Рішення

від 09.07.2014 по справі 904/2615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.14р. Справа № 904/2615/14 За позовом Приватного підприємства "Альтекс Еко Груп", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 164 988 грн. 24 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, адвокат;

від відповідача: Сорокін В.В., дов. № 53/юр-2 від 08.01.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Альтекс Еко Груп" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" заборгованість за надані послуги в розмірі 164 988 грн. 24 коп., з яких: 151 384 грн. 05 коп. - сума основного боргу, 10 102 грн. 27 коп. - пеня, 3 501 грн. 92 коп. - 3% річних відповідно до умов Договору № 29/5 від 20.01.12р. про утилізацію відпрацьованих ганчір'я, шламу в редакції додаткових угод та судові витрати по справі, які складаються з судового збору в сумі 3 299 грн. 77 коп. та витрат на послуги адвоката в розмірі 9 899 грн. 30 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач надав відзив на позов, в якому підтвердив наявність основної заборгованості в сумі 151 384 грн. 05 коп. Одночасно, зазначив, що в договорі не визначено та позивачем не доведено чітку дату виникнення грошових зобов'язань у відповідача, тому твердження позивача про порушення ПАТ „ДТЗ" строків розрахунків за прийняті послуги не підтверджено належними доказами, у зв'язку із чим нарахування позивачем штрафних санкцій здійснено неправомірно. Просив в позові відмовити.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 03.06.2014р. по 03.07.2014р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2012р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений договір №29/5 про утилізацію відпрацьованих ганчір'я, шламу (надалі-Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець виконує роботи по вивезенню та подальшій утилізації відходів відпрацьованих ганчір'я, шламу в обсягах, що визначаються замовником залежно від роботи підприємства (п.1.1 Договору).

Згідно п. п. 2.1, 2.2 замовник листом визначає обсяг відходів, що накопичились, по видам, здійснює їх збір та передає виконавцю, згідно заявки. Виконавець своїм транспортом здійснює вивезення відходів з території замовника.

Ціна робіт узгоджується замовником „Протоколом узгодження ціни", що є невід'ємною частиною Договору. Згідно Протоколу вартість ганчір'я складає 600 грн. 00 коп. за тону, шламу - 750 грн. за тону, враховуючи ПДВ та транспортні витрати.

Додатковою угодою № 1 до Договору сторони внесли в перелік відходів розчини, води промивні, що містять неорганічні сполуки, відпрацьовані за ціною 800 грн. 00 коп. за тону, враховуючи ПДВ та транспортні витрати.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору, сторони узгодили, що розрахунок за виконані роботи здійснюється у вигляді передплати в розмірі 100% вартості робіт, шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно п. 7.1 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. включно. Додатковою угодою № 3 від 08.01.13р. сторони продовжили дію Договору до 31.12.2013р.

На виконання умов Договору позивач у період з 14.01.13р. по 04.07.13р. надав відповідачу обумовлені Договором послуги на загальну суму 475 736 грн. 05 коп., про що сторонами на підставі складених позивачем рахунків-фактур (а.с.30-65) підписувалися відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 66-105)

В порушення умов Договору відповідач зобов`язань по оплаті наданих позивачем послуг виконав частково, сплативши 342 352 грн. 00 коп., у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 151 384 грн. 05 коп., а саме:

- за актом № ОУ-280504 від 28.05.13р. - 7 120 грн. 05 коп.;

- за актом № ОУ-070601 від 07.06.13р. - 15 488 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-0307 від 03.07.20138 368,00 грн.

- за актом № ОУ-030703 від 03.07.13р. - 8 800 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030704 від 03.07.13р. - 8 448 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030705 від 03.07.13р. - 8 840 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030706 від 03.07.13р. - 8 688 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030707 від 03.07.13р. - 8 400 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030708 від 03.07.13р. - 8 352 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030709 від 03.07.13р. - 8 704 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030710 від 03.07.13р. - 16 512 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030711 від 03.07.13р. - 8 800 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030712 від 03.07.13р. - 17 280 грн. 00 коп.;

- за актом № ОУ-030713 від 03.07.13р. - 8 976 грн. 00 коп.

- за актом № ОУ-310506 від 04.07.13р. - 8 608 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.5 Договору при порушенні строків оплати замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення

Згідно розрахунку позивача, розмір пені, нарахованої із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, за період з 29.05.13р. по 04.01.14р. складає 10 102 грн. 27 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача суму 3 501 грн. 92 коп. 3 % річних за період з 29.05.13р. по 07.04.14р.

На час розгляду справи, доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками та додатковими угодами до нього, двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактури, двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.14р. тощо.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За нормами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вже зазначалось, сторонами в Договорі узгоджено порядок розрахунку за обумовлені Договором послуги шляхом внесення замовником 100% передплати (п. 3.2 Договору).

Відповідачем в порушення п. 3.2 Договору передплата у розмірі 100% вартості робіт на рахунок позивача не вносилася.

Одночасно, як встановлено судом та вбачається зі змісту Договору, сторонами в Договорі не визначений конкретний строк оплати замовником наданих виконавцем та прийнятих по факту робіт.

За приписами ст.. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.. ст.. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем в матеріали справи не надано докази на підтвердження звернення до відповідача із відповідною вимогою про сплату заборгованості за надані послуги в сумі 151 384 грн. 05 коп., у зв'язку із чим у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені та 3% річних, оскільки строк виконання зобов'язання за Договором на час звернення позивача із даним позовом до суду у відповідача не настав.

Одночасно, наявність заборгованості за надані послуги у заявленій сумі відповідачем підтверджена й не заперечується, про що останній зазначає у відзиві на позовну заяву, а також підтверджує в акті звірки взаєморозрахунків від 30.06.14р.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 151 384 грн. 05 коп. основного боргу - є обґрунтованим і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на адвокатські послуги в розмірі 9 899 грн. 30 коп.

На підтвердження вказаної вимоги позивачем до матеріалів справи долучений договір про надання адвокатських послуг № 9 від 01.04.14р., рахунок № 9-1 від 01.04.14р., двосторонній акт приймання-передачі наданих адвокатських послуг від 22.04.14р. та платіжне доручення № 359 від 11.04.14.

Суд вважає, що зазначена вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Судові витрати підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами), вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати позивача на адвокатські послуги в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті позивачем судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" (49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122) на користь Приватного підприємства "Альтекс Еко Груп" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, б. 10-Б, к. 4, код ЄДРПОУ 36962760) 151 384 грн. 05 коп. (сто п'ятдесят одну тисячу триста вісімдесят чотири грн. 05 коп.) основного боргу, 3 000 грн. 00 коп . (три тисячі грн. 00 коп.) витрат на послуги адвоката, 3 027 грн. 68 коп. (три тисячі двадцять сім грн.. 68 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І. А. Рудь

Повне рішення складено - 08.07.14р.