Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/8324/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8324/14 02.07.14

За позовом Малого підприємства "Баланс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-Н"

про розірвання договору та стягнення 151 683,60 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бохмацький К.А. (за довіреністю від 30.05.2014);

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 02 липня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

30.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Малого підприємства "Баланс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-Н" про розірвання договору та стягнення 151 683,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/8324/14. Розгляд справи призначено на 02.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 23.06.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 02.07.2014.

В судове засідання, призначене на 02.07.2014, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007 між Малим підприємством «Баланс» (далі за текстом - МП «Баланс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс-Н» (далі за текстом - ТОВ «Онікс-Н») було укладено Договір на виконання монтажних робіт №07/12/07-2 (далі за текстом - Договір).

В позовній заяві позивач зазначає, що останній сплати авансом на користь відповідача за виконання робіт 328 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що відповідач не виконав на користь позивача проавансовані останнім обсяги робіт на суму 151 683,60 грн.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд розірвати Договір; стягнути з відповідача збитки у розмірі здійсненої передплати у сумі 151 683,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014, 02.06.2014, 23.06.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2007 між МП «Баланс» (замовник) та ТОВ «Онікс-Н» (підрядник) було укладено Договір на виконання монтажних робіт №07/12/07-2.

Даний Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до належного виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених даним Договором (п.11.3. Договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

У відповідності до ч. 1ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, підрядник зобов'язується виконати та здати замовнику в установлені даним Договором строки роботи по монтажу: автоматичної установки протипожежної сигналізації та системи сповіщення про пожежу на об'єкті: багатоповерхова житлова забудова з обєктами соцкультпобуту в с. Чайкм, Києво-Святошинського району, у відповідності з переліком робіт і вартості, вказаних в кошторисах, які є невідємною частиною данного Договору, а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи в строки та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що замовник до початку робіт перераховує підряднику аванс в розмірі 50% від договірних цін, поданих підрядником та узгоджених з замовником.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, замовник сплатив авансом на користь підрядника за виконання робіт 328 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи, зокрема: №248 від 12.02.2008 на суму 150 000,00 грн., №879 від 13.05.2008 на суму 120 000,00 грн., №154 від 16.12.2008 на суму 58 000,00 грн.

Згідно з п.4.1 Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені даним Договором, у встановлені Договором строки відповідно до наданих підрядником даних, діючих норм та правил.

У відповідності до матеріалів справи, відповідачем виконано роботи на суму 176 316,40 грн., що підтверджується відповідними довідками виконаних робіт, наявними в матеріалах справи.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.5.1. Договору роботи розпочинаються підрядником після отримання авансового платежу від замовника. Строк виконання монтажних робіт визначається згідно графіка виконання робіт.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п.7.1. Договору підрядник відповідає за повне і якісне виконання робіт за даним Договором у відповідності до діючих норм і умов данного Договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як відомо, з метою досудового врегулювання спору позивачем направлялось на адресу відповідача вимогу про виконання грошового зобов'язання вих.№б/н від 17.04.2014. Відповідно до вказаної вимоги позивач просив відповідача повернути у семиденний термін грошові кошти, сплачені МП «Баланс» на виконання монтажних робіт в розмірі 151 683,60 грн. та розірвати Договір на виконання монтажних робіт №07/12/07-2 від 07.12.2007.

З матеріалів справи відомо, що всупереч умов Договору відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання.

Станом на день розгляду спору відповідач сплату збитків у розмірі здійсненої передплати не провів, тому вимогу позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах Договору необхідно визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем сплачено авансом на користь підрядника за виконання робіт грошові кошти у сумі 328 000,00 грн., а відповідачем виконано робіт лише на суму 176 316,40 грн., то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі здійсненої передплати у сумі 151 683,60 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині розірвання Договору суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи істотні порушення відповідачем умов Договору, що полягають у не виконанні відповідачем взятих на себе обов'язків за Договором, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено неналежне виконання відповідачем зобов'язання за Договором, в свою чергу, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, а також відсутні докази виконання робіт за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме стягнення збитків у розмірі здійсненої передплати у розмірі 151 683,60 грн., а також щодо розірвання Договору.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 4 549,59 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Малого підприємства "Баланс" - задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір на виконання монтажних робіт №07/12/07-2 від 07.12.2007, укладений між Малим підприємством «Баланс» (93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Тимошенка, 1, код ЄДРПОУ 13381937, п/р 26006101406 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс-Н" (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 4-А, кв. 66, код ЄДРПОУ 22966097, п/р №26006301292449 в філії в м. Києві «Промінвестбанку», МФО 322108).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс-Н" (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 4-А, кв. 66, код ЄДРПОУ 22966097, п/р №26006301292449 в філії в м. Києві «Промінвестбанку», МФО 322108) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду , на користь Малого підприємства "Баланс" (93200, Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Тимошенка, 1, код ЄДРПОУ 13381937, п/р 26006101406 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду збитки у розмірі здійсненої передплати у сумі 151 683,60 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні 60 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 549,59 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок дев'ять гривень 59 копійок). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 07.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало