Рішення

від 09.07.2014 по справі 910/11360/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11360/14 09.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Таксі Плюс»

про стягнення 5 494,57 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача : Ткаченко Т.Ю. - представник за довіреністю № 572 від 11.12.13

від відповідача: не з'явилися

В судовому засіданні 09.07.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Таксі Плюс» про стягнення 5 494,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач за період з березня по квітень 2014 року не виконував своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення до умов договору № 4-27 від 29.01.2014 р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5 176,07 грн. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач також нарахував відповідачу штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 66,58 грн., 3% річних у розмірі 11,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 240,00 грн.

Ухвалою суду від 11.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11360/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09.07.2014.

09.07.2014 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, на виконання вимог ухвали суду.

У судове засідання, призначене на 09.07.2014 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання 09.07.2014 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу суду від 11.06.2014 було надіслано на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 03062, м. Київ, вул. Чистяквівська, буд. 2, офіс 320, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

29 січня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (надалі - позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Таксі Плюс» було укладено договір № 4-27 оренди нерухомого майна товариства (комерційні приміщення) (надалі - договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого в м. Києві на 3-му поверсі 4-х поверхового будинку № 27 по вул. Ф. Пушиної (АТС-450), загальною площею 12,6 кв.м. - комерційних приміщень для використання під офіс.

Передача майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна, вказаного в п. 1.1 цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір укладено на період з 01 лютого 2014 року до 28 лютого 2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за актом приймання-передачі майна від 01.02.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення розташоване в м. Києві, на 3-му поверсі будинку № 27, по вул. Ф. Пушиної (АТС-450), загальною площею 12,6 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів, відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати і згідно з додатком 3 становить 1 701,00 грн. з ПДВ за місяць.

Згідно з п. 3.3. договору витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати.

Орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною.

Згідно з п. 6.1.3. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 3.9. договору у разі закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання орендна плата за останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання , визначеного відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна, та фактичних витрат на його утримання за поточний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору належним чином, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.02.14, який підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін.

В свою чергу, відповідач в порушення умов договору оренди не виконав своїх зобов'язань щодо повної оплати орендних платежів, в зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за березень-квітень 2013 року в розмірі 5 176,06 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на сплату орендної плати за договором оренди № 4-27, що направлялись позивачем на адресу відповідача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.5, 3.6 договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди нерухомого майна товариства № 4-27, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 5 176,07 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 176,07 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 11,92 грн. та інфляційних втрат у розмірі 240,00 грн.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так як, факт прострочення виконання грошового зобов'язання встановлений судом та відповідачем не спростований, з відповідача підлягає стягненню 11,92 грн. - 3 % річних та 240,00 грн інфляційних втрат, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, наданому в додатку до позовної заяви.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 66,58 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 66,58 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Таксі Плюс (03062, м. Київ, вул.. Чистяківська, буд., 2, офіс 320, ідентифікаційний код 37832855) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) основну заборгованість по орендній платі в розмірі 5 176 (п'ять тисяч сто сімдесят шість) грн.07 коп., пеню в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 240 (двісті сорок) грн 00 коп. 3% річних в розмірі 11 (одинадцять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.