Постанова

від 08.07.2014 по справі 809/2035/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа № 809/2035/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Сікорські і партнери. Україна" про стягнення заборгованості в сумі 4077,01 грн., -

ВСТАНОВИВ :

23.06.2014 року Державна податкова інспекція у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Сікорські і партнери. Україна" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4077,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не погашено в повному обсязі зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях з податку на прибуток, застосованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0000201500 від 19.02.2013 року. Загальна сума податкового боргу відповідача станом на день звернення до адміністративного суду становила 4077,01 грн., яка ним не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 08.07.2014 року до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 27). Відповідач не клопотав перед судом про відкладення розгляду справи. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 14.10.2004 року проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Сікорські і партнери. Україна" як юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у Рогатинському районі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 175/244 від 06.12.2007 року та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманою з офіційного веб-сайту технічного адміністратора вказаного реєстру: http://irc.gov.ua/ua (а.с.8, 18-22). Відповідач 22.10.2004 року взятий на облік Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі як платник податків і зборів, що підтверджується довідкою позивача від 04.12.2007 року № 74 (а.с.9).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що 19.02.2013 року позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, складено акт № 74/151/32990416, виявлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з вказаного податку, внаслідок чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000201500 від 19.02.2013 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4080,00 грн. (а.с.13-16).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач надіслав відповідачу на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується фіскальним чеком від 22.02.2013 року (а.с.16). Проте суд, враховуючи, що вказане податкове повідомлення-рішення направлене за адресою місцезнаходження відповідача, яка внесена в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виходячи зі змісту пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вважає, що вони є врученим платнику податків - відповідачу у справі.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000201500 від 19.02.2013 року.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, зазначені податкове повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в даній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем грошові зобов'язання з податку на прибуток в розмірі сумі 4080 грн., є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією в Рогатинському районі надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 21-11 від 25.07.2013 року на суму податкового боргу, який складається з штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 4077,01 грн., про що свідчить фіскальний чек від 25.07.2013 року (а.с.12). Відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав. Натомість як видно з витягу зі зворотного боку облікової картки платника податку - відповідача станом на 31.05.2014 року, в рахунок податкового боргу позивачем було зараховано переплату в сумі 2,99 грн. Таким чином, податковий борг відповідача в сумі 4077,01 грн. (4080 грн. - 2,99 грн.) підтверджується вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, витягом зі зворотного боку облікової картки платника податку - відповідача станом на 31.05.2014 року та довідкою позивача від 19.06.2014 року № 922/10/09-10-25-10/284.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись передбаченими ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повноваженнями, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Рогатинському районі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Сікорські і партнери. Україна" про стягнення податкового боргу в сумі 4077,01 грн. є обґрунтованим і його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Сікорські і партнери. Україна" (ідентифікаційний код 32990416, що знаходиться за адресою: 77037, Івано-Франківська область, Рогатинський район, село Бабухів, вулиця Степана Бандери, будинок 153) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 4077 (чотири тисячі сімдесят сім) гривень 01 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 08.07.2014 року.