Вирок

від 04.07.2014 по справі 267/7299/13-к

ГІРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

провадження № 1-кп/267/85/14

справа № 267/7299/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2014 року місто Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю сторони обвинувачення:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 особисто,

захисника ОСОБА_7 , представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рибальче, Херсонської області, громадянина України, раніше не засудженого, на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює ш/у «Донбас», електрогазозварником, інвалід 3-ї групи, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , номер засобу зв`язку НОМЕР_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27.11.2012 року, приблизно о 830 год. ОСОБА_6 , керуючи, технічно справним автомобілем марки ВАЗ-2105, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по проїжджій частині вул. Автотранспортна з боку м. Донецьк в напрямку м. Харцизьк.

Наближаючись до заїзду до шахтоуправління імені Леніна, ОСОБА_6 , в порушення п.12.1. Правил дорожнього руху України, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо транспортної пригоди, не обрав безпечну швидкість і прийоми управління зазначеним автомобілем, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, що б мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав на полосу зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення правої передньої частини кузова автомобіля ВАЗ-2105, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з передньою частиною кузову автомобіля УАЗ-3909 ЗНГ, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який здійснював рух у зустрічному напрямку.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пасажиру автомобілю УАЗ-3909 ЗНГ, д/ НОМЕР_4 , ОСОБА_5 заподіяно відкритий перелом обох кісток лівої голені зі зміщенням відломків в середній третині, забиту рану правої голені, забиття м`яких тканин лівого стегна, які належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Таким чином, водій ОСОБА_6 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, що б мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Прокурором прокуратури м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради було заявлено позов до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, спричиненої витратою бюджетних коштів на лікування потерпілої на суму 3 226 гривень 12 копійок.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні заявила цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріального збитку у розмірі 988 гривень 80 копійок та моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень завданих внаслідок ДТП.

НАК «Нафтогаз України» в особі ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» у судовому засіданні зменшило заявлені позовні вимоги та прохало суд стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ шкоду заподіяну майну ПАТ в наслідок ДТП яка складається з витрат по оплаті послуг ПП «Експерт оцінка» у розмірі 1000 гривень, та оплата судового збору при подачі позову до Господарського суду м. Києва у розмірі 1147 гривень.

На момент ДТП ОСОБА_6 мав поліс цивільно правової відповідальності та його відповідальність була застрахована ПАТ «СК Лафорт», проте, оскільки згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 12 березня 2014 року була розпочата процедура банкрутства відносно «СК Лафорт», то згідно ухвали суду від 11 квітня 2014 року до справи у якості співвідповідача було залучено МТСБУ.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, пов`язаного з порушенням правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження визнав в повному обсязі, не оспорював фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, не заперечував та визнавав кваліфікацію своїх дій, зазначив, що дійсно 27листопада 2012 приблизно о 830 годині він керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Автотранспортна м. Макіївки збоку м. Донецька в напрямку м. Харцизьк. Наближаючись до заїзду до шахтоуправління ім. Леніна він не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав на полосу зустрічного руху, внаслідок чого відбулось зіткнення правої передньою частиною кузову автомобіля ВАЗ 2105 з передньою частиною кузова автомобіля УАЗ 3909 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_11 , який здійснював рух у зустрічному напрямку.

ОСОБА_6 не заперечував, що виявлені у потерпілої ОСОБА_5 тілесні ушкодження виникли саме внаслідок його необережних дій.

Матеріальні збитки потерпілій та власнику транспортного засобу не відшкодував, оскільки після отриманих травм в результаті ДТП, дуже довго знаходився на амбулаторному лікуванні, за наслідками ДТП він отримав 3 групу інвалідності. ОСОБА_12 не заперечував проти виплати моральної шкоди потерпілій, але з урахуванням наявного полісу цивільно правової відповідальності. При ухваленні рішення останній прохав врахувати, що у нього склалось дуже скрутне становище, за рік він поховав жінку та дитину, з часу ДТП продовжує лікуватись, на його утримані знаходиться малолітня дитина, у вчиненому він кається, у зв`язку з чим, він прохав застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році».

Потерпіла ОСОБА_5 показала у судовому засіданні, що в результаті ДТП, яка сталася 27 листопада 2012 року в районі ш/у ім. Леніна, їй було завдано тяжких тілесних ушкоджень, через що вона перебувала на стаціонарному лікуванні. В процесі лікування їй було витрачено грошові кошти більше ніж заявлені в позовній заяві, але оскільки документально вона може підтвердити придбання лікарських препаратів тільки на суму 988 гривень 80 копійок, то остання прохала стягнути вказану суму з ОСОБА_6 . Крім того, внаслідок ДТП їй було завдано моральної шкоди, оскільки в момент пригоди вона зазнала сильного фізичного болю, злякалась за своє здоров`я та життя, наслідки травми дають про себе знати до теперішнього часу, тому прохала стягнути з обвинуваченого на її користь 15 000 гривень.

Представник ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» ОСОБА_13 надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та показав суду, що внаслідок дій ОСОБА_6 при ДТП ПАТ було завдано матеріальної шкоди, оскільки було пошкоджено автомобіль ПАТ, через що ПАТ звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про визнання ПАТ кредитором, проте до вказаної заяви не були включені суми з оплати послуг ПП «Експерт - оцінка» у розмірі 1 000 гривень з оцінки пошкодженого майна та оплата судового збору при зверненні до Господарського суду у розмірі 1 147 гривень, тому вказані суми представник цивільного позивача прохав стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ.

Представник МТСБУ до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, на адресу суду надіслав заперечення на позов ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз», прохав провадження в цій частині позовних вимог закрити, оскільки даний спір підвідомчий Господарському суду м. Києва, а справу прохав розглянути за відсутності представника МТСБУ.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, визнав у повному обсязі, дав показання, які повністю відповідають фактичним обставинам, які викладені у обвинувальному акті і такі обставини ніким не оспорювалися, суд, у відповідності до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, зі згоди учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та визначив обсяг дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілої, дослідити матеріали експертиз, дані про особу обвинуваченого та матеріали, які обґрунтовують позовні вимоги.

Стороною обвинувачення суду були запропоновані такі докази провини ОСОБА_6 , та які судом були визнані достатніми та належними доказами.

27 листопада 2012 року було оглянуто дільницю автошляху, де сталася ДТП, а саме по вул. Автотранспортна в районі заїзду ш/у ім. Леніна. (арк. матеріалів кр. провадження 3 - 17)

Дані, які закріплені у вказаному протоколі огляді місця ДПТ об`єктивно узгоджуються в показами ОСОБА_6 , а також потерпілої відносно місця, часу та послідовності подій, що відбулись, а також вказує на обвинувачено як на особу, причетну до вчинення цієї ДТП.

Згідно висновку експерта № 35 від 31.01.2013 року потерпілій ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків в середній третині, забита рана правої гомілки, забій м`яких тканин лівого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (арк. к.п. 97-98).

З висновку судово-автотехнічної експертизи № 957 від 19.03.2013 року вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 Шестаков ОСОБА_14 мав технічну можливість запобігти події, за умов виконання з його боку вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Водій автомобіля УАЗ 3909 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_3 Гончар ОСОБА_14 не мав можливості запобігти зіткненню. Дії водія автомобіля ВАЗ 2105, реєстраційний номер НОМЕР_2 Шестаков ОСОБА_14 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України та знаходились у причинному зв`язку з настанням пригоди (арк.к.п. 166-167).

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 5974 від 18.01.2013 року, на момент події рульове управління і гальмівна система автомобіля ВАЗ 2105 д/н НОМЕР_2 знаходилась в працездатному стані (а.с. 27).

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини, оцінивши отримані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_6 міститься склад кримінального правопорушення, передбачений частиною 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд бере до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення законодавцем його до категорії тяжких, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючих його обставин: обстановку і спосіб вчинення злочинного діяння, характер і ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, вдовець, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_15 2001 року народження, є інвалідом 3 групи, працює газоелектрозварником ПАТ ШУ «Донбас», має в м. Донецьку постійне місце проживання, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України, як обставину, що пом`якшує його покарання, враховує щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що основне покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , слід призначити в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Також суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, оскільки діяння, яке він вчинив, відноситься до тяжких злочинів та приймаючи до уваги те, що під час керування автомобілем, маючи об`єктивну можливість передбачити настання суспільно небезпечних наслідків, він не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів до зниження швидкості руху, безпечного для інших учасників руху.

У той же час, ОСОБА_6 у судовому засіданні заявив про застосування до нього вимог Закону України «Про амністію у 2014 році» відповідно п.п. в) г) ст. 1, оскільки він є особою, що набув статусу інваліда 3-ї групи, про що є відповідна довідка МСЕК та має на утриманні дитину, якій не виповнилося 18 років, відносно якої він не позбавлявся батьківських прав, у зв`язку з чим, суд вважає за доцільне звільнити останнього від призначеного судом покарання за даним вироком.

Вирішуючи долю речових доказів, відповідно до ст. 100 КПК, суд вважає за необхідне автомобіль марки УАЗ-3909 ЗНГ, д/н НОМЕР_3 , що належить ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» передати володарю ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Харцизького управління з газопостачання та газифікації, автомобіль марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_2 , передати ОСОБА_6 , якому на підставі довіреності від 17.05.2011 року від володаря автомобілю, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надані повноваження з експлуатації даного автомобілю.

Витрати на проведення транспортно трасологічної, транспортно технічної, автотехнічних експертиз у розмірі 6822 відшкодувати за рахунок держави.

Вирішуючи заявлені по справі цивільні позови, суд виходить з такого.

-по справі прокурором прокуратури м. Макіївки заявлений цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3226,12 грн.;

-потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріального збитку у розмірі 988 гривень 80 копійок та моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень завданих внаслідок ДТП.

В обґрунтування своїх позовних вимог потерпіла ОСОБА_5 показувала суду, що внаслідок ДТП вона отримала тяжкі травми, в процесі лікування їй було витрачено грошові кошти більше ніж заявлені в позовній заяві, але оскільки документально вона може підтвердити придбання лікарських препаратів тільки на суму 988 гривень 80 копійок, то остання прохала стягнути вказану суму з ОСОБА_6 .

Крім того, внаслідок ДТП їй було завдано моральної шкоди, оскільки в момент пригоди вона зазнала сильного фізичного болю, злякалась за своє здоров`я та життя, наслідки травми дають про себе знати до теперішнього часу, тому прохала стягнути з обвинуваченого на її користь 15 000 гривень

-Цивільним позивачем ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Харцизького управління з газопостачання та газифікації заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди. В судовому засіданні представник цивільного позивача надав до суду заяву про зміну позовних вимог та заявив, що виходячи з того, що цивільна правова відповідальність ОСОБА_6 , як володільця транспортного засобу, було застраховано на час ДТП ПрАТ СК «ЛАФОРТ», у відношенні якої в теперішній час Господарським судом м. Києва відкрито провадження про банкрутство. На підставі цього та відповідно п.1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом », Харцизьке УГГ звернулось до вищезазначеного суду про визнання Управління конкурсним кредитором на суму 18 719 грн. 42 коп. 12 березня 2014 р. Господарським судом м. Києва відповідна заява була прийнята до розгляду. На підставі зазначеного цивільний позивач зменшив вимоги про матеріальне відшкодування на суму 18 719грн. 42 коп. та просить стягнути з ОСОБА_6 1 000 грн. вартості послуг ПП «Експерт Оцінка» з оцінки матеріальної шкоди завданої володільцю транспортного засобу марки УАЗ 3909 ЗНГ, та суму судового збору у розмірі 1 147 грн. за подання заяви до господарського суду.

За заявою цивільного позивача ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Харцизького управління з газопостачання та газифікації на підставі того, що відносно ПрАТ СК «ЛАФОРТ» Господарським судом м. Києва відкрито провадження про банкрутство - ухвала Господарського суду від 13.01.2014 року справа № 910/20063/13 та відповідно п. г ст. 41.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що Моторне транспортне страхове бюро України (МТСБУ) за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі недостатності коштів та майна страховика учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності.

Як було зазначено вище, судом було залучено у якості цивільного співвідповідача Моторне транспортне страхове бюро України (МТСБУ).

Цивільний позов прокурора обвинувачений ОСОБА_6 визнав повністю.

Позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди визнав частково. Просив суд врахувати наступне, що він не заперечує проти виплати моральної шкоди потерпілої, але вказана сума є для нього надмірною, у нього склалось дуже скрутне становище. За рік він поховав жінку та дитину, за наслідками ДТП отримав 3 групу інвалідності, на його утримані знаходиться неповнолітня дитина.

Цивільний позов ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації ОСОБА_6 не визнав, мотивуючи це тим, що відповідно до того, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована відповідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою сплачує обвинувачений. Крім того, на його думку витрати пов`язані зі сплатою судового збору до господарського суду та витрати понесені за оцінку майна повинен визначити саме господарський суд, щоб уникнути саме подвійного стягнення.

Згідно роз`яснень, даних в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року N3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягненні безпідставно нажитого майна», при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи з`ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між здійсненим і шкодою, яка наступила, роль і ступінь участі кожного з підсудних в його спричиненні, а також, чи відшкодований він повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку вказаним обставинам.

Пунктом 9 вказаної Постанови передбачено, що вирішуючи при ухваленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд повинен керуватися відповідними нормами цивільного, трудового і іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому з роз`яснень, що містяться в п. 6 вказаної Постанови вбачається, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).

Одночасно з цим судом звертається увага на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована ПрАТ СК «ЛАФОРТ», про що свідчить Поліс АВ/ 3252609 від 29.05.2012 р. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», редакція якого неодноразово змінювалася за період з дня ДТП (06.09.2012) по час розгляду справи в суді.

В силу вимог ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону).

У судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що 27.11.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована, потерпілій ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, у зв`язку з чим, вона перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні та понесла матеріальні витрати на придбання ліків у сумі 988 грн.80 коп. (оригінали відповідних квитанцій та чеків були суду надані, а копії знаходяться в матеріалах справи арк. 11 19, 120 - 124).

Дані витрати відповідно вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягають стягненню з МТСБУ.

Крім того, потерпіла ОСОБА_5 зазнала моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а відтак має право на її відшкодування.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

З роз`яснень, що містяться в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вбачається, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізично або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються глибина фізичних та душевних страждань потерпілого у зв`язку із завданими травмами, порушення життєвих зв`язків, суд вважає вимоги потерпілої про стягнення 15 000 грн. достатньою та обґрунтованою.

За вимогами норми ст. 26 - 1 Закону страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю то б то в розмірі 5000 грн. (5% від ліміту 100 000 грн.)

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі настання страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, повинен сплатити ОСОБА_6 .

Цивільний позов, пред`явлений прокурором в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_6 на користь Комунальної медичної установи Клінічної рудничної лікарні м. Макіївки суми відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 3226 грн. 12 коп. підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Виходячи з цієї норми та положень ст. ст. 3 та 6 цього ж Закону, страхове відшкодування може виплачуватися лише потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди, а тому страхова компанія не повинна відшкодовувати шкоду, завдану державі.

Враховуючи те, що позов пред`явлений прокурором в інтересах держави, а не потерпілого, він має бути задоволений.

Стосовно вимог ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькобленерго» в особі філії Харцизького управління по газопостачанню та газифікації про стягнення з ОСОБА_6 1 000 грн. вартості послуг ПП «Експерт Оцінка» з оцінки матеріальної шкоди завданої володільцю транспортного засобу УАЗ 3909 ЗНГ, та суму судового збору у розмірі 1 147 грн. за подання заяви до господарського суду, суд вважає за необхідне ці вимоги залишити без розгляду.

Як зазначено в позові вищезазначеного цивільного позивача, він звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва. Відповідно ст. 207 ЦК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді. Крім того, на час розгляду справи остаточне рішення господарським судом не прийняте.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання за даною нормою закону у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався.

На підставі ст. 1 п.п. в, г Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року № 1185-VІІ ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання призначеного судом за цим вироком.

Стягнути з ОСОБА_6 3226 (три тисячі двісті двадцять шість) грн. 12 коп. на користь держави, із зарахування на р/р 35425002002166 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 01990996.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 10 000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Моторно транспортного страхового бюро України на користь ОСОБА_5 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) грн.. 80 коп. в рахунок відшкодування матеріального збитку та 5 000 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Витрати на проведення транспортно-трасологічної, транспортно-технічної автотехнічних експертиз у розмірі 6822 грн., відшкодувати за рахунок держави.

Позов ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_6 про стягнення суми у розмірі 1 000 грн. як вартості послуг ПП «Експерт Оцінка» з оцінки матеріальної шкоди завданої володільцю транспортного засобу та суму судового збору у розмірі 1 147 грн., - залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль марки УАЗ-3909 ЗНГ, д/н НОМЕР_3 , що належить ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» передати володарю ПАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» в особі філії Харцизького управління з газопостачання та газифікації, автомобіль марки ВАЗ-2105, д/н НОМЕР_2 , передати ОСОБА_6 .

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування згідно ухвали слідчого судді від 29 березня 2013 року, за якою було накладено арешт, шляхом встановлення заборони на відчуження нерухомого майна на житловий будинок з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить на праві приватної власності ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: