Рішення

від 16.06.2014 по справі 183/9816/13-ц

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/9816/13-ц

№ 2/183/1596/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

16.06.2014 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретаріТен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_6 Фермерського господарства"Козацька долина 2013", третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, після уточнення своїх позовних вомог, просить стягнути з Фермерського господарства "Сади Присамар'я" 3 961,00 грн. в якості різниці між сумою завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження його автомобіля та сумою виплаченого страхового відшкодування, 1 793,30 грн. на відшкодування втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 3 179,00 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних із дорожньо-транспортною пригодою.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 27.05.2013 року о 19.00 год. на 239 км автодороги Знам'янка - Луганськ водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ГАЗ 3302» д/н НОМЕР_4, не надав дороги автомобілю «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5 під керуванням позивача,внаслідок чого сталося зіткнення автомобілей. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (надалі - «ДТП»)вказані транспорті засоби зазнали механічних пошкоджень.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року.

Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5, складає 26 036,54 грн.та втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля становить 1 793,30 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5 склала 25 992,00 грн. Оскільки водій ОСОБА_2 на момент ДТП був працівником відповідача, то з урахуванням вимог ст. 1172 ЦК України саме відповідач повинен відшкодувати спричинену шкоду його працівником.

Цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована у Страховій компанії "Провідна". Вказана страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 22 031,00 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача різницю між сумою матеріального збитку та виплаченим страховим відшкодуванням у розмірі 3 961,00 грн. Оскільки страхова компанія не відшкодовує втрату товарної вартості автомобіля позивач просить стягнути її з відповідача в сумі 1 793,30 грн.

Позивач також поніс витрати на евакуацію та транспортування пошкодженого автомобіля з місця ДТП та до станцій технічного обслуговування в сумі 2 200,00 грн., діагностику автомобіля в сумі 100,00 грн., проведення експертного дослідження вартості заподіяного збитку в сумі 700,00 грн., на отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в сумі 65,00 грн., на відправлення телеграм в сумі 164,28 грн.Позивачу в результаті вказаної ДТП завдана і моральна шкода, яку він оцінює в 5 000,00 грн.

Почивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просивсуд розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленим належним чином про час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, заперечень до позовної заяви не надав.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

У зв'язку із цим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи той факт, що сторони в судове засідання не з'явились, на підставі ст.197 ЦІПК України фіксування процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що27.05.2013 року о 19.00 год. на 239 км автодороги Знам'янка - Луганськ водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ГАЗ 3302» д/н НОМЕР_4, не надав дороги автомобілю «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5 під керуванням позивача, що рухався у попутному напрямку, внаслідок чого вказані транспорті засоби зазнали механічних пошкоджень.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень ст.ст. 1166, 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з Постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року у справі №183/4213/13-п,яка набрала законної сили, ОСОБА_2 визнаний винним у порушенні вимог п. 10.3. Правил дорожнього руху. Вказаною постановою суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу (а.с.7). Тобто вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, внаслідок якої автомобілю «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5 були завдані механічні пошкодження, була повністю встановлена вище зазначеною постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Згідно висновку експерта від 18.10.2013 року №2010/13/13вартість матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5, складає 26 036,54 грн., втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля становить 1 793,30 грн.(а.с.9-45).При цьому, у висновку експерта зазначено, що огляд пошкодженого автомобіля і дослідження проведено за зверненням і в присутності ОСОБА_3, власником вказаного автомобіля є ОСОБА_3, місце проживання якого зареєстровано в АДРЕСА_1 (а.с.9,12).

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5 склала 25 992,00 грн. (а.с.47,48) та була оплачена ОСОБА_3 (а.с.49).

З позовної заяви та Постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2013 року у справі №183/4213/13-п вбачається, що ОСОБА_2 на момент ДТП працював водієм у відповідача. Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Інших доказів існування трудових відносин між ОСОБА_2 та відповідачем, доказів належності автомобіля «ГАЗ 3302» д/н НОМЕР_4 відповідачу, а також доказів того, що ДТП відбулася під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов'язків, суду не надано. Однак, враховуючи те, що відповідач не скористався своїм правом заперечувати проти позову, надавати докази та наводити свої доводи щодо вимог позивача, суд, з урахуванням положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України,не вбачає підстав для сумніву в обгрунтованості доводів позивача в цій частині.

З позовної заяви та листів страхової компанії на адресу ОСОБА_3.(а.с.46,50) вбачається, що ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" виплатила ОСОБА_3.у серпні та листопаді 2013 року по події від 27.05.2013 року за договором АВ/4817472/0409/12 від 14.09.2012 року страхове відшкодування на загальну суму 22 031,00 грн.

Із доданих позивачем квитанцій про сплату послуг з евакуації та транспортування пошкодженого автомобіля з місця ДТП та до станцій технічного обслуговування в сумі 2 200,00 грн. (а.с.51,52,54-58), з діагностики автомобіля в сумі 100,00 грн. (а.с.53), за проведення експертного дослідження вартості заподіяного збитку в сумі 700,00 грн. (а.с.59) вбачається, що всі ці квитанції видані на ім'я і сплачені ОСОБА_3, а не позивачем.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження автомобіля «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5, а також вказаними додатковими витратами, завдана не позивачу, а ОСОБА_3.

Витрати на отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в сумі 65,00 грн., на відправлення телеграм в сумі 164,28 грн., про які зазначає позивач, не підлягають відшкодуванню, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.10, 60 ЦПК України, сторони по справі повинні доводити ті обставини, на які вони посилаються під час своїх вимог та заперечень.

Зогляду на зазначене, позивачем не доведено що він є тією особою, якій внаслідок ДТП завдано матеріальної шкоди. Отже у позові в цій частині слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він зазнав в результаті ДТП, та оцінює її в 5 000,00 грн. Моральну шкоду він обгрунтовує душевними стражданнями через пошкодження автомобіля і відсутністю коштів на його ремонт, нервуванням через необхідність відвідувати станції технічного обслуговування, вимушеним користуванням громадським транспортом та втратою звичайного способу життя ним та його сім'єю, негативним психо-емоційним станом в момент і після ДТП.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно положень ст.ст. 1167, 1188 ЦК України, моральна шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: моральна шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України , моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.ч.3,4 ст. 23 ЦК України).

Суд вважає, що позивачу дійсно спричинена моральна шкода, яка зумовлена наслідками ДТП -негативним психо-емоційним станом, оскільки саме позивач керував автомобілем «HyundaiAccent» д/н НОМЕР_5в момент ДТП. Однак сума моральної шкоди, яку позивач просить стягнути, підлягає зменшенню до 1 000,00 грн., що, на думку суду, відповідає характеру правопорушення, глибині душевних страждань позивача, є адекватною і такою, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що він зазнав душевних страждань через відсутність коштів на ремонт автомобіля, нервуванням через відвідування станцій технічного обслуговування, втрату звичайного способу життя, оскільки, по-перше, позивач не є власником автомобіля і в матеріалах справи відсутні докази того з яких правових підстав позивач вважає, що він мав можливість вільно і на власний розсуд використовувати автомобіль в інтерасах себе та своєї сім'ї, а по-друге, оплата відновлювального ремонту автомобіля та інших витрат здійснювалась не позивачем, а ОСОБА_3

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) станом на 24.09.2013 року (а.с.62-64), з якого вбачається, що Фермерське господарство "Сади Присамар'я" має ідентифікаційний код 32550025, зареєстроване 18.12.2003 року, номер запису в ЄДР - 12091200000000076, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Підпільнянська, буд. 1, телефон 8-0562-355150, засновником є ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, розмір внеску до статутного фонду 2 300,00 грн., керівником є ОСОБА_5.

Із наданого позивачем витягу з ЄДР станом на 07.05.2014 року (а.с.86-87) вбачається, що за ідентифікаційним кодом 32550025 в ЄДР значиться Фермерське господарство "Козацька долина 2013", місцезнаходження якого: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Коцюбинського, буд. 10 А, приміщення 6. При цьому, всі інші дані Фермерського господарства "Козацька долина 2013" (засновник, його місце проживання, розмір внеску до статутного фонду, керівник, контактний телефон, дата та номер державної реєстрації в ЄДР), крім адреси, повністю ідентичні даним Фермерського господарства "Сади Присамар'я", які містяться у витязі з ЄДР станом на 24.09.2013 року. Порівняльний аналіз двох зазначених витягів з ЄДР свідчить про зміну Фермерським господарством "Сади Присамар'я" свого найменування на Фермерське господарство "Козацька долина 2013".

При цьому, суд не розглядає це в якості правонаступництва, що потребує згідно ст. 37 ЦПК України залучення до справи правонаступника, з таких причин.

Згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми (ст. 108 ЦК України).

Тобто припинення юридичної особи здійснюється шляхом ліквідації або реорганізації - злиття, приєднання, поділу, перетворення.

Згідно ч. 1 ст. 90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦК України, юридичні особи можуть створюватися у наступних організаційно-правових формах - у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №368/5 від 05.03.2012 року, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення, залежності юридичної особи та інших відомостей згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установлених Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України та законами України. Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.

Отже, найменування юридичної особи містить в собі інформацію про її організаційно-правову форму (товариство, кооператив тощо) та власну назву. У даному випадку організаційно-правовою формою відповідача є «фермерське господарство», яка залишилась без змін, а власною назвою «Козацька долина 2013», на яку було змінено попередню назву «Сади Присамар'я».

Таким чином, Фермерське господарство "Сади Присамар'я" не було припинено як юридичну особу, оскільки не відбулась його ліквідація, злиття, приєднання, поділ чи зміна його організаційно- правової форми, і, тому, немає правових підстав для правонаступництва.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Фермерське господарство "Сади Присамар'я" змінило частину свого найменування - свою назву на "Козацька долина 2013", і саме Фермерське господарство "Козацька долина 2013" є правильним найменуванням відповідача.

На підставі ст.ст.79,88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог в сумі 17,50 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст.3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 15, 22, 23, 83, 90, 104, 108, 1166, 1167, 1172, 1188ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

ПозовОСОБА_6 до Фермерського господарства "Козацька долина 2013", третя особа - ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Козацька долина 2013"(ідентифікаційний номер 32550025, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Коцюбинського, буд. 10 А, приміщення 6) на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3)моральну шкоду в сумі 1 000,00 гривень (одну тисячу грн. 00 коп.), а також судовий збір в сумі 17 грн. 50 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковский міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Березюк