Постанова

від 26.06.2014 по справі 802/2097/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 червня 2014 р. Справа № 802/2097/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Тараса Дмитровича,

представників позивача: Раздобудька П.В., Захарчука Ю.В., Антонової М.О.,

представників відповідача: Щолокової Ю.В., Корнілової - Мак І.Ю., Малярської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Пневматик" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Пневматик" (далі - ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик", позивач) з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків за контрактом №2741 від 08.05.2013 року, укладеному з нерезидентом РУП "Мінський тракторний завод", Республіка Білорусь, складено акт № 1204/2206/32340715 від 15.05.2014 року, яким встановлено порушення позивачем ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон №185/94-ВР) при проведенні розрахунків по контракту №2741 від 08.05.2013 року, в результаті чого ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "У" № 0004782206 від 30.05.2014 року, яким ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 124116,00 грн. Позивач вважає таке рішення відповідача необґрунтованим та протиправним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення (а.с. 82-90), в яких зазначили, що Закон №185/94-ВР передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

Таким чином, на думку відповідача, Вінницька ОДПІ, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяла згідно з нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, на думку представників відповідача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Пневматик" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.01.2003 року, на податковий облік в органах державної податкової служби взято 05.02.2003 року за № 743.

В період з 14.05.2014 року по 15.05.2014 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при проведенні розрахунків по контракту №2741 від 08.05.2013 року, укладеному з нерезидентом РУП "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь).

В ході проведеної перевірки перевіряючими встановлено порушення ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при проведенні розрахунків по контракту №2741 від 08.05.2013 року, в результаті чого ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Результати проведеної перевірки оформлено актом перевірки № 1204/2206/32340715 від 15.05.2014 року ( а.с. 8-27 ).

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0004782206 від 30.05.2014 року (а.с. 30), яким ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" нараховано пеню в сумі 124116,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Відповідно до висновків Вінницької ОДПІ, викладених в акті перевірки, позивач порушив строки зарахування виручки при здійсненні розрахунків в іноземній валюті за контрактом №2741 від 08.05.2013 року з нерезидентом РУП "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь) ( а.с. 15, 27 ).

Судом встановлено, що предметом контракту є поставка товару ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" на адресу РУП "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь), а саме: запасних частин для тракторів у кількості, в асортименті та за ціною відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Контракту.

Товар постачається партіями на умовах СPT склад РУП "Мінський тракторний завод" в м. Мінськ, Республіка Білорусь . Загальна сума контракту складає 223150,00 доларів США.

Відповідно до умов контракту, оплата партій товару покупцем здійснюється в доларах США банківським переказом на рахунок продавця (а.с. 45-48 ).

За наслідком проведеної перевірки, податковим органом встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості в загальній сумі 138240,00 дол. США, в тому числі:

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 66000,00 дол. США/527538,00 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 26.12.2013 року (за товар, відвантажений згідно МД №401090000/2013/020159 від 27.09.2013 р.);

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 19440,00 дол. США/155383,92 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 16.01.2014 року (за товар, відвантажений згідно МД № 401090000/2013/022013 від 18.10.2013 р.);

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі в 19800,00 дол. США/158261,4 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 20.02.2014 року (за товар, відвантажений згідно МД № 401090000/2013/025050 від 22.11.2013 р.);

- прострочена дебіторська заборгованість в сумі 33000,00 дол. США/263769,0 грн. з граничним строком надходження валютної виручки 23.03.2014р.) за товар відвантажений згідно МД № 401090000/2013/027585 від 23.12.2013 р.) ( а.с. 55-58).

Згідно розрахунку нарахування пені за порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по експортному контракту №2741 від 08.05.2013 року, ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" була нарахована пеня в загальній сумі 124115,97 гривень, зокрема, по МД №401090000/2013/020159 від 27.09.2013 року за період з 07.02.2014 року по 25.02.2014 року в сумі 30069,67 грн.; по МД № 401090000/2013/022013 від 18.10.2013 року за період з 07.02.2014 року по 13.03.2014 року в сумі 16315,31 грн.; по МД № 401090000/2013/025050 від 22.11.2013 року за період з 21.02.2014 року по 11.04.2014 року в сумі 26248,86 грн.; по МД № 401090000/2013/027585 від 23.12.2013 року за період з 24.03.2014 року по 13.05.2014 року в сумі 51482,13 грн. ( а.с. 29 ).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки № 1204/2206/32340715 від 15.05.2014 року, ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" звернулось до Вінницької ОДПІ з запереченням від 20.05.2014 року №20/05-01 ( а.с. 31-33 ).

27.05.2014 року відповідачем надано відповідь на заперечення за № 11837/10/2206, якою Вінницька ОДПІ залишила заперечення без задоволення, а акт № 1204/2206/32340715 від 15.05.2014 року - без змін ( а.с. 34-44 ).

На підставі даного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" № 0004782206 від 30.05.2014 року, яким ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в загальній сумі 124116 грн.

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, вважаючи його протиправним, ТОВ "Виробниче підприємство "Пневматик" звернулось до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

За змістом частини першої статті 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР (далі Закон - № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України мае право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст.1 Постанови Національного банку України № 453 від 14.11.2013 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 року за № 1951/24483, "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з частиною другою цієї ж статті встановлено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У частині третій статті 4 Закону № 185/94-ВР визначено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Зі змісту частини четвертої статті 4 Закону № 185/94-ВР вбачається, що в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Так, як вбачається з наявних в матеріалах справи рішень Економічного суду м. Мінська, в зв'язку з тим, що в законодавчо встановлений строк нерезидент не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару, отриманого від TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" по контракту №2741 від 08.05.2013 року, TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" звернулося до Економічного суду м. Мінськ, Республіка Білорусь з позовними заявами про стягнення з РУП «Мінский тракторний завод», Республіка Білорусь на користь TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" заборгованості за поставлений товар згідно МД №401090000/2013/020159 від 27.09.2013 року в сумі 66000,00 дол. США, МД № 401090000/2013/022013 від 18.10.2013 року в сумі 19440,00 дол. США, МД № 401090000/2013/025050 від 22.11.2013 року в сумі 19800,00 дол. США, МД № 401090000/2013/27585 від 23.12.2013 року в сумі 33000,00 дол. США,

За вказаними позовами TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" до РУП «Мінский тракторний завод» відкриті провадження в Економічному суді м. Мінська в справах №41-25/2014 від 07.02.2014 року, №56-25/2014 від 19.02.2014 року та №104-25/2014 від 20.03.2014 року та, за ініціативою суду, по кожній з них вирішено провести процедуру щодо примирення, встановивши місячний термін для її проведення ( а.с. 59, 61, 63 ).

Так, під час розгляду вищезазначених справ №41-25/2014 від 07.02.2014 року, №56-25/2014 від 19.02.2014 року та №104-25/2014 від 20.03.2014 року в Економічному суді м. Мінська, в рамках призначеної судом процедури примирення, сторонами спору надано заяви про укладення мирової угоди. За наслідками розгляду вказаних заяв Економічним судом м. Мінська винесено рішення про затвердження мирових угод між TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" та РУП «Мінский тракторний завод», а саме:

- рішення №41-25/2014 від 07.02.2014 року, яким затверджено мирову угоду та зобов'язано РУП «Мінский тракторний завод» сплатити TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" 85440,00 дол. США основного боргу, 13667500,00 руб. державного мита в строк до 11.04.2014 року, в зв"язку з чим провадження у справі припинено;

- рішення №56-25/2014 від 19.02.2014 року, яким затверджено мирову угоду та зобов'язано РУП «Мінский тракторний завод» сплатити TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" 19800,00 дол. США основного боргу, 4184000,00 руб. державного мита в строк до 11.04.2014 року, в зв"язку з чим провадження у справі припинено;

- рішення №104-25/2014 від 20.03.2014 року, яким затверджено мирову угоду та зобов'язано РУП «Мінский тракторний завод» сплатити TOB "Виробниче підприємство "Пневматик" 33000,00 дол. США основного боргу, 6162500,00 руб. державного мита в строк до 26.04.2014 року, в зв"язку з чим провадження у справі припинено.

Крім того, суд звертає увагу, що окремо в кожному з вищевказаних судових рішень судом ухвалено видати судовий наказ по заяві позивача у випадку невиконання відповідачем вимог мирової угоди ( а.с. 60, 62, 64 ).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представниками сторін, вимоги мирових угод були виконані контрагентом позивача - РУП «Мінский тракторний завод» здійснено оплату отриманого товару, валютні кошти надійшли на рахунок позивача ( а.с. 65 - 73 ).

Судом встановлено, що під час проведення перевірки, контролюючий орган виходив з того, що в разі прийняття судом рішення про припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР або встановлені Національним банком України, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожен день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

До таких висновків, податкова інспекція прийшла з огляду на позицію Державної податкової адміністрації України та Вищого адміністративного суду України щодо порядку нарахування пені за порушення термінів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, яка викладена в листі ДПА України №15657/7/23-5317 від 08.10.2003 року та листі ВАСУ №359/13/13-09 від 17.03.2009 року.

Однак, суд критично ставиться до вищезазначених висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, з огляду на наступне.

За змістом пункту 2 статті 32 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж", третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.

Суд вважає, що аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 27.02.2012 року в справі за позовом ВАТ "Дніпроважмаш" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та в постанові від 13.02.2012 року у справі за позовом підприємства з іноземною інвестицією у формі ТОВ "Катех-Електро" до ДПІ в Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, висновки Верховного Суду України, викладені у вищезазначених постановах, підлягають обов'язковому врахуванню при вирішенні цієї справи.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів надходження валютної виручки має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено у зв'язку з укладенням сторонами спору мирової угоди та згодою нерезидента погасити існуючу у нього перед резидентом заборгованість, що свідчить про порушення відповідних строків саме нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

На думку суду, при вирішенні питання про наявність підстав для звільнення резидента від пені у сфері ЗЕД, слід надавати перевагу змісту судового рішення ( постанови арбітражного суду про припинення провадження у справі) над його процесуальною формою.

Як вже зазначалось судом, в кожному з вищевказаних судових рішень про припинення провадження в справі судом ухвалено видати судовий наказ по заяві позивача у випадку невиконання відповідачем вимог мирової угоди ( а.с. 60, 62, 64 ). Таким чином, суд вважає, що не дивлячись на форму зазначених судових рішень, кожне з них є фактично рішенням про задоволення позову позивача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи встановлені обставини справи та виходячи з вищенаведених правових норм, суд зазначає, що оскільки позивач діяв правомірно, то застосування до нього пені відповідно до ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в частині порушення законодавчо встановлених термінів надходження валютної виручки по контракту №2741 від 08.05.2013 року, є безпідставним та протиправним. Відтак, податкове повідомлення - рішення № 0004782206 від 30.05.2014 року не має правового підґрунтя та підлягає скасуванню.

В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "У" №0004782206 від 30.05.2014 року, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Пневматик".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Пневматик" ( код ЄДРПОУ 32340715 ) понесені ним судові витрати ( судовий збір ) в сумі 250,00 грн. ( двісті п"ятдесят гривень 00 коп. ).

Стягнути з Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України (банк одержувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку 802015, р/р 31219206784002) судовий збір у сумі 2232,32 грн. ( дві тисячі двісті тридцять дві гривні 32 коп. ).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна