Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2014 р. Справа № 805/4488/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3 868 443,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулися до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3 868 443,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у відповідача наявна заборгованість у розмірі 3 868 443,00 грн., яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати відповідачем суми самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість. Оскільки відповідачем самостійно суму податкового боргу до бюджету не сплачено, посилаюсь на норми Податкового кодексу України, Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області просили суд стягнути зазначену суму боргу у судовому порядку.
У судове засідання сторони не з'явились з невідомих суду причин.
Разом із тим, 12.05.2014 р. через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду представником Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області було надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Також, 12.05.2014 р. до відділу діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду від Державного підприємства «Торезантрацит» надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження та визнання позовних вимог відповідачем.
Разом із вказаною вище заявою представником Державного підприємства «Торезантрацит» було надано заяву про встановлення способу та порядку виконання постанови суду шляхом відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, в обґрунтування якої останні зазначили про незбалансованість економіки підприємства та збитковість його діяльності, на підтвердження чого було надано баланс станом на 31.12.2012 року, баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2013 року, звіт про фінансові результати за 2012 рік, звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід за 2013 р.), довідку про заборгованість ДП «Торезантрацит» до фондів соціального страхування та перед державним бюджетом станом на 01.05.2014 р., довідку про кредити по ДП «Торезантрацит».
На підставі вищевказаного, відповідач просив суд відстрочити виконання судового рішення до 01.05.2015 року та розстрочити - на 10 років (120 місяців) з 01 травня 2015 року по 01 травня 2025 року, та стягувати суму податкового боргу у розмірі 3 868 443,00 грн. наступним чином: з 01 травня 2015 року по 01 квітня 2025 року - по 3 836 203,00 грн. щомісячно, а за травень 2025 року - 32 240,00 грн.
Представником Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до суду було також надано заяву, в якій останній не заперечував проти задоволення судом заяви Державного підприємства «Торезантрацит» про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення по справі № 805/4488/14.
Приймаючи до уваги положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Торезантрацит» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003 р., код ЄДРПОУ 32366906, перебуває на обліку Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач станом на час розгляду справи має податкову заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом, яка утворилася внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми самостійно визначених податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9014533128 від 19.03.2014 р. на суму 3 868 443,00 грн., що також не заперечується відповідачем.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України. Зокрема, кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, у разі подання декларації з визначенням відповідних сум до сплати до бюджету, у платника податків виникає обов'язок сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення вищенаведених вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
В силу до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено наступні податкові вимоги:
- перша податкова вимога форми Ю1 від 04.06.2003 р. № 1/72 на суму 39923633,42 грн.;
- друга податкова вимога форми Ю2 від 08.07.2003 р. № 2/80 на суму 42582005,70 грн.
Дані вимоги вважаються отриманими відповідачем.
Відомостей щодо оскарження вказаних податкових вимог матеріали справи не містять.
Отже, заходи, прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкової заборгованості, не призвели до її погашення.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.1, п. 87.2 ст. 87 ПК України).
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Оскільки визнання відповідачем позовних вимог не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 868 443,00 грн.
Стосовно заяви відповідача про встановлення способу та порядку виконання постанови суду шляхом відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Як зазначено представником відповідача, по даній справі є необхідність у встановленні способу та порядку виконання постанови шляхом відстрочення виконання судового рішення до 01.05.2015 року та розстрочення - на 10 років (120 місяців) з 01 травня 2015 року по 01 травня 2025 року, та стягувати суму податкового боргу по 32237,02 грн. щомісячно до повного погашення суми боргу з наступних підстав.
На даний момент своєчасне виконання судових та інших рішень у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово - економічним становищем ДП «Торезантрацит», а саме негативною динамікою виробничих показників, а також, у зв'язку з недоодержанням бюджетного фінансування, яке призвело до браку коштів. Фінансовий стан підприємства не стабільний, підприємство фінансово залежне від бюджетного фінансування. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про залежність підприємства від кредиторів. Поряд з ним має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів; отримані доходи, не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності. Також, причинами нестабільного фінансового становища за 2013р. є:
- дефіцит коштів на поточну діяльність, у зв'язку з чим відбулося значне зниження матеріальних витрат на забезпечення виробничого циклу;
- недолік бюджетного фінансування для оснащення лав і прохідницьких вибоїв, відсутність мінімально необхідного фінансування на підтримку в працездатному стані діючого очисного фронту;
- зріст цін на товари, роботи, послуги, споживані в процесі виробництва.
Крім того, відповідач звертав увагу суду на той факт, що рухоме та нерухоме майно ДП «Торезантрацит» на суму 218162564 грн. находиться у податковій заставі, згідно акта опису від 12.10.2012 р № 6/19-014-3.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» від 19.09.2012 р. № 987 затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках. Згідно з додатком до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України до переліку об'єктів включено зокрема Відокремлений підрозділ підприємство: «Шахтоуправління» Волинське» .
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 1004 від 13.12.2012 р. «Про здійснення перед приватизаційної підготовки» керівнику підприємства наказано здійснити у термін до 01.05.2013 р. перед приватизаційну підготовку вказаних відокремлених підрозділів, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках.
Так, частиною першою статті 6 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» № 4650-VІ від 12.04.2012 р. визначено, що перед приватизаційна підготовка вугледобувних підприємств включає:
- проведення інвентаризації;
- упорядкування технічної та будівельної документації щодо об'єкта приватизації;
- виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом приватизації, у натурі (на місцевості), оформлення землевпорядної документації;
- визначення заходів соціального захисту працівників.
При цьому, Законом визначено, що перед приватизаційна підготовка здійснюється за рахунок коштів вугледобувних підприємств, що приватизуються відповідно до цього Закону. ДП «Торезантрацит» є вугледобувним підприємством, основним видом діяльності якого є підземне добування вугілля, і до складу якого входять відокремлені підрозділи.
Однак, у разі здійснення контролюючими органами дій з примусового виконання постанови суду відносно боржника ДП «Торезантрацит» проведення перед приватизаційної підготовки стане неможливим, зокрема, накладення арешту на банківські рахунки підприємства з метою стягнення грошових коштів в рамках виконавчих проваджень та списання грошових коштів унеможливить фінансування підприємством заходів з підготовки до приватизації визначених об'єктів. Крім того, накладення податковим органом обмежень та обтяжень на основні засоби підприємства та здійснення заходів з їх реалізації з метою погашення заборгованості за виконавчим провадженням створить загрозу примусового відчуження об'єктів, щодо яких прийняте рішення про приватизацію, що матиме наслідком порушення майнових інтересів та нанесення збитків державі.
Таким чином, дані обставини дають підстави вважати, що у 2015 році Державне підприємствао «Торезантрацит» матиме фінансову можливість виконати постанову Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/4488/14.
Наведене свідчить про відсутність на даний час можливості погасити усю суму заборгованості, що в свою чергу може призвести до подальшого накопичування податкового боргу підприємства та подальшого збільшення розміру кредиторської заборгованості у значних розмірах, в той час як застосування режиму відстрочення та розстрочення виконання судового рішення забезпечить стабільне функціонування та розвиток підприємства і оплату вказаної заборгованості позивачу у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
З аналізу наведеної норми процесуального законодавства слідує, що істотною умовою для надання відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є наявність обставин, що ускладнюють його виконання.
Розглянувши заяву Державного підприємства «Торезантрацит» про встановлення способу та порядку виконання постанови, суд дійшов висновку про те, що фінансовий стан останнього на теперішній час не дозволяє виконати рішення суду в повному обсязі.
Разом із тим, суд зауважує, що посилання заявника на необхідність надання розстрочки строком на 120 місяців (10 років) не є обґрунтованими, оскільки, зазначені відповідачем обставини, які ускладнюють виконання судового рішення на даний час, можуть змінитися у майбутньому у бік покращення, а тому, суд вважає, що одного року відповідачу буде достатньо для вирішення питань щодо поліпшення фінансового стану підприємства та погашення заборгованості.
З огляду на вищевикладене та, проаналізувавши документи бухгалтерського обліку, надані відповідачем, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем та можливість встановлення способу виконання даного рішення суду шляхом відстрочення його виконання до 01.05.2015 року, щодо розстрочення заборгованості строком на 10 років (120 місяців) суд вважає за необхідне відповідачу відмовити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 112, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 3 868 443,00 грн. - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства «Торезантрацит» (код ЄДРПОУ 32366906) на користь Державного бюджету України (р/р 31110029700084, банк отримувач - ГУДКСУ в м. Торезі Донецької області, код платежу 14010100, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37643908) кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3 868 443 (три мільйони вісімсот шістдесят вісім чотириста сорок три) грн. 00 коп.
Встановити спосіб та порядок виконання даної постанови шляхом відстрочення виконання судового рішення до 01.05.2015 року.
Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 12 травня 2014 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ткаченко Т.С.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.05.2014 |
Оприлюднено | 15.07.2014 |
Номер документу | 39701018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Ткаченко Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні