Ухвала

від 09.07.2014 по справі 22/200 кс

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К-2022/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Леонтович К.Г., Смоковича М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року у справі за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року постанову господарського суду Полтавської області від 18 липня 2006 року скасовано, в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» (далі - ТОВ «Білагро») про стягнення 15196,66 грн. штрафних санкцій та 100,30 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції скаржник 24 січня 2007 року подав касаційну скаргу.

09 липня 2013 року Вищим адміністративним судом України було виявлено відсутність справи № 22/200 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Білагро» про застосування штрафних санкцій, про що було складено відповідний акт.

Вищий адміністративний суд України, керуючись статтями 273-275 Кодексу адміністративного судочинства України, ініціював питання про відновлення господарським судом Полтавської області втраченого судового провадження у справі № 22/200 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Білагро» про стягнення штрафних санкцій, як таким, що виніс постанову від 18 липня 2006 року по суті справи.

За результатами розгляду клопотання про відновлення втраченого провадження та з урахуванням зібраних документів 16 травня 2014 року господарським судом Полтавської області винесено ухвалу про закриття розгляду заяви про відновлення провадження у справі № 22/200 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Білагро» про застосування штрафних санкцій у зв'язку із знищенням обома сторонами, місцевим центром зайнятості матеріалів по веденню претензійно-позовної роботи стосовно ТОВ «Білагро» через закінчення терміну їх зберігання, що підтверджується листами-відповідями, актом, протоколами засідання експертної комісії, та неможливістю встановити коло осіб, які могли б дати пояснення у справі.

Розділом VII Кодексу адміністративного судочинства України визначений порядок відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі.

Відповідно до статті 274 Кодексу адміністративного судочинства України втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду.

Частинами 1, 3 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд ухвалою закриває розгляд заяви про відновлення провадження і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Оскільки зібраних судом першої інстанції матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження не достатньо, суд першої інстанції прийшов до висновку про закриття розгляду заяви про відновлення провадження.

Як вбачається із копії постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року, суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Білагро» 15196,66 грн. штрафних санкцій та 100,30 грн. пені, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.

Із наявної копії постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року слідує, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем була створена спеціальна комісія з залученням представників МСЕК з метою проведення атестації робочих місць інвалідів, 01 листопада 2004 року був підписаний наказ № 41 «Про результати атестації робочих місць для інвалідів», а також відповідач листами від 05 березня 2005 року інформував органи, які відають працевлаштуванням інвалідів, про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів.

В поданій 27 січня 2007 року касаційній скарзі на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2006 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зазначає, що відповідач не звертався до органів, які перелічені в частині 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», тим самим позбавив можливості органи працевлаштування вчиняти дії, передбачені статтею 18 Закону, про що свідчать повідомлення із Великобагачанського центру зайнятості (лист від 20 березня 2006 року № 125), управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області (лист від 20 березня 2006 року №494). В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач в 2005 році звертався до Великобагачанського центру зайнятості та управління праці та соціального захисту населення з проханням про направлення інвалідів для працевлаштування, а тому інваліди для працевлаштування до відповідача не направлялися.

Відповідно до частини 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Оскільки справа № 22/200 за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ «Білагро» про застосування штрафних санкцій втрачена та провадження по ній не відновлено, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неможливість перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставинам у справі, а тому касаційна скарга не може бути задоволена.

Частиною 3 статті 279 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право осіб, які беруть участь у справі, на повторне звернення з заявою про відновлення втраченого провадження за наявності необхідних документів у випадку закриття розгляду заяви про відновлення втраченого провадження.

У випадку задоволення такої заяви особа, яка її подала, має право звернутись до касаційного суду в порядку, визначеному Главою 4 Кодексу адміністративного судочинства України з заявою про перегляд постановленої ухвали про відмову в задоволенні касаційної скарги за нововиявленими обставинами.

Керуючись статтями 211, 220, 222, 223 230, 231, 273-279 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: