Рішення

від 09.07.2014 по справі 910/12991/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12991/14 09.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Трейд Сервіс"

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Преміум»

про стягнення 1 810 113,00 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача Шуманська О.Г. - представник за довіреністю від 10.01.14; від відповідача -1не з'явились; від відповідача -2не з'явились; від третьої особине з'явились;

В судовому засіданні 09.07.14, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Трейд Сервіс", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк «Преміум» про стягнення 1 810 113,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.06.2014 року невідома особа (особи) незаконно заволоділи грошовими коштами товариства у сумі 1 810 113,00 грн., що знаходилися на рахунку № 26003010106020 у банківській установі ПАТ «Комерційний банк «Преміум», з яким ТОВ «НВК «Техімпекс» укладено договір № 801 про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи від 12.03.2013р.

Дане незаконне заволодіння вчинено шляхом зняття вказаної суми з рахунку позивача та перерахування її за допомогою електронної системи «Клієнт-Банк» відповідачу-1 на рахунок № 26003056202551 в ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 989443,00 грн. та відповідачу-2 на рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 820 670,00 грн. У зв'язку з неповерненням відповідачами безпідставно отриманих коштів, позивач звернувся в суд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2014 року порушено провадження у справі № 910/12991/14 та призначено розгляд справи на 09.07.2014 року.

09.07.14 через загальний відділ діловодства суду від третьої особи без самостійних вимог надійшли письмові пояснення по справі, що були залучені судом до матеріалів справи, а також клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 09.07.14 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

В судове засідання 09.07.14 відповідачі не забезпечили явку уповноважених представників, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли, хоча про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідачів, що вказані в позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 04210 м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 25 та АДРЕСА_1.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

12 березня 2013 року між ПАТ «КБ «Преміум» (далі - банк, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (далі - позивач) був укладений договір № 801 про відкриття та обслуговування банківських рахунків юридичної особи, відповідно до умов якого та на підставі документів, передбачених чинним законодавством України, а також заяви про відкриття поточного рахунку, позивачу у банку був відкритий поточний рахунок №26003010106020.

14 травня 2013 року між банком та позивачем був укладений договір № 801-КБ про порядок проведення розрахунків в електронній системі «Клієнт-Банк» юридичної особи, умови якого регулюють порядок проведення розрахунків за поточним рахунком Позивача №26003010106020 із застосуванням електронної системи «Клієнт-Банк».

Відповідно до умов договору № 801-КБ про порядок проведення розрахунків в електронній системі «Клієнт-Банк» юридичної особи від 14.05.2013 р. банк зобов'язаний: приймати від клієнта електронні розрахункові документи, оформлені у відповідності до вимог договору, із зазначеними електронними цифровими підписами посадових осіб клієнта (керівника та головного бухгалтера), яким згідно з установчими документами надане право підпису таких документів; виконувати електронні платіжні доручення у гривні, які надійшли протягом операційного часу, в день їх надходження, тощо.

05 червня 2014 року до банку засобами електронної системи «Клієнт-Банк» надійшли наступні платіжні доручення:

платіжне доручення позивача № 203 на списання з його поточного рахунку № 26003010106020 грошових коштів в сумі 820 670,00 гривень 00 копійок та перерахування їх на користь отримувача - ФОП ОСОБА_2 (надалі - відповідач-2), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1, поточний рахунок отримувача №НОМЕР_2, банк отримувача ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 338783, з призначенням платежу: «за трубу згідно р/ф №370 від 04.06.2014 p.»;

платіжне доручення позивача № 202 на списання з його поточного рахунку №26003010106020, грошових коштів в сумі 989 443,00 гривні 00 копійок та перерахування їх на користь отримувача - ТОВ «Віта Трейдинг Сервіс» (надалі - відповідач-1), ідентифікаційний код юридичної особи 38662939, поточний рахунок отримувача №26003056202551, банк отримувача СТОЛИЧНА ФІЛІЯ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 380269, з призначенням платежу: «оплата за роботи по реконструкції та модернізації заводу згідно договору №161 від 19.04.2014 р..».

Вищезазначені платіжні доручення № 203 та № 202 були оформлені у відповідності до вимог договору №801-КБ про порядок проведення розрахунків в електронній системі «Клієнт-Банк» юридичної особи від 14.05.2013 р. та скріплені електронним цифровим підписом Генерального директора позивача. З урахуванням зазначеного та відповідно до умов договору №801-КБ платіжні доручення № 202 та № 203 05.06.14 були виконані банком.

05.06.14 позивач повідомив банк про той факт, що невідомі особи злочинним шляхом (шляхом несанкціонованого доступу до системи «Клієнт-Банк») заволоділи грошовими коштами на загальну суму 1810 113,00 грн., які в подальшому були перераховані на рахунки відповідача-1 та відповідача-2, також позивач повідомляв банк про відсутність фінансово-господарських відносин з відповідачами, а також звернувся з проханням посприяти в блокуванні грошових коштів на рахунках неналежних отримувачів та в поверненні грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Третя особа 05.06.14 з використанням засобів електронного зв'язку - почти Національного банку України звернулась до банку-отримувача - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з проханням заблокувати отримані від позивача грошові кошти, зараховані на поточний рахунок №НОМЕР_2, відкритий ФОП ОСОБА_2 в ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 338783, та на поточний рахунок 26003056202551, відкритий ТОВ «Віта Трейд Сервіс», в СТОЛИЧНА ФІЛІЯ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код банку 380269, та посприяти поверненню зазначених грошових коштів.

З письмових пояснень третьої особи вбачається, що станом на 07.07.14 відповіді від ПАТ «КБ Приватбанк» не надходило.

Таким чином, позивач стверджує, що 05.06.2014 р. невідомими особами, шляхом зовнішнього віддаленого втручання у програмно - технічний комплекс "Клієнт - Банк", який обслуговується ПАТ "КБ «Преміум" на підставі договору № 801-КБ від 14.05.2013 р., було сформоване платіжні доручення № 202 та 203, які були скеровані третій особі, яка в свою чергу на підставі вказаних доручень здійснив списання з рахунку позивача коштів в розмірі 1 810 113,00 грн. з подальшим переказом зазначеної суми на рахунки відповідачів.

Підставою для перерахування коштів в розмірі 820 670,00 грн. на рахунок відповідача-2 у платіжному дорученні № 202 було зазначено у рядку призначення платежу «за трубу згідно р/ф №370 від 04.06.2014 p», а коштів в розмірі 989 443,00 грн. на рахунок відповідача-1 у платіжному дорученні № 202 було зазначено у рядку призначення платежу «оплата за роботи по реконструкції та модернізації заводу згідно договору №161 від 19.04.2014 р.».

Натомість за твердженням позивача, жодних фінансово-господарських відносин між позивачем та відповідачами не існувало, грошові кошти позивачем не перераховувались. Судом встановлено, що у зв'язку із незаконним заволодінням коштами товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічне виробництво «Техімпекс» Печерським районним управлінням ГУ МВС України в місті Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100060003133 від 06.06.2014 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (копія витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань знаходиться в матеріалах справи ).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 2.36 Інструкції банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.

З наявного в матеріалах справи листа вих.№ 01309/677 від 05.06.2014 року вбачається, що відповідно до звернення та заяви позивача , електронною поштою НБУ третьою особою було направлено повідомлення до банку отримувача ПАТ «КБ «Приватбанк» про блокування коштів неналежних отримувачів та сприяння поверненню на рахунок позивача коштів у розмірі 1 810 113,00 грн.

Відповідно до ч.2 статті 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Суд зазначає, що оскільки списання коштів в сумі 1 810 113,00 грн. з рахунку позивача на рахунки відповідачів не було санкціоноване позивачем, відбулось поза його волею та беручи до уваги те, що між позивачем та відповідачами відсутні будь-які господарські договори та будь-які послуги відповідачами позивачеві не надавались, тому, відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, а отже, вказані кошти є такими, які набуті відповідачами без достатньої правової підстави. Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачами набуті без достатньої правової підстави, вони зобов'язані повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт набуття відповідачем-1 без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 989443,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-1 не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Факт набуття відповідачем-2 без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 820 670,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем-2 не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Трейд Сервіс» (04210, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, буд. 25; ідентифікаційний код: 38662939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (07400, Київська обл., місто Бровари, бульв. Незалежності, буд. 14; ідентифікаційний код 32499006) безпідставно отримані кошти в розмірі 989 443 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок три) грн. 00 коп., 19 788 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп. судового збору.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техімпекс» (07400, Київська обл., місто Бровари, бульв. Незалежності, буд. 14; ідентифікаційний код 32499006) безпідставно отримані кошти в розмірі 820 670 (вісімсот двадцять тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп., 16 414 (шістнадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 14 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.