Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/4704/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" липня 2014 р. Справа № 910/4704/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко» , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» , м. Вишневе Києво-Святошинського району,

про стягнення 6 559,63 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Гусарова Т.В. , уповноважена, довіреність від 02.01.2014р. №2;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Бікко», м. Київ, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом від 14.03.2014р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр», м. Вишневе Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 6 559,63 грн. заборгованості за договором поставки від 01.04.2011р. 471-К та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки від 01.04.2011р. №471-К поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних, проте, в порушення умов договору поставки від 01.04.2011р. №471-К, відповідач за отриманий товар не розрахувався, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6 559,63 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014р. матеріали справи №910/4704/14 направлені за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2014р. справу №910/4704/14 прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2014р.

27.05.2014р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові документи із супровідним листом від 22.05.2014р. Ухвалами від 03.06.2014р., від 17.06.2014р. розгляд справи відкладався.

Відповідач свого представника у судові засідання 03.06.2014р., 17.06.2014р. та 02.07.2014р. не направив, вимоги ухвал суду від 07.05.2014р., від 03.06.2014р. та від 17.06.2014р. не виконав, відзив на позов, витребувані судом документи не подав та про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча в порядку ст. 87 ГПК України та пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце проведення судових засідань, шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням копій ухвал на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (оригінал витягу від 10.04.2014р. АД № 546631 залучений до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 3.9.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Бікко»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр», м. Вишневе Києво-Святошинського району (далі по тексту - ТОВ «Спар-Центр»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.04.2011р. між ТОВ «Бікко» (постачальник) та ТОВ «Спар-Центр» (покупець) Договір поставки №471-К (Договір) з протоколом розбіжностей від 01.04.2011р., згідно якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами даного Договору. Покупець надає замовлення постачальнику на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено список товарів, що поставляються за цим Договором, їх ціни, і яка складає невід'ємну частину цього Договору (Додаток №3 «Специфікація/Прайс-Лист»). Відповідно до умов Договору та протоколу узгодження розбіжностей до Договору:

- постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання поставки товару, якщо він вчасно (згідно замовлення) поставив товари до торгової точки, зазначеної у замовленні, з усієї супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим Договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари відповідають умовам замовлення покупця та цьому Договору (пункт 2.7. Договору);

- товари приймаються за кількістю та якістю у відповідній торговій точці покупця, куди товари поставляються, на підставі накладних та інших супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів. Перевірки кількості і якості товарів виконуються після отримання товарів, і у випадку виявлення будь-яких недоліків покупець складає акт про невідповідність (пункт 2.10. Договору);

- постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у «Специфікації/Прайс-Листі», затвердженому сторонами. Ціна поставленого товару міститься у накладних, які надаються постачальником покупцеві для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару як зазначено у накладній і відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей (пункт 3.1. Договору);

- покупець оплачує товари протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів по мірі реалізації товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів. (пункт 3.6. Договору);

- цей Договір укладений строком до 31.12.2011р. включно. Строк дії цього Договору автоматично подовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (пункт 7.1. Договору).

Крім того, сторонами погоджено Додаток №1 «Спеціальні умови», Додаток №2 «Замовлення», Додаток №4 «Лист підтвердження акційних цін» до Договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору, за період травень 2011р. - березень 2014р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 289 507,20 грн., про що свідчать копії підписаних повноважними представниками та засвідчених печатками обох сторін видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи, а оригінали надані позивачем для огляду в судовому засіданні. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору щодо строку поставки товару.

Позивач визнає, що за період з 01.04.2011р. по 14.03.2014р. відповідачем здійснено повернення частини нереалізованого товару на загальну суму 41 197,57 грн. Разом із тим, до справи залучена підписана повноважними представниками сторін та засвідчена печатками підприємств накладна на повернення від 12.04.2013р. №р26118 на суму 5 297,53 грн. В порядку ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона має довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доказів повернення товару на більшу суму суду не надав.

За таких обставин, доведена суду первинними документами загальна вартість товару, яку у відповідача виник обов'язок оплатити, становить 289 507,20 грн. (поставлено) - 5297,53 грн. (повернуто) = 284209,67 грн.

В силу вимог частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сторони погодили, що покупець оплачує товари протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів по мірі реалізації товарів за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів (пункт 3.6. Договору). Крім того, сторони встановили, що при формуванні початкового товарного запису при відкритті нової торгової точки (магазину) покупець оплачує поставлені товари протягом терміну визначеному у цьому пункті, починаючи з дати відкриття нової торговельної точки.

Враховуючи, що остання поставка була здійснена 07.05.2013р., відповідач не надав постачальнику письмові відомості про наявність залишків товару, суд дійшов висновку, що товар є реалізованим відповідно строк оплати поставленого товару на суму 284209,67 грн. є таким, що настав.

Позивач визнає за відповідачем часткову оплату отриманого товару в сумі 235 300,00 грн. Так, з довідки від 11.03.2014р. №20-805 АТ «Банк «Фінанси та кредит» філії «Центральне регіональне управління» вбачається, що відповідачем позивачу сплачено 180000,00 грн. З довідки від 13.03.2014р. №78-2172 ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» вбачається, що відповідачем були перераховані грошові кошти ще на 55300,00 грн., тобто всього відповідачем позивачу було сплачено 235 300,00 грн. В порядку ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона має довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доказів оплати позивачу грошових коштів за Договором на більшу суму суду не надав.

Крім того, ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

31.08.2013р. між ТОВ «Спар-Центр» (сторона 1) та ТОВ «Бікко» (сторона 2) укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог , відповідно до умов якої: сторона 1 та сторона 2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 610 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з Додатку №1«Спеціальні умови» до Договору поставки від 01.04.2011р. №471-К (де сторона 1 є кредитором, а сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 6 450,00 грн.) та Договором поставки від 01.04.2011р. №471-К (де сторона 1 є боржником, а сторона 2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 6 450,00 грн.). Зобов'язання за вищезазначеними договорами припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними та з моменту набрання чинності цієї угоди сторони не є зобов'язаними за договорами.

Таким чином, між сторонами проведено зарахування взаємних однорідних вимог на суму 6 450,00 грн.

За таких обставин, судом на підставі поданих первинних документів встановлено, що за відповідачем рахується залишок заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі 284209,67 грн. - 235 300,00 грн. (оплата) - 6 450,00 грн.(зарахування зустрічних вимог) = 42459,67 грн. і доказів зворотного відповідачем не подано.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.

Суд ухвалами від 07.05.2014р., від 03.06.2014р. та від 17.06.2014р. тричі зобов'язував відповідача подати суду документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно Договору. Відповідач відзив на позов суду не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за поставлений товар суду не представив, доказів пред'явлення позивачу претензій та зауважень щодо кількості та якості товару або доказів повернення поставленого товару згідно спірних видаткових накладних суду не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Спар-Центр» своїх зобов'язань за Договором щодо оплати поставленого позивачем та реалізованого відповідачем товару на суму 42459,67 грн. Позивач заявив до стягнення 6559,63 грн. основного боргу і заява про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в заявленій сумі 6 559,63 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко» 6 559,63 грн. основного боргу за Договором поставки від 01.04.2011р. №471-К та у відповідності до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, пунктом 2 частини 1 ст. 175, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36148976)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 19-Б, код ЄДРПОУ 23701509)

6 559,63 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят три копійки) основного боргу,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 10.07.2014р.