Рішення

від 07.07.2014 по справі 916/2291/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/2291/14

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант";

До відповідача: Одеська державна академія будівництва та архітектури

про стягнення 340 835,34 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Сидоренко В.В. по довіреності № б/н від 04.07.2014 року.

Від відповідача: Юдова Л.В. по довіреності № 40.08.-01 від 02.01.2014 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської державної академії будівництва та архітектури про стягнення заборгованості у розмірі 340 835,34 грн., а саме: основного боргу у розмірі 294 791,71 грн., пені у розмірі 18 353,81 грн., інфляційних витрат у розмірі 19 839,48 грн., 3 % річних в розмірі 7 850,34 грн. та судового збору у розмірі 6 830,00 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2014р. порушено провадження у справі № 916/2291/14 за зазначеним позовом.

В судовому засіданні 07.07.2014 року представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 294 791,71 грн. та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.07.2014 року визнав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, при цьому відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 07.07.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

29.04.2013 року між Одеською державною академією будівництва та архітектури (далі - відповідач, замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант" (далі - позивач, підрядник) був укладений договір на розробку стадії „П" проектно-конструкторської документації № 3-01 ТП (далі - "Договір") за яким, підрядник бере на себе зобов'язання своїми засобами за рахунок замовника виконати роботи зазначені в договорі, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт.

Позивач виконав роботи зазначені в у вказаному договорі, а відповідач прийняв вказані роботи на загальну суму 294 791,71 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ 3-01 від 17.07.2013 року, який підписано обома сторонами без зауважень.

Пунктом 2.1 вказаного договору встановлено, що загальна вартість робіт визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 4 до договору) та складає 294 791,71 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунок здійснюється у безготівковій формі шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок підрядника у строки передбачені даним договором (додаток № 5 до договору).

Згідно п. 3.2 вказаного договору за виконані проектні роботи замовник зобов'язаний здійснити оплату загальної вартості робіт за договором, не пізніше трьох днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт, але не пізніше строку вказаного у додатку № 5 до договору, що становить: 294 791,71 грн.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору виконав не в повному обсязі.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором зобов'язання щодо оплати за виконані проектні роботи, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 294 791,71 грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, судом встановлено, наявність заборгованості Одеської державної академіії будівництва та архітектури перед товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант" за розробку стадії „П" проектно - кошторисної документації, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача вартості виконаних робіт є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку суми заявленої до стягнення, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант" до Одеської державної академії будівництва та архітектури про стягнення заборгованості у розмірі 294 791,71 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 895,83 грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Одеської державної академії будівництва та архітектури (65029, м. Одеса, Дідріхсона, 4, код ЄДРПОУ 02071033) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Гарант" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, 52, код ЄДРПОУ 38293734) основний борг у розмірі 294 791,71 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 895,83 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 10.07.2014 р.

Суддя Літвінов С.В.