Постанова

від 01.07.2014 по справі 805/6598/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2014 р. Справа №805/6598/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 56 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.,

з участю представників:

позивача - Голобородька С.О.,

відповідача - Руднєвої Н.Ф., Марченко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТІКС» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТІКС» (далі - позивач, ТОВ «ТВЕНТІКС») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) про визнання протиправними дії ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо корегування податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період лютий-березень 2014 року та про зобов'язання ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» за період лютий-березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки, викладені відповідачем в акті про неможливість проведення зустрічної звірки є помилковими, господарські відносини з контрагентами мали реальний характер, а відповідач керувався лише даними податкових інформаційних систем та не досліджував первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім цього, позивач зазначив про те, що знаходиться за зареєстрованим в ЄДРПОУ місцезнаходженням та не змінював його. Посилається на те, що за результатами складення акту чи звірок жодних податкових повідомлень-рішень відповідачем відносно позивача винесено не було. Позивач вказує на протиправність внесення змін до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» з огляду на неприйняття податкових повідомлень-рішень та на порушення його прав у результаті внесення таких змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення адміністративного позову. Вказали на правомірність висновків акту з підстав, вказали на те, що внесення змін до АІС не порушує прав позивача. Просили відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази та вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні обставини.

Згідно виписки Серії ААВ № 820651 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, товариство з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТІКС», код ЄДРПОУ 38421642, місцезнаходження: вул. Лебединського, 7Б , м. Донецьк, Донецька область, 83049, зареєстроване в якості юридичної особи 24.10.2012 року за № 1 266 102 0000 041943. Відповідач є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 200106670.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Суд зазначає, що відповідачем було винесено акт № 427/05-66-22-02/38421642 про неможливість вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження. У судовому засіданні представниками відповідача не надано доказів на підтвердження надіслання запиту на адресу позивача.

Пунктом 4 вищевказаного порядку встановлено можливість податкового органу надіслання запиту про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідач своїм правом направити запит відповідачу за адресою його місцезнаходження, вказаною в ЄДРПОУ чи податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення не скористався.

23 квітня 2014 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було складено акт № 426/05-66-22-02 виходу за податковою адресою, яким встановлено, що ТОВ «ТВЕНТІКС» не знаходиться за адресою: вул. Лебединського, 7Б , м. Донецьк, Донецька область, 83049, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім цього, в даному акті зазначено, що ознак здійснення підприємницької діяльності у підприємства немає.

23 квітня 2014 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було складено акт № 427/05-66-22-02/38421642 про неможливість вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження.

Цього ж дня, відповідачем був зроблений запит до слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька № 99/22-02 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, підставами для якого стали акт перевірки місцезнаходження платника податків № 426/05-66-22-02 від 23.04.2014 року та довідка про неможливість вручення документа платнику податків 427/05-66-22-02/38421642 від 23.04.2014 року.

Станом на момент розгляду даної справи, жодних записів про зміну місцезнаходження позивача до ЄДРСР не внесено.

Пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 року встановлено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Тобто, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який засвідчує лише факт неможливості її проведення та не може засвідчувати факти документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було складено акт № 247/05-66-22-02/38421642 від 23.04.2014 року. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТВЕНТІКС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з податку на додану вартість за період лютий-березень 2014 року.

Відповідно до висновків вказаного акту:

- звіркою не підтверджено реальністю здійснення господарських операцій ТОВ «ТВЕНТІКС» із контрагентами покупцями-постачальниками за лютий-березень 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки;

- порушено п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 - 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, підприємством ТОВ «ТВЕНТІКС» не підтверджено податковий кредит по придбаним ТМЦ (роботам, послугам) у контрагентів-постачальників за період лютий-березень 2014 року на загальну суму ПДВ 3 469 860 гривень, а саме по періодах: за лютий 2014 року на суму ПДВ 474 070 гривень, за березень 2014 року на суму 2 995 790 гривень без виникнення податкового зобов'язань з ПДВ у продавців ТМЦ (робіт, послуг), по угодам, які визнані фіктивними;

- порушено п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 - 186.2 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 10 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України, підприємством ТОВ «ТВЕНТІКС» ймовірно не відбувались реальні правочини по операціям з реалізації ТМЦ (робіт, послуг) на адресу підприємств-покупців за період лютий-березень 2014 року на загальну суму ПДВ 3 523 347 гривень, а саме по періодах: за лютий 2014 року на суму ПДВ 481 936 гривень, за березень 2014 року на суму 3 041 411 гривень по угодам з ознаками фіктивності.

На підставі цього акту відповідачем було здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» за період лютий-березень 2014 року, що зазначені у поданих позивачем податкових деклараціях з податку на додану вартість, що підтверджується витягом з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та не заперечується відповідачем.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 зазначеної статті КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом розгляду даної справи є, зокрема, правомірність внесення відповідачем в АІС "Податковий блок "Підсистема аналітична система перегляд результатів співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів" корегувань податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС», а саме податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період лютий-березень 2014 року.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що його дії по внесенню змін до АІС "Податковий блок "Підсистема аналітична система перегляд результатів співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання в розрізі контрагентів" не порушують права та інтереси позивача, з огляду на наступне.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод в суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вказана стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у доступі до правосуддя, якщо особа вважає що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюють перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод.

Таким чином, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги, як спосіб захисту, прямо передбачені чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 74.1 та 74.2 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 цього ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Статтею 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. У розумінні положень Податкового кодексу України такою інформацією є податкова інформація.

Податкова інформація відповідно до підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та статті 16 Закону України «Про інформацію» являє собою сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Враховуючи викладене, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, є одним із різновидів податкового контролю, тому вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Водночас, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пунктів 4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів декларації з податку на додану вартість за лютий-березень 2014 року надані позивачам до податкової інспекції 20 березня та 16 квітня 2014 року відповідно, а тому відображені них відомості мають бути внесеними до інформаційних систем податкової інспекції, у тому числі АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Декларації з податку на додану вартість за лютий-березень 2014 року були надані позивачем податковій інспекції 20 березня та 16 квітня 2014 року відповідно через центральний портал прийому звітності Міністерства доходів та зборів України за допомогою Системи «М.Е.DОК» у вигляді електронного файлу. Наведені обставини підтверджені наданими позивачем квитанціями про надання декларації та не заперечувались представниками відповідача.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.12.11 року за № 1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дії з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 № 516 затверджено Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, пунктом 4.4 яких передбачено, що відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

Відповідно до пунктів 54.3.2 та 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, Податковим кодексом України не передбачено повноважень контролюючого органу щодо коригування показників податкових зобов'язань чи податкового кредиту на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах законодавство не передбачає.

Між тим, у даній справі, відповідач жодних перевірок відносно позивача щодо його правовідносин з покупцями та постачальниками в розумінні розділу VIII Податкового кодексу України фактично не проводив, за їх результатом актів не складав та податкових повідомлень рішень не виносив, що є порушенням норм статті 58 ПК України.

Крім цього, позивачем у судовому засіданні були надані первинні документи щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, з податку на додану вартість за період лютий-березень 2014 року.

Самостійна зміна відповідачем в автоматизованій системі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення - рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Виходячи зі специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

З огляду на викладене, суд вважає, що невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, а саме, погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Таким чином задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" повинні співпадати з показниками у податкових деклараціях платника податку, оскільки вони фактично формують податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняють реальні зміни майнового стану такого платника.

Між тим, відповідач не врахував зазначені норми та, у порушення норм вищезазначеного законодавства, здійснив зміни в АІС "Податковий блок "Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» за період лютий-березень 2014 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизовані системі АІС "Податковий блок" є протиправними.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни в автоматизовані системи щодо показників відповідної податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-березень року позивача на підставі акту № 247/05-66-22-02/38421642 від 23.04.2014 року.

Враховуючи встановлення судом в ході розгляду справи відсутності підстав для внесення відповідачем коригувань до АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі складеного відповідачем акту про неможливість проведення зустрічної звірки 247/05-66-22-02/38421642 від 23.04.2014 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» за період лютий-березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією № 0410014 від 26.05.2014 року документально підтверджено оплату судового збору в розмірі 73,08 гривень.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 73,08 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТІКС» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька щодо корегування податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період лютий-березень 2014 року.

Зобов'язати ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «ТВЕНТІКС» за період лютий-березень 2014 року, що зазначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТВЕНТІКС» (код ЄДРПОУ 38421642) витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 (вісім копійок).

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 1 липня 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 7 липня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.