Рішення

від 08.07.2014 по справі 923/837/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2014 р. Справа № 923/837/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" м. Київ

до приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" м. Каховка

про стягнення 260098грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Селіванова А.Г.

від відповідача - не прибули

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" (відповідач) 125195грн. 00 коп. основного боргу, 13334грн. 48 коп. пені, 108356грн. 06 коп. штрафу, 9400грн. 24 коп. втрат від інфляції, 3812грн.44 коп. - 3% річних

Крім того, позивач просив відшкодувати йому 14000грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката та 811грн.00коп. інших судових витрат у зв'язку з відрядженням представника для участі в судових засіданнях 26.06.2014року та 08.07.2014року.

В засіданні суду 08.07.2014року позивач подав заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення штрафу та збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, які розраховані станом на 04.06.2014року. Всього позивач просить стягнути 164004грн.99коп., в тому числі: 125195грн. 00 коп. основного боргу, 20327грн.28коп. пені, 14157грн.65коп. втрат від інфляції, 4325грн.06коп. - 3% річних.

Заява позивача подана відповідно до ст. 22 ГПК України, тому вона приймається судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову - 164004грн. 99коп., в межах якої і вирішується спір.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався. В засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи належним чином.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 26.06.2014року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 27.06.2014року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" (позивач по справі) та приватним акціонерним товариством "ДСУ-12" (відповідач) 18.03.2013року укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №БНД-13 .

Згідно з умовами зазначеного договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і сплатити вартість нафтопродуктів в порядку і на умовах передбачених договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість, номенклатуру, ціну, вартість продукції, строки та умови оплати і поставки сторони узгодили додатками №1 від 18.03.2013року, № 3 від 24.04.2013року, № 4 від 27.05.2013року, № 5 від 12.06.2013року, № 6 від 12.07.2013року (аркуші справи 18-22).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі продажу. Частиною 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару покупцеві вважається: вручення його покупцеві, якщо договором передбачено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві в місцезнаходженні товару.

При цьому частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено загальний порядок оплати товару за договором купівлі-продажу після прийняття його покупцем або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При розгляді справи встановлено, що в період з 30.03.2013року по 10.08.2013року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1152133грн.30коп, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими та товарно-транспортними накладними (аркуші справи 27-38).

Розрахунки за отриманий товар відповідно до пункту 4.1 договору купівлі-продажу відповідач зобов'язаний був здійснити до зазначеної в додатках №1-6 до договору дати за кожну отриману партію товару. Однак, незважаючи на те, що передбачений додатками до договору строк розрахунків скінчився, відповідачем сплачено вартість отриманого товару лише частково, в сумі 1026938грн.30коп., що підтверджується розрахунком суми позову.

Борг відповідача, серед іншого, підтверджується і актом звірки розрахунків станом на 30.11.2013року, відповідно до якого за даними первинного бухгалтерського обліку відповідача обліковується борг перед позивачем в сумі 125195грн.00коп.

25.11.2013року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість (аркуші справи 23-26), яка залишена відповідачем без відповіді.

Доказів перерахування заборгованості в сумі 125195грн.00коп. відповідач і в засідання суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 125195грн.00коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України позовні вимоги про стягнення 14157грн.65коп. втрат від інфляції та 4325грн.06коп. - 3% річних підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за затримку оплати товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При укладені договору купівлі-продажу від 18.03.2013року сторони пунктом 5.2 узгодили, що в разі несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктами 5.9, 5.10 договору купівлі-продажу сторони також узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється до повного виконання сторонами обов'язків за договором, а також те, що позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) становить три роки.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по оплаті отриманого товару відповідно до вимог пункту 5.2 договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як це передбачено ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за період з 12.04.2013року по 04.06.2014року в сумі 20327грн.28коп.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем вимог закону та договору щодо обов'язків своєчасної оплати отриманого товару, позовні вимоги про стягнення 20327грн.28коп. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі вищезазначених вимог закону та договору, позовні вимоги задовольняються в повному розмірі відповідно до нової ціни позову.

Судові витрати в частині сплати судового збору відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на відповідача в межах нової ціни позову.

Крім того, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача судом стягується 811грн.00коп. інших судових витрат у зв'язку з відрядженням представника позивача для участі в судових засіданнях 26.06.2014року та 08.07.2014року (вартість залізничних квитків), оскільки спір виник з вини відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за послуги адвоката, які позивач просив відшкодувати в сумі 14000грн.00коп., суд враховує, що зазначена сума явно завищена порівняно з предметом позову, тому вона обмежується з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи з урахуванням часу який міг витратити на підготовку матеріалів справи кваліфікований фахівець, тривалість справи та її складність.

З урахуванням зазначеного з відповідача на користь позивача стягується 7000грн. 00коп. судових витрат за послуги адвоката.

В той же час відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню 1921грн.86коп. судового збору у зв'язку із зменшенням ціни позову.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ДСУ-12" м. Каховка, вул. Мелітопольська, 52, п/рахунок 26005056222001 в АБ «Брокбізнесбанк», МФО300249, ідентифікаційний код 03450258 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, офіс 223, п/рахунок 26001013000650 в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН», МФО 380902, ідентифікаційний код 37290423 - 125195грн. 00 коп. основного боргу, 20327грн.28коп. пені, 14157грн.65коп. втрат від інфляції, 4325грн.06коп. - 3% річних, 3280грн.10коп. витрат по сплаті судового збор, 7000грн. 00 коп. судових витрат за послуги адвоката та 811грн.00коп. інших витрат пов'язаних із розглядом справи.

3.Повернути із спеціального фонду Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафтотрейд" м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6, офіс 223, ідентифікаційний код 37290423 - 1921грн.86коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №209 від 22.05.2014року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 липня 2014р.

Суддя З.І. Ємленінова