Рішення

від 10.07.2014 по справі 904/3895/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.14р. Справа № 904/3895/14

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

до Софіївського районного відділу головного управління МВС України в Дніпропетровській області, смт. Софіївка, Дніпропетровська область

про стягнення 2210,08 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Гаврилюк Є.В., довіреність №235 від 04.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Софіївського районного відділу головного управління МВС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про стягнення 2034,61 грн. - боргу, 20,07 грн. - 3 % річних, 93,98 грн. - пені, 61,42 грн. - інфляційного збільшення суми боргу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань відповідно до умов Договору № 35-13 від 28.08.2013 р. на технічне обслуговування газопроводів і обладнання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги і просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.07.2014 р. не з'явився. Позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 24.06.2014 р. оголошено перерву до 08.07.2014 р.

В судовому засіданні 08.07.2014 р. оголошено перерву до 09.07.2014 р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.07.2014 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2013 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладений Договір № 35-13 на технічне обслуговування газопроводів і обладнання (надалі-Договір) за умовами п. 1.1. якого виконавець бере на себе технічне обслуговування належного споживачу діючого обладнання, регуляторних установок, газопроводів середнього, низького тиску з спорудами на них за адресою: смт. Софіївка, вул. Карпенко.

Відповідно до п. 3.1. Договору замовник оплачує виконавцю за технічне обслуговування згідно затверджених калькуляцій.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що сума даного договору по технічному обслуговуванню складає 2034,61 грн. за рік.

Згідно п.п. 3.3. Договору замовник проводить оплату до 5 числа місяця наступного за звітним на підставі предоставленого виконавцем рахунку та акту виконаних робіт.

Роботи проводяться з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. та оплачуються згідно актів виконаних робіт (п. 3.6. Договору).

На виконання умов Договору позивач здав, а відповідач прийняв виконані технічні роботи, що підтверджується актом № 1-35-13 прийомки виконаних робіт за 2013 рік (а.с. 14), яке останній в частині оплати наданих послуг не виконав.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем складає 2034,61 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На момент розгляду справи борг відповідача складає 2034,61 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, що підтверджується відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків станом на 27.02.2014 р. (а.с. 15), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.3. Договору сторони передбачили, що замовник у разі порушення термінів і порядку розрахунків сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що діє на момент виникнення заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 93,98 грн. (за період з 06.01.2014 р. - 05.05.2014 р.) Суд перевіривши розрахунок пені вважає, що вона підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано до сплати відповідачу 3 % річних - 20,07 грн. та інфляційного збільшення суми боргу - 61,42 грн., розрахунки яких судом перевірено та визнано такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 2034,61 грн. - боргу, 20,07 грн. - 3 % річних, 93,98 грн. - пені, 61,42 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Софіївського районного відділу головного управління МВС України в Дніпропетровській області (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Карпенка, 10 а; код ЄДРПОУ 08671389) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, 2) в особі структурного підрозділу Софіївського управління по експлуатації газового господарства (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Садова, 122 а; код ЄДРПОУ 24607971) 2034,61 грн. (дві тисячі тридцять чотири грн. 61 коп.) - боргу, 20,07 грн. (двадцять грн. 07 коп.) - 3 % річних, 93,98 грн. (дев'яносто три грн. 98 коп.) - пені, 61,42 грн. (шістдесят одна грн. 42 коп.) - інфляційного збільшення суми боргу, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "11 " липня 2014 р.