ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2014 року м. Чернівці Справа № 824/2236/14-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «П ЕНД П КОНСАЛТИНГ ГРУП», суд -
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі-Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «П ЕНД П КОНСАЛТИНГ ГРУП» (далі-Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 110147,00 грн.
В обґрунтування своїх позивних вимог позивач зазначив, що станом на 11.06.2014 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «П ЕНД П КОНСАЛТИНГ ГРУП» рахується податкова заборгованість в розмірі 110147,00 грн., яка виникла на підставі поданих платником податків податкових декларацій. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
Від представника позивача поступило клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, при цьому представник позивача зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, зокрема на його адресу направлено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до судового розгляду. Однак конверт із зазначеною ухвалою повернутий до суду із відміткою "за зазначеною адресою не значиться". Враховуючи вищевикладене та на підставі ч.4,6 ст.128 КАС України, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 21.04.2011 року та взятий на облік, як платник податків з 22.04.2011 року.
Заборгованість відповідача виникла на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9088787287 від 24.01.2014 року та податкової декларації по податку на додану вартість №9088220197 від 20.01.2014 року.
Позивачем на адресу відповідача сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ю» № 69-25 від 12.02.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заборгованість відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу, відповідно до якого станом на 11.06.2014 року загальна сума заборгованості становить 110147,00 грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно п.п. 16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 175 Податкового Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.41.5 статті 41 Податкового Кодексу України, контролюючими органами та органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктами 59.1 та 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, наявні письмові докази в матеріалах адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Внаслідок того, що відповідачем станом на дату розгляду та вирішення даного адміністративного позову про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 110147,00 грн., не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8.07.2011 р. № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-162, 183-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «П ЕНД П КОНСАЛТИНГ ГРУП» (58000, вул. Гайдара, 1-Е/101, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 37690352) кошти на суму податкового боргу у розмірі 110147,00 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника до Державного бюджету України.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.В. Маренич
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2014 |
Оприлюднено | 14.07.2014 |
Номер документу | 39693304 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні