Рішення

від 10.07.2014 по справі 227/801/14-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.07.2014

227/801/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.

при секретарі Сафроновій К.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Добропіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Добропільської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору Добропільської міської ради, в якому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 0,0080 Га, розташовану в м. Добропілля по АДРЕСА_1, кадастровий номер 1411500000:00:017:0140, привести вказану земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будівлі магазину за власний рахунок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 грудня 2002 року між нею та Добропільською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0080 Га, розташованої в м. Добропілля по АДРЕСА_1. Земельна ділянка була передана позивачці для будівництва торгівельного павільйону та благоустрою прилеглої території. Рішенням Добропільської міської ради від 20.02.2013 року № 6/38-27 термін дії вказаного договору був продовжений строком до 18.12.2018 року, про що було укладено додаткову угоду та зареєстровано в реєстраційній службі Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області. Проте вона не може реалізувати своє право користування вказаною земельною ділянкою оскільки її самовільно займає, використовує її колишній чоловік ОСОБА_3, здійснюючи підприємницьку діяльність в будівлі магазину «Домовенок».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що з відповідачем була в зареєстрованому шлюбі. Шлюб на теперішній час розірвано. В період шлюбу між нею та Добропільською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки. За спільні кошти ними було побудовано будівлю магазину. Після розірвання шлюбу в магазині здійснює свою підприємницьку діяльність її колишній чоловік ОСОБА_3 Досягти згоди щодо спільного використання магазину вони не можуть. Вважає, що оскільки договір оренди земельної ділянки укладено з нею, та продовжено дію, вона має право користуватись оспорюваною земельною ділянкою, тому просила звільнити відповідача самовільно зайняту ним земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан, включаючи знесення за власний рахунок.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив, що магазин був побудований в період шлюбу.

Представник відповідача, у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що не має підстав для задоволення позову. Зазначив, що позивачем не доведено, що ОСОБА_3 самовільно зайняв земельну ділянку, та перешкоджає використовувати будівлю магазину. Договір оренди землі було укладено та збудована будівля магазину в період шлюбу, тому є об'єктом сумісної власності подружжя. Вважає, що як відповідач так і позивач мають право на використання земельної ділянки разом із будівлею магазину, на даний час не вирішено питання розподілу вказаних об'єктів.

Від представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, Добропільської міської ради надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Вислухав пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Сімейним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Судом встановлено наступне.

Сторони перебували у шлюбі з 13 червня 1987 року по 07 липня 2009 року.

У період спільного життя, 18 грудня 2002 року ОСОБА_1 уклала із Добропільською міською радою договір на право оренди земельної ділянки, яка знаходиться у м. Добропілля по АДРЕСА_1 в районі «Пошти», загальною площею 0,0080 га. Земельна ділянка була надана для будівництва торгівельного павільйону.

В період шлюбу сторони побудували на вказаній земельній ділянки торгівельний павільйон, в якому на теперішній час здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_3. Ці обставини сторони в судовому засіданні визнали, тому в силу вимог ч.1 ст.61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню.

Рішенням Добропільської міської ради від 20.02.2013 року дію договору оренди від 18.12.2002 року № 301 на земельну ділянку продовжено для експлуатації торгівельного павільйону терміном до 18.12.2018 року, та право оренди земельної ділянки зареєстровано у реєстраційній службі Добропільського міськрайонного управління юстиції.

З рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 листопада 2012 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, вбачається, що ухвалою суду від 27.11.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу тимчасового торгового павільйону, який розташований в м. Добропілля АДРЕСА_1 залишено без розгляду.

ОСОБА_3, зареєстрований у виконавчому комітеті Добропільської міської ради як фізична особа підприємець, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд приходить до висновку, що торгівельний павільйон побудований на земельній ділянки, отриманій позивачем у період шлюбу з відповідачем є об'єктом спільної сумісної власності сторін.

Таким чином суд враховує, що земельна ділянка була передана ОСОБА_1 під час перебування її у шлюбі із ОСОБА_3, після чого останні разом побудували торгівельний павільйон, для здійснення підприємницької діяльності, та вважає що здійснення відповідачем після розірвання шлюбу підприємницької діяльності в побудованому торгівельному павільйоні не свідчить про самовільне зайняття ним земельної ділянки. Окрім того саме в рішенні Добропільської міської ради зазначено, продовжити дію договору оренди земельної ділянки для експлуатації торгівельного павільйону.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права подання позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Керуючись Сімейним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», ст. ст. 5,10, 11, 33 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Добропільська міська рада про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та надруковано в одному примірнику 10 липня 2014 року.

Суддя Добропільського міськрайонного суду

Донецької області В.М. Любчик

10.07.2014