Рішення

від 09.07.2014 по справі 904/2970/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.14р. Справа № 904/2970/14 За позовом Селянського (фермерського) господарства "Полісся", с. Маломихайлівка Криничанського району Дніпропетровської області

до Селянського (фермерського) господарства "Роксолана", с. Ізлучисте Софіївського району Дніпропетровської області

про стягнення 66 646 грн. 80 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Бірсан Є.М., дов. б/н від 29.04.14р.;

від відповідача: Сафрончик М.Г., дов. б/н від 04.05.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарство "Полісся" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Роксолана" заборгованість в сумі 66 646 грн. 80 коп., з яких 54 000 грн. 00 коп. - передплата за непоставлений відповідачем товар, 5 400 грн. 00 коп. - штраф, 5 400 грн. 00 коп. - пеня, 1 846 грн. 80 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов Договору купівлі-продажу № 2013/2-1 від 28.02.13р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено умови договору купівлі-продажу в частині своєчасної поставки товару, оплаченого позивачем.

Відповідач позов визнав частково та не заперечував проти стягнення з підприємства відповідача пені в розмірі 5 400 грн. 00 коп. Щодо решти позовних вимог відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до відповідача із вимогою про повернення суми передплати в розмірі 54 000 грн. 00 коп., як це передбачено умовами п. 7.5 Договору, у зв'язку із чим у СФГ „Полісся" відсутні правові підстави для звернення до суду із даним позовом. Крім того, посилання позивача на п. 7.6 Договору при нарахуванні штрафу в розмірі 10% від вартості товару, відповідач вважає необґрунтованими, оскільки вказаним пунктом Договору передбачена відповідальність постачальника у разі його односторонньої відмові від виконання своїх зобов'язань за Договором, в той час як відповідач від виконання умов Договору не відмовлявся, письмової відмови від правочину в порядку ст. 214 ЦК України на адресу позивача не направляв. Нарахування позивачем інфляційних втрат, передбачених нормами ст. 625 ЦК України за порушення грошового зобов'язання, відповідач також вважає безпідставним, оскільки за умовами спірного Договору у відповідача відсутні грошові зобов'язання перед позивачем. Просив в позовних вимогах, що не визнані відповідачем, відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалися перерви з 27.05.2014р. по 12.06.2014р., з 12.06.2014р. по 03.07.2014р.

В порядку ст.85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

28.02.2013р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладений договір купівлі-продажу № 2013/2-1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця пшеницю врожаю 2013 року (надалі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного Договору (п. 1.1 Договору).

Сторони домовилися, що попередня ціна однієї метричної тонни товару, що поставляється згідно цього Договору, складає 450 грн. 00 коп., крім того ПДВ 90 грн. 00 коп., всього з ПДВ 540 грн. 00 коп. (3.2 Договору).

Загальна кількість товару, що поставляється з цим Договором, складає 100 метричних тонн (п. 3.3. Договору).

Відповідно до умов п. 5.1 Договору оплата товару, що поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або іншим, передбаченим законодавством України, способом в наступному порядку: 54 000 грн. 00 коп. покупець сплачує до 05 березня 2013 року.

Згідно п. 4.2 Договору товар за даним Договором з моменту його укладання поставляється до 20 липня 2013 року.

На виконання умов Договору позивач здійснив перерахування грошових коштів в сумі 54 000 грн. 00 коп. на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 04.03.13р. із призначення платежу передплата за пшеницю згідно договору № 2013/2-1 від 28.02.13р.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач визначений Договором товар в обумовлені Договором строки не поставив.

Відповідно до п. 7.5 Договору у разі прострочення поставки товару більш ніж на 15 днів, покупець вправі відмовитися від прийняття товару та вимагати повернення сплачених за товар коштів.

26.11.13р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки від 26.11.13р. із вимогою повернути СФГ „Полісся" попередню плату, сплачену за Договором, в розмірі 54 000 грн. 00 коп., у зв'язку із невиконанням СФГ „Роксолана" своїх договірних зобов'язань. На підтвердження направлення вимоги позивачем до матеріалів справи долучений витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції підприємства позивача. Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

За умови п. 7.3 Договору у випадку не поставки (або несвоєчасної поставки) товару, згідно умов даного Договору, постачальник сплачує покупцеві на вимогу останнього штрафну неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона нараховувалась, від загальної вартості непоставленої (або несвоєчасно поставленої) партії товару за кожен день прострочення, але не більше 10% вартості товару за даним Договором.

Сторони домовились, що за даним Договором строк позовної давності про стягнення неустойки складає 3 роки (п. 9.2 Договору).

Згідно із п. 7.6 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх обов'язків за даним Договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від загальної вартості товару.

Відповідно до розрахунку позивача загальний розмір пені складає 5 595 грн. 48 коп. за загальний період з 22.07.13р. по 30.04.14р., але з урахуванням граничного розміру пені, встановленого п. 7.3 Договору, позивач просить стягнути з відповідача 5 400 грн. 00 коп.; розмір 10% штрафу, нарахованих позивачем на підставі п. 7.6 Договору становить 5 400 грн. 00 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 1 846 грн. 80 коп. інфляційних втрат за вказаний вище період.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу товару, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк, тому позовні вимоги СФГ „Полісся" в частині стягнення з відповідач суми попередньої оплати є обгрунтованими і законними.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, господарські зобов'язання перед позивачем щодо своєчасної поставки оплаченого позивачем товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 54 000 грн. 00 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог в цій частині судом відхиляються як необґрунтовані.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 5 400 грн. 00 коп., то вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно із п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, розрахунок пені здійснено позивачем без урахування положень ч.6 ст.232 ГК України, тому згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, стягненню підлягає пеня в сумі 3 532 грн. 93 коп. за період з 22.07.13р. по 19.01.14р.

Водночас нарахування позивачем інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України є безпідставним, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі-продажу, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною третьою статті 693 ЦК України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Вказаної правової позиції дотримується й Верховний Суд України в постанові від 15.10.13р. у справі № 5011-42/13539-2012.

Одночасно, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% вартості товару, нарахованого позивачем на підставі п. 7.6 Договору.

Так, вказаний пункт Договору передбачає відповідальність постачальника у разі його односторонньої відмови від виконання своїх обов'язків за даним Договором.

За приписами ч. 3 ст. 214 ЦК України, відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів на підтвердження відмови відповідача від спірного Договору, у зв'язку із чим у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого вказаним пунктом Договору.

За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, стягненню з відповідача підлягають 54 000 грн. 00 коп. передплати за непоставлений товар та 3 532 грн. 93 коп. пені. В решті позову слід відмовити.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Роксолана" (53160, Дніпропетровська область, Софіївський район, с. Ізлучисте, вул. Верхня, 12, код ЄДРПОУ 19307066) на користь Селянського (фермерського) господарства "Полісся" (52342, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Маломихайлівка, вул. Центральна, 18, код ЄДРПОУ 30908204) 54 000 грн. 00 коп. (п'ятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.) передплати, 3 532 грн. 93 коп. (три тисячі п'ятсот тридцять дві грн. 93 коп.) пені, 1 577 грн. 16 коп. (одну тисячу п'ятсот сімдесят сім грн. 16 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складене - 08.07.14р.