Ухвала

від 03.07.2014 по справі 234/16081/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2014 р. м. Київ К/800/21883/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Краматорської міської ради на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року

у справі № 234/16081/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Краматорської міської ради

про зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Краматорського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Краматорської міської ради Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила зобов'язати відповідача розглянути проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення торгівельного павільйону з зупиночним пунктом (кадастровий номер 1412900000:00:002:-169) на сесії Краматорської міської ради по суті та винести рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що 28.08.2013 на засіданні сесії Краматорської міської ради розглянуто проект рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки, проте відповідачем рішення по суті її заяви не прийняте.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 29.01.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014, позов задоволено.

Зобов'язано відповідача розглянути проект рішення про поновлення позивачу договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розміщення торгівельного павільйону з зупиночним пунктом (кадастровий номер 1412900000:00:002:-169) на сесії Краматорської міської ради та прийняти рішення.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Краматорська міська рада оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення з другого абзацу резолютивної частини постанови слова «та прийняти рішення».

Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що 28.08.2013 відбулась 30 сесія Краматорської міської ради, на засіданні якої взяли участь 40 депутатів. Розглянувши проект рішення «Про поновлення договору оренди землі ОСОБА_2», учасники засідання проголосували з цього питання: «за» - 2, «проти» - 36, «утрималось» - 3. Таким чином, зазначене питання вже розглядалось на сесії ради, а за результатами голосування прийняте рішення оформлено протокольно.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_2 просила залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Краматорської міської ради від 22.08.2012 № 19/ІV-35 ОСОБА_2 у зв'язку із закінченням строку користування землею передано в оренду земельну ділянку площею 0,0214 га по АДРЕСА_1, навпроти Критого ринку, для розміщення торгівельного павільйону з зупиночним пунктом (кадастровий номер 1412900000:00:002:-169) терміном на 1 рік.

На підставі цього рішення 22.07.2012 між Краматорською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі строком на 1 рік (з 22.08.2012 - дати рішення Краматорської міської ради). Пунктом 6 цього договору визначено переважне право орендаря після закінчення строку дії договору оренди поновити його на новий строк, в цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.07.2013 ОСОБА_2 на виконання пункту 6 вказаного договору звернулась до Краматорської міської ради з клопотанням про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку користування.

22.08.2013 на 30 сесії Краматорської міської ради розглянуте питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 За результатами розгляду цього питання окремого рішення не прийнято, результати голосування оформлені протокольно. У витягу з протоколу засідання 30 сесії Краматорської міської ради за результатами голосування зазначено» Рішення не прийнято».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Краматорська міська рада за результатами розгляду заяви позивача з питання поновлення договору оренди земельної ділянки не прийняла жодного рішення.

Крім того, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання Краматорської міської ради на те, що зобов'язавши орган місцевого самоврядування прийняти конкретне рішення, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження органу місцевого самоврядування, є хибними, оскільки судом першої інстанції не зобов'язано відповідача прийняти якесь конкретне рішення. У той же час, прийняте відповідно до положень чинного законодавства України міською радою рішення повинне бути оформлене окремим документом та підписано міським головою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин першої і другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Частина чотирнадцята статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення судів попередніх інстанцій названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час нового розгляду справи та прийняття рішення по суті спору суд першої інстанції необхідно дослідити Регламент Кременчуцької міської ради та встановити, яким чином оформлюються рішення цієї міської ради про відмову у задоволенні заяв чи клопотань громадян за результатами їх розгляду, якщо проект рішення про задоволення такої заяви (клопотання), підготовлений на засідання сесії ради, не підтриманий більшістю голосів депутатів.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Краматорської міської ради задовольнити частково.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 29 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2014 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 1 КАС України.