме п.4.1. передбачено, що фінансова допомога надається на строк до 24.04.2014.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.1. Договору, після завершення строку, передбаченого п.4.1. цього Договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу фінансову допомогу протягом 1 (одного) банківського дня.

Згідно з п.5.2. Договору фінансова допомога повертається ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп» у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

ТОВ «КУА «Інтер кепітал груп» після повернення фінансової допомоги зобов'язана терміново повідомити ТОВ «ТД «Кагарлицький цукор» (п.5.3. Договору).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п.4.1. Договору, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суму наданої фінансової допомоги 1 395 000,00 грн. до 24.04.2014.

Однак, як свідчать матеріали справи, свого зобов'язання з повернення суми позики відповідачем виконано належним чином не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1 395 000,00 грн.

Відповідач належними та допустимими доказами факту існування наведеної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.

В матеріалах справи наявні копії банківських виписок ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до яких відсутні грошові надходження від відповідача за Договором в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Як відомо з матеріалів справи, відповідач подав до суду заяву, відповідно до якої позов визнає у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Беручи до уваги наведене, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

Враховуючи все вищевикладене, враховуючи визнання відповідачем позову у повному обсязі, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме стягнення основної заборгованості у сумі 1 395 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 27 900,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кагарлицький цукор" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інтер кепітал груп" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. №16-22, ідентифікаційний код 34696299) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Кагарлицький цукор» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, буд. №16, ідентифікаційний код 37307007) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основна заборгованість у сумі 1 395 000,00 грн. (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 27 900,00 грн. (двадцять сім тисяч дев'ятсот гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата підписання рішення: 07.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало