Рішення

від 23.06.2014 по справі 5011-35/8570-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/8570-2012 23.06.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал" простягнення 34 321 857,68 грн. За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал" доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" провнесення змін до кредитного договору

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Отрош І.М.

Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Сандуляк С.А. - представник за дов.

від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Архіпов О.Ю. - представник за довіреністю

У судовому засіданні 23.06.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал" про стягнення заборгованості в розмірі 30 629 483,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2012 порушено провадження у справі №5011-35/8570-2012, розгляд справи призначений на 18.07.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.08.2012.

В судовому засіданні 20.08.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 22.08.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2012 порушено провадження за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про внесення змін до генерального кредитного договору.

В судовому засіданні 22.08.2012, на підставі ст.77 ГПК України, оголошено перерву до 12.09.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 розгляд справи відкладений на 10.10.2012.

Ухвалою від 10.10.2012 зупинено провадження у справі та призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експерта поставити наступні питання: Яка заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Капітал" за Генеральним кредитним договором №010/08/3887 від 29.02.2008, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 31.07.2009, додаткової угоди від 26.05.2010, додаткової угоди №010/08/3887/9 від 28.12.2010 року, додаткової угоди №010/08/3887/10 від 29.06.2011?

26.06.2013 до господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №5011-35/8570-2012 разом із висновком судово-економічної експертизи №9994/12/45/4806/13-45 від 29.05.2013.

Ухвалою від 27.06.2013 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 17.07.2013.

В судовому засіданні 17.07.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 31.07.2013.

Ухвалою від 31.07.2013 призначено колегіальний розгляд справи №5011-35/8570-2012.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва Бойка Р.В. від 31.07.2013 року розгляд справи доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Сташків Р.Б., Івченко А.М.

Ухвалою від 31.07.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 04.09.2013.

Ухвалою від 04.09.2013, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 23.09.2013.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 23.09.2013 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., судді Грєхова О.А., Івченко А.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу прийнято до провадження до провадження колегії суддів розгляд справи призначено на 21.10.2013.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №5011-35/8570-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., судді Грєхова О.А., Івченко А.М., у зв"язку з виходом з відпустки судді Літвінової М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №5011-35/8570-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., судді Грєхова О.А., Івченко А.М., розгляд призначений на 21.10.2013.

21.10.2013 суддя Літвінова М.Є. звернулась до заступника Голови господарського суду міста Києва із заявою, щодо зміни складу колегії суддів для розгляду справи №5011-35/8570-2012.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 21.10.2013, у зв"язку з перебуванням судді Грехової О.А. на лікарняному, справу № 5011-35/8570-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Івченко А.М., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 21.10.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 04.11.2013.

Ухвалою від 04.11.2013, на підставі ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у справі №5011-35/8570-2012 до проведення судової економічної експертизи.

За результатами розгляду справи, судом призначена судова експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (ухвала суду від 04.11.2013 наявна в матеріалах справи).

23.04.2014 до суду повернулась справа №910/8391/13 без виконання ухвали від 04.11.2013, у зв'язку нездійсненням відповідачем оплати за проведення експертизи.

Отже, обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі усунуті.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.04.2014, у зв"язку з перебуванням судді Івченко А.М. на лікарняному, справу № 5011-35/8570-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Отрош І.М., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 28.04.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 21.05.2014.

20.05.2014 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 34 321 857, 68 грн. заборгованості за Генеральним кредитним договором №010/08/3887 від 29.02.2008 (станом на 01.05.2014), з яких: 26 747 921,79 грн. сума основної заборгованості, 5 279 976,70 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 2 100 336, 24 грн. пені за прострочення строків повернення кредиту, 193 622, 96 грн. пені за порушення строків сплати відсотків.

21.05.2014 до суду надійшла заява ТОВ "Конкорд капітал", в повідомлено суд про скасування довіреностей: на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою від 21.05.2014 розгляд справи відкладено на 04.06.2014.

03.06.2014 через відділ діловодства суду від ТОВ "Конкорд капітал" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/9876/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд капітал" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Генерального кредитного договору №010/08/3887 від 29.02.2008.

В задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі суд відмовив, враховуючи положення ст. 79 ГПК України та те, що 16.06.2014 у справі №910/9876/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд капітал" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним Генерального кредитного договору №010/08/3887 від 29.02.2008, в порядку п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, прийнято ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі з підстав викладених у клопотанні ТОВ "Конкорд капітал".

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мельник В.І., суддя Отрош І.М., суддя Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 04.06.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи №5011-35/8570-2012 призначено на 16.06.2014.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 16.06.2014, у зв'язку з поверненням судді Літвінової М.Є. з лікарняного, справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Отрош І.М., суддя Трофименко Т.Ю

Ухвалою від 16.06.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 16.06.2014.

В судовому засіданні 16.06.2014, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву на 23.06.2014.

23.06.2014 через відділ діловодства суду від ТОВ "Конкорд каптіал" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу вирішити спір мирним шляхом.

Представник банку залишив вирішення питання щодо клопотання про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників щодо поданого клопотання про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та відмовив у його задоволенні.

Щодо заяви від 09.08.2013 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти ТОВ "Конкорд капітал" в межах суми 30 629 483,20 грн., суд відмовив в їх задоволенні з підстав викладених в ухвалі від 04.11.2013.

В задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Конкорд капітал" в межах суми стягнення 30 629 483, 20 грн., також було відмовлено, враховуючи наступне.

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, наведені у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому заява позивача є такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 23.06.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.02.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (перейменовано на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») (банк, позивач за первісним позовом) та ТОВ «Конкорд Капітал» (позичальник, відповідач за первісним позовом) укладений Генеральний кредитний договір №010/08/3887 (далі - Договір, Генеральний кредитний договір), за умовами якого:

Повідомлення про вибірку кредитних коштів - документ установленого зразка, наведений у додатку до цього договору, за допомогою якого позичальник повідомляє банк про свій намір отримати кредитні кошти в межах ліміту фінансування цього Договору та на умовах визначених в повідомленні про вибірку кредитних коштів.

Повідомлення про продовження строку траншу - документ установленого зразка, наведений у додатку № 2 до Договору, за допомогою якого позичальник повідомляє банк про свій намір продовжити строк траншу, термін повернення якого наступив, на умовах визначених в повідомленні про продовження строку дії траншу. Кінцевий термін продовження строку траншу не повинен перевищувати кінцевий термін повергнення кредиту за Договором.

Транш - кредитні кошти кредитора, що надаються позичальнику однією сумою в розмірі та порядку визначеному цим договором та в повідомленні про вибірку кредитних коштів, мінімальна сума траншу - 1 000 000,00 грн.;

Ліміт фінансування - максимальна сума кредитних коштів, якими позичальник може користуватися одночасно та розмір якої складає 30 607 921,79 грн., відповідно до Додаткової угоди №010/08/3887/5 від 03.03.2010);

Період нарахування процентів - період, який починається у день видачі кожного окремого траншу та закінчується в день його погашення;

Найкраща ринкова ставка - процентна ставка за користування кредитними коштами, яка надається позичальнику банком за запитом позичальника для фінансування у національній валюті.

До Генерального кредитного договору №010/08/3887 від 29.02.2008 були укладені додаткові угоди №010/08/3887-1 від 13.03.2008, № 1 від 30.07.2008, №2 від 16.01.2009, № 3 від 31.07.2009, № 010/08/3787/4 від 15.02.2010, №010/08/3887/5 від 03.03.2010, № 010/08/38887/6 від 30.03.2010, №010/08/3887/7 від 28.04.2010, №010/08/3887/8 від 26.05.2010, №010/08/38887/9 від 28.12.2010, №010/08/3887/10 від 29.06.2011.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в будь-який робочий день протягом строку дії договору в порядку та на умовах, визначених договором та повідомленнями про вибірку кредитних коштів, а позичальник приймає на себе зобов'язання належним чином використовувати та повернути кредитору суму отриманих траншів, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами (проценти) та виконати інші зобов'язання, що визначені в цьому договорі.

Кредитні кошти надаються виключно в національній валюті, можуть надаватися та погашатися позичальником багаторазово, але в межах ліміту фінансування, позичальник має право продовжити строк траншу, термін дії траншу не може перевищувати дату погашення за цим договором (п.п. 1.1.1).

Цільове використання кредитних коштів - поповнення обігових коштів (п.1.2), кінцевий термін повернення кредиту позичальником 31.01.2012 (п. 1.3 зі змінами відповідно до додаткової угоди №010/08/3887/10 від 29.06.2011).

Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх цільового використання, строковості, повернення та плати за користування в межах терміну дії цього Договору.

Позичальник щодня отримує від банку найкращу ринкову ставку за допомогою здійснення телефонного дзвінка до банку, найкраща ринкова ставка розраховується кредитором щодня і є діючою на дату, коли вона надана до кінця робочого дня (п. 2.2).

Позичальник надає банку повідомлення про вибірку кредитних коштів, оформлене за визначеною додатком №1 до договору формою, належним чином завірене печаткою позичальника, підписане уповноваженою особою, факсом або за умови попереднього погодження з банком по системі Клієнт-банк, не пізніше, ніж 13 год. Банк приймає таке повідомлення, перевіряє документи та здійснює видачу кредитних коштів позичальнику не пізніше, ніж 17 год. Банківського дня (п. 2.3).

За встановлення ліміту фінансування позичальник зобов'язаний сплатити кредитору разову комісію у розмір 0,5% від ліміту фінансування, комісія сплачується до першого траншу за цим Договором (п. 2.5).

Спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов Генерального кредитного договору в частині неповернення банку кредитних коштів і прострочених процентів, що призвело до порушення стст.1.3, 2.1, 3.2.3, 3.5, 6.1, 6.2, 11.1 Генерального кредитного договору, внаслідок чого станом на 01.05.2014 виникла заборгованість перед банком у розмірі 32 027 898,49 грн. Крім того, враховуючи порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, банк заявив до стягнення пеню у розмірі 2 100 336,24 грн. (за порушення строків сплати кредиту) та 193 622,96 грн. (за порушення строків сплати відсотків).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.1 Договору, встановлено, що сторони не домовились про інше, сума кредиту, зазначена у повідомленні про вибірку кредитних коштів зараховується кредитором на рахунок, відкритий позичальником у кредитора. Плата за користування кредитними коштами (проценти) розраховується кредитором за фактичне число календарних днів користування окремими траншами з розрахунку фактичної кількості днів у році, при цьому для нарахування процентів за кредитом, день надання кредиту на день його повернення позичальником кредитору вважаються одним днем (п.3.2).

Конкретні строки користування кредитними коштами, суми та процентні ставки визначаться у повідомленнях про вибірку кредитних коштів та повідомленнях про продовження строку траншу, строк кожного окремого траншу не повинен перевищувати 360 днів (п.3.2.1).

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при закінченні строку дії договору (п.3.2.3).

У пункті 3.3 визначено, погашення траншів та сплата нарахованих відсотків здійснюється шляхом: списання відповідних грошових коштів кредитом з поточного рахунку позичальника, відкритого у кредитора у валюті траншу на відповідну дату погашення та дату сплати процентів; або перерахування позичальником на відповідну дату погашення та дату сплати процентів суми траншу, нарахованих процентів та інших платежів на рахунки, відкриті на підставі повідомлень про вибірку кредитних коштів.

Умовами договору (п.3.6) сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за Кредитним договором:

в першу чергу погашається заборгованості за нарахованими процентами з користування кредитними коштами;

в другу чергу погашається сума основної заборгованості (позичкова заборгованість);

в третю чергу - заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

Відповідно до п. 3.6 Договору, з його підписання позичальник надає право визначення черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) вирішувати самостійно кредитору.

Отже, банк сам визначає черговість погашення заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 31.07.2009 до Генерального кредитного договору №010/08/3887 від 29.02.2008, сторони погодили, що позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, отриманими позичальником на підставі договору, повідомлень про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008, №010/08/3887/5 від 08.04.2008, №010/08/3887/6 від 09.04.2008, №010/08/3887/7 від 31.07.2008 та повідомлень про продовження строку траншів №010/08/3887/17 від 26.06.2009, №010/08/3887/18 від 03.07.2009, №010/08/38887/19 від 10.07.2009, № 010/08/3887/20 від 17.07.2008, №010/08/3887/21 від 24.07.2009, №010/08/3887/8 від 26.06.2009, №010/08/3887/9 від 03.07.2009, №010/08/3887/10 від 10.07.2009, №010/08/3887/11 від 17.07.2009, №010/08/3887/12 від 24.07.2009, №010/08/3887/7 від 26.06.2009, №010/08/3887/8 від 03.07.2009, №010/08/3887/9 від 10.07.2009, №010/08/3887/10 від 17.07.2009, №010/08/3887/11 від 24.07.2009, №010/08/3887/11 від 26.06.2009, №010/08/3887/12 від 03.07.2009, №010/08/3887/13 від 10.07.2009, №010/08/3887/14 від 17.07.2009, №010/08/3887/15 від 24.07.2009 у розмірі 8 % річних за період з 26 червня 2009 року по 29. липня 2009 року.

Отже, сторони погодили, що позичальник за період з 26 червня 2009 року по 29 липня 2009 року на підставі зазначених повідомлень сплачує відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 8% річних.

Пунктом 2 цієї додаткової угоди визначено, що станом на дату укладання додаткової угоди, прострочена заборгованість позичальника за договором по сплаті процентів, нарахованих з січня 2009 року по червень 2009 року за користування кредитними коштами в розмірі 37 747 150,00 грн., становить 3 960 771,79 грн., з яких: 865 822,80 грн. - сума процентів, нарахована за користування кредитними в розмірі 10 000 000,00 грн., що були отримані позичальником у відповідності до договору та повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008 (транш 1);

771 345,17 грн. - сума процентів, нарахована за користування кредитними коштами в розмірі 6 000 000 ,00 грн., що були отримані позичальником у відповідності до Договору та повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/5 від 08.04.2008 (транш 2);

1 157 017,74 грн. - сума процентів, нарахована за користування кредитними коштами в розмірі 9 000 000,00 грн., що були отримані позичальником у відповідності до Договору та повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/6 від 09.04.2008 (транш 3);

1 166 586,08 грн. - сума процентів, нарахована за користування кредитними коштами в розмірі 1 2747 150,00 грн., що були отримані у відповідності до Договору та повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/7 від 31.07.2008 (транш 8).

З дати укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника збільшується на суму заборгованості по сплаті процентів та становить 40 007 921,79 грн., з яких:

10 865 822,80 грн. - збільшина сума заборгованості за кредитом по траншу 1;

6 771 345,17 грн. - збільшена сума заборгованості за кредитом по траншу 2;

10 157 017,74 грн. - збільшена сума заборгованості за кредитом по траншу 3;

12 213 736,08 грн. - збільшена сума заборгованості за кредитом по траншу 4.

Відповідно до додаткових угод №010/08/3887/8 від 26.05.201, № 010/08/3887/9 від 28.12.2010, №010/08/38877/10 від 29.06.2011, сторони домовились викласти п.п.3.22. Договору у наступній редакції: Всі транші, як і проценти за ними, повинні сплачуватися у валюті, в якій було надано кредитні кошти, при цьому загальна заборгованість за всіма траншами Договору повинна погашатися згідно графіку визначених у п. 2 цих Додаткових угод.

Як вбачається з розрахунку доданого до позовної заяви, позивач заявляє до стягнення відсотки на підставі повідомлень про вибірку кредитних коштів № 010/08/3887/4 від 04.04.2008, №010/08/3887/5 від 08.04.2008, №010/08/3887/6 від 09.04.2008 за період з 29.06.2011 по 28.04.2014. За вказаний період позивач розраховував розмір відсотків за користування кредитом за встановленою процентною ставкою (7%) у повідомленнях про продовження строку траншу за цей же період.

Відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008 банком було надано позичальнику кредитні кошти (транш) у сумі 10 000 000,00 грн. з терміном надання траншу 04.04.2008 по 14.05.2008. За користування кредитними коштами встановлено процентну ставку у розмірі 17,5 % річних. Додатковою угодою від 31.07.2009 №3 до Генерального кредитного договору визначено, що сума заборгованості за траншем відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008 збільшується на суму 865 822,80 грн. прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з січня 2009 року по червень 2009 року (включно). Повідомленнями про продовження строку траншу, термін траншу було продовжено до 10.08.2011.

Відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/5 від 08.04.2008. Банком було надано позичальнику кредитні кошти (транш) у сумі 6 000 000,00 грн. з терміном надання траншу 08.04.2008 по 07.05.2008. За користування кредитними коштами встановлено процентну ставку у розмірі 16,5 % річних. Додатковою угодою від 31.07.2009 № 3 до Генерального кредитного договору визначено, що сума заборгованості за траншем відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/5 від 08.04.2008 збільшується на суму 771 345,17 грн. прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з січня 2009 року по червень 2009 року (включно). Повідомлення про продовження строку траншу, термін траншу було продовжено до 10.08.2011.

Відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/6 від 09.04.2008 банком було надано позичальнику кредитні кошти (транш) у сумі 9 000 000,00 грн. з терміном надання траншу 09.04.2008 по 16.05.2008. За користування кредитними коштами встановлено процентну ставку у розмірі 17% річних. Додатковою угодою від 31.07.2009 № 3 до Генерального кредитного договору визначено, що сума заборгованості за траншем відповідно до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/6 від 09.04.2008 збільшується на суму 1 157 017,74 грн. прострочених процентів, нарахованих за користування кредитними коштами за період з січня 2009 року по червень 2009 року (включно).

Повідомленнями про продовження строку траншу, термін траншу було продовжено до 10.08.2011.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, процентні ставки визначаються в повідомленнях про вибірку кредитних коштів та повідомленнях про продовження строку траншу.

При здійсненні продовження траншу позивальник надає банку повідомлення про продовження строку траншу оформлене за визначеною додатком № 2 до Договору формою, належним чином завірене печаткою позичальника та підписане уповноваженою особою, факсом або за умови попереднього погодження з банком по системі клієнт-банк, не пізніше ніж 13 год. Банк приймає таке повідомлення, перевіряє документи та продовжує строк траншу з встановленням процентної ставки, що діє на момент продовження відповідно до строку продовження траншу, з умов Генерального кредитного договору вбачається, що при видачі кредитних коштів згідно повідомлення про вибірку кредитних коштів відсоткова ставка та термін користування кредитом визначається у такому повідомленні, у випадку, якщо позичальник бажає продовжити строк користування кредитом, термін повернення якого наступив, сторони Договору підписують та скріплюють печатками повідомлення про продовження строку траншу, у якому зазначається відсоткова ставка за користування кредитними коштами та термін користування кредитом, що й робили сторони на протягом дії Генерального кредитного договору та підтверджується матеріалами справи.

Повідомлення про продовження строку траншу до повідомлення про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008, №010/08/3887/5 від 08.04.2008, №010/08/3887/6 від 09.04.2008 за оспорюваний період підписані та скріплені печатками сторін Договору, що підтверджує погодження ними, в тому числі відповідачем розміру процентної ставки за користування кредитними коштами - 7%.

Отже, провівши системний аналіз умов Генерального кредитного договору, суд дійшов висновку про правомірність нарахування процентної ставки 7% річних за оспорюваний період.

Доказів на спростування вказаного чи обґрунтованих пояснень щодо непогодження із розміром процентної ставки та контрозрахунок, відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що у квітні 2008 року на підставі Генерального кредитного договору зі змінами та доповненнями, банком надано позичальнику кредитні кошти у розмірі 25 000 000,00 грн., що підтверджується по платіжних дорученнях від 04.04.2008 № 1, від 08.04.2008 № 1, від 09.04.2008 № 1 (т.1 а.с.165, т.2 а.с. 24, 145) та повідомлень про вибірку кредитних коштів №010/08/3887/4 від 04.04.2008, №010/08/3787/5 від 08.04.2008, №010/08/3887/6 від 09.04.2008 (т.1 а.с.37, 167, т. 2, а.с. 27), що також підтверджено висновком судового експерта №9994/12/45/4806/13-45 від 29.05.2013. Крім того, загальна сума скапіталізованих відсотків - 2 794 185,71 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором №010/08/3887 від 29.02.2008 (вимоги №140-0-0-00/8/204/2512 від 09.04.2012, № 140-0-0-00/8/206/2513 від 09.04.2012, №140-0-0-00/8/207/2514, 140-0-0-00/8/208/2515 від 09.04.2012, №140-0-0-00/8/209/2516 від 09.04.2012), докази правлення їх на адресу відповідача наявні в матеріалах справи.

Однак, претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, у відповідача перед банком виникла заборгованість за кредитом у розмірі 26 747 921,79 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом - 5 279 976,70 грн., відповідно до детального розрахунку позивача, що підтверджується первинними документами наявними в матеріалах справи.

У своїх запереченнях на позовну заяву відповідач керуючись п. 8.1 Договору, зазначає, що позичальник звернувся до банку з листом про продовження строку повернення кредиту у зв'язку з погіршенням фінансової ситуації, але відповіді на звернення від банку не отримав.

Посилання щодо звернення з листом до банку, відповідач належними доказами не підтвердив та не зазначив дату та номер листа і його зміст. Натомість, на підтвердження свого фінансового становища відповідач надав суду висновок експертного економічного дослідження № 100 від 17.08.2012.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження своїх доводів викладених у запереченнях, належних доказів не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Інших заперечень на позовну заяву банку відповідач суду не надав.

Враховуючи дані норми Договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач, користуючись отриманими кредитними коштами, свої зобов'язання за Генеральним кредитним договором не виконує належним чином, відсотки не сплачує та не повертає кредитні кошти.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором з боку відповідача, позовні вимоги заявлені позивачем не спростовані належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за кредитом у розмірі 26 747 921,79 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 5 279 976,70 грн.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором банк нарахував позичальнику пеню за прострочення повернення кредиту в розмірі 2 100 336,24 грн. за період з 11.08.2011 по 11.02.2012, та пеню за прострочення сплати відсотків у розмірі 193 622,96 грн. за період з 01.07.2011 по 30.04.2014.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 11.1 Генерального кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами передбачених у повідомленні про вибірку кредитних коштів та повідомленні про продовження строку траншу, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені доданий до заяви про збільшення позовних вимог та визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає умовам Генерального кредитного договору та ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому пеня за порушення строків повернення кредиту підлягає задоволенню у розмірі 2 100 336,24 грн. та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом - 193 622,96 грн.

Таким чином, позовні вимоги банку підлягають задоволенню в частині 26 747 921,79 грн. заборгованості за кредитом, 5 279 976,70 грн. заборгованості за відсотками, 2 100 3336,24 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту та 193 622,96 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Конкорд капітал" до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про внесення змін до Генерального кредитного договору №010/08/3887 від 29.02.2008 шляхом викладення п. 1.3 в наступній редакції: "Кінцевий термін повернення кредиту позичальником 31.12.2017".

В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог ТОВ "Конкорд капітал" посилається на п. 8.1 Договору, яким визначено, що позичальник має право порушувати перед банком питання про перенесення кінцевого строку повернення кредиту вказаного в п. 1.3 Договору.

Позивач за зустрічним позовом зазначив про погіршення свого фінансового становища, на підтвердження чого надав висновок експертного економічного дослідження №100 від 17.08.2012, а тому просить задовольнити зустрічні позовні вимоги.

У відзиві на зустрічний позов банк заперечив проти заявлених вимог з підстав їх необґрунтованості, невідповідністю чинного законодавства України та укладеним договорам.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно п. 1.3 Генерального кредитного договору, кінцевий термін повернення кредиту визначено сторонами до 07.03.2010.

В подальшому, за клопотанням боржника, до п. 1.3 Генерального кредитного договору додатковими угодами вносились зміни та кінцевий термін повернення кредиту продовжувався:

додатковою угодою №010/08/3887/5 від 03.03.2010 до 31.03.2010, додатковою угодою №010/08/3887/6 від 30.03.2010 до 30.04.2010, додатковою угодою №010/08/3887/7 від 28.04.2010 до 01.06.2010, додатковою угодою №010/08/3887/8 від 26.05.2010 до 01.01.2011, додатковою угодою №010/08/3887/9 від 28.12.2010 до 01.07.2011, додатковою угодою №010/08/3887/10 від 29.06.2011 до 31.01.2012.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони Договору здійснили своє волевиявлення шляхом укладення та підписання вказаних додаткових угод до Договору та враховуючи те, що одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 ЦК України та ст.627 ЦК України, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В обґрунтування своїх зустрічних вимог, позивач посилається на п. 8.1 Генерального кредитного договору, який передбачає, що позичальник має право порушувати перед кредитором питання про внесення кінцевого строку повернення кредиту вказаного в п.1.3 Договору, у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин. Таке звернення повинно бути направлене кредитору в письмовій формі за 10 календарних днів до настання строку платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Позивач за зустрічним позовом з урахуванням зазначеного положення Генерального кредитного договору, повідомив суду про звернення позичальника до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з листом-звернення, в якому просив продовжити строк повернення кредиту у зв'язку з погіршенням фінансової ситуації, однак відповіді не отримав.

Однак, на підтвердження звернення із вказаним листом позивач за зустрічним позовом, в порядку ст. 33 ГПК України, не надав належних доказів (листа та доказів його направлення, отримання, тощо), адже обставини на які посилається сторона як на підставу своїх вимог повинні бути доведені.

Відповідно до ст.ст. 11, 525, 526, 530, 629 ЦК України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, поняття договору і свободи договору та вимоги до договорів як різновиду правочинів.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, договір - це волевиявлення учасника правочину, який повинен бути вільним і відповідати внутрішній волі сторін, і відмова сторони від укладення такого договору чи внесення змін, доповнень є формою реалізації ними своїх прав.

Тобто, враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що відповідно до п. 2.1 Генерального кредитного договору, банк надав позичальнику кредитні кошти за умови їх цільового використання, строковості повернення та плати за користування в межах терміну дії цього Договору, з чим погодився позичальник підписавши Договір та додаткові угоди до нього.

Також, на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, позивач посилається на висновок експертного дослідження №100 від 17.08.2012, який, на думку ТОВ "Конкорд капітал", підтверджує погіршення фінансового становища товариства.

Однак, необхідно зазначити, що в п. 7.4 Генерального кредитного договору, сторони домовились, що за наявності підстав значного погіршення фінансового стану позичальника, порушення справи про банкрутство відносно позичальника, банк має право вимагати про дострокове погашення заборгованості.

Пунктом 13.5 Генерального кредитного договору, визначено, що зміни до цього договору оформлюються додатковою угодою сторін і стають невід'ємною частиною цього договору.

У відзиві на зустрічний позов, банк заперечив проти продовження строку повернення кредиту з посиланням на те, що позичальник уклавши Генеральний кредитний договір з банком свідомо прийняв на себе ризик можливої збитковості діяльності та погіршення фінансового становища у майбутньому.

Положення статті 42 Господарського кодексу України, визначають, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п. 4 ч. 1 ст. 44 ГК України).

Також норми ч.1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, визначають, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Позивачем не був доведений факт одночасного існування всіх чотирьох умов для внесення змін до спірного договору, передбачених частинами другою та четвертою статті 652 ЦК України, та письмове звернення з відповідним листом до банку.

Суд погоджується з думкою банку та зазначає, що обставини на які посилається ТОВ "Конкорд капітал" не можуть бути обставиною для внесення змін до Генерального кредитного договору щодо продовження терміну повернення кредиту.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог ТОВ "Конкорд капітал" про внесення змін до п. 1.3 Генерального кредитного договору та не доведеність належними доказами в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обставин викладених у позові, а тому в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного та зустрічного позову покладаються на ТОВ "Конкорд капітал".

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд капітал" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 33226202) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9 код 14305909) основну заборгованість у розмірі 26 747 921,79 грн. (двадцять шість мільйонів сімсот сорок сім тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 79 коп.), заборгованість за відсотками - 5 279 976,70 грн. (п'ять мільйонів двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень 70 коп.), пеню за порушення строків сплати кредиту - 2 100 336,24 грн. (два мільйона сто тисяч триста тридцять шість гривень 24 коп.), пеню за порушення строків сплати відсотків - 193 622,96 грн. (сто дев'яносто три тисячі шістсот двадцять дві гривні 96 коп.) та 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

3.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 01.07.2014

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді І.М. Отрош

Т.Ю. Трофименко