Постанова

від 10.07.2014 по справі 820/12322/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

      Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    10 липня 2014 р.                                                                                 № 820/12322/14   Харківський окружний адміністративний суд  в особі судді Самойлової В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА-ЛТД" до Державної податкової інспекції м. у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,                                                   В С Т А Н О В И В: ТОВ "ОПТА-ЛТД" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.06.2014 року №0002682201, №0002692201, прийняті відносно нього. Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином. Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування. Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без поважних причин, заперечень проти позову не надав. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ. Оглянувши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню, з наступних підстав. Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "ОПТА-ЛТД" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 06.06.2014 р. був складений акт за № 1733/20-31-22-01-07/24669498, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: - п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за 2013 рік у сумі 279630 грн.; - п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 345809 грн.; - п. 177.8 ст. 177 Податкового Кодексу України у вересні 2012 року та листопаді 2012 року, донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 678,61 грн.; - абз. б) п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового Кодексу України, подання інформації у не повному обсязі про суми доходу сплаченого фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності при виплаті доходів за придбані товари у лютому 2013 року. За наслідками вказаного акту перевірки 23.06.2014 року відповідачем стосовно позивача  були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: №0002682201 - 349537,50 грн. та №0002692201 - 432261,25 грн. Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного. Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним. Так, в мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "МАКСИМУМ 2012", ТОВ "ВАЛВИК", ПП ПАГАМЕНТ", ТОВ "ВІКОННІ СИСТЕМИ", ПП ДУЗЕР", ТОВ "ДІКСІ БУД", ТОВ "АТРІУМ СЕРВІС ПЛЮС", предметом яких є придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності. Як свідчать матеріали даної перевірки, підставою для встановлення податковим органом вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентами, оскільки діяльність постачальників спрямовано на надання податкової вигоди покупцям, що унеможливлює формування витрат у податковому обліку ТОВ "ОПТА ЛТД" щодо податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, що базується на наступному, як таке: - довідка Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.11.2013 року №329/20-33-22-05-07/38280400 "Про проведення зустрічної звірки ТОВ "ВАЛВИК", код ЄДРПОУ 38280400, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2013 р."; - акт Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.08.2013 року №38/20-33-22-03-07/38280400 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВАЛВИК" (код ЄДРПОУ 38280400),  щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за травень, червень 2013 р."; - довідка Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.10.2013 року № 231/20-33-22-05-07/38280400 "Про проведення зустрічній звірки ТОВ "ВАЛВИК", код ЄДРПОУ 38280400, щодо документального підтвердження господарських відносин із пластиками податків за липень 2013 р.; - акт Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.02.2014 року №164/20-33-22-01-07/38774705 "Про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Гешафт-Інком " (код ЄДРПОУ 38774705) з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період листопад 2013 року"; - акт Ленінської МДПІ у м. Луганську   ГУ Міндоходів у Луганській області від 11.10.2013 року № 86/12-36-22-03/10/38762270 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСИМУМ 2012" (код за ЄДРПОУ 38762270) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2013 року". Таким чином, вищезазначене було покладене відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства з боку позивача, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне. Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання    (будівництво,     спорудження,     створення) необоротних  активів,  у  тому  числі  при  їх  ввезенні  на митну територію України (у тому числі  у  зв'язку  з  придбанням  та/або ввезенням  таких  активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку,  уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України,  та в разі отримання послуг,  місцем  постачання  яких  є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником   податку  товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку   оподатковувані   операції  протягом  такого   звітного податкового періоду. При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та вищевказаним контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними. Виконання умов договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся. Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на довідку від 20.11.2013 року №329/20-33-22-05-07/38280400 та акти від 29.08.2013 року №38/20-33-22-03-07/38280400, від 29.10.2013 року № 231/20-33-22-05-07/38280400, від 17.02.2014 року № 164/20-33-22-01-07/38774705, від 11.10.2013 № 86/12-36-22-03/10/38762270, стосовно контрагентів позивача та по ланцюгу постачальників, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання. Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Стосовно порушень позивачем вимог п. 177.8 ст. 177, абз. б) п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового Кодексу України, на що посилається відповідач, то вони на думку суду невмотивовані та спростовуються вищезазначеними обставинами. А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими. Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову. Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню  судові витрати зі сплати судового збору  в розмірі 487,20 грн. Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, - П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23.06.2014 року №0002682201, №0002692201, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА-ЛТД". Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТА-ЛТД" (юридична адреса: 61033, м. Харків, вул. Шевченко, буд. 193, код ЄДРПОУ: 24669498) судові витрати зі сплати судового збору  в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.   Суддя                                                                                                            Самойлова В.В.