Рішення

від 07.07.2014 по справі 910/8474/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8474/14 07.07.14 За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Граве Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надіяпастранс"

За участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг"

За участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 308,91 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Любчик У. В. - представник за довіреністю

від третьої особи 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надіяпастранс" страхового відшкодування в розмірі 7 308,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 03.03.2011 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Богдан д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, що належить ТОВ "Надіяпастранс" та транспортного засобу Тойота д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Позивач вказує, що ним, як страховиком цивільно-правової відповідальності особи, з вини якої сталася ДТП, виплачено потерпілій особі ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 7 308,91 грн. Посилаючись на норми п.38.1.1 ст.38 та ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач вказує, що у нього виникло право подати регресний позов до відповідача, оскільки останній не повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 03.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2014 порушено провадження по справі № 910/8474/14, розгляд справи призначено на 16.06.2014.

Ухвалою суду від 16.06.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг", в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та відкладеного розгляд справи на 07.07.2014.

Представник позивача в судове 07.07.2014 засідання не з'явився, проте канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду від 16.06.2014.

Представник третьої особи 1 в судове засідання 07.07.2014 з'явився та надав пояснення, в яких зазначив, що відповідно до договору фінансового лізингу № 016/10-АВТ третя особа 1 передала транспортний засіб Богдан д/н НОМЕР_1 у платне володіння та користування ФОП ОСОБА_4, яка в подальшому передала транспортний засіб Богдан д/н НОМЕР_1 відповідачу по справі у користування на підставі договору оренди. Також тертя особа 1 зазначила, що ОСОБА_1 (винна особа в ДТП) ніколи не перебував у трудових відносинах з третьою особою 1.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях від 16.06.2014 та від 07.07.2014 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідачу, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала суду про порушення провадження у справі, яка повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа 2 в судове засідання 07.07.2014 не з'явилася про причини неявки суду невідомо.

У судовому засіданні 07.07.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи 1, суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.05.2011 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Граве Україна" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надіяпастранс" (відповідача, страхувальник) укладено Договір (Поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0568961, відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Богдан д/н НОМЕР_1.

Як вбачається з довідки Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8972542 станом на 03.03.2012 в м. Києві на вулиці Кадетський Гай - Пулюя сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Богдан д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Тойота д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.03.2012 у справі № 3-2677/12 водія автомобіля Богдан д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що 22.12.2011 між ТОВ «Віді-Страхування» та ОСОБА_3 укладено Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLА2585, відповідно до якого було застраховано автомобіль Тойота д/н НОМЕР_2.

18.03.2012 ОСОБА_3 звернувся із заявою до ТОВ «Віді-Страхування» про виплату страхового відшкодування по договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLА2585 у зв'язку з пошкодженням автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2 в ДТП, яка сталася 03.03.2011.

Відповідно до Звіту № 78 від 28.03.2012 з визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу Тойота д/н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станови на 14.03.2012 року складає 8308,19 грн.

Відповідно до рахунку № ВДиС-0006142 від 14.03.2012 вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2 в ДТП складає 8374,86 грн.

Страховим актом № АС-004392 від 25.04.2012, пошкодження транспортного засобу марки Тойота д/н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.03.2012, визнано ТОВ «Віді-Страхування» страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 8374,86 грн.

ТОВ Страхова компанія «Віді-Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування користь потерпілої особи, власника автомобіля Тойота д/н НОМЕР_2, у розмірі 8374,86 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6405 від 19.06.2012.

06.07.2012 ТОВ «Віді-Страхування» звернулося до позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 564,94 грн. на користь ТОВ Страхова компанія «Віді-Страхування», як страховика по договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту № СLА2585.

Позивачем складено страховий акт № ОСЦ/АА.0568961/1 від 26.09.2012 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7308,91 грн. на користь ТОВ Страхова компанія «Віді-Страхування».

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь ТОВ Страхова компанія «Віді-Страхування» у розмірі 7308,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 33607 від 27.09.2012.

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надіяпастранс", як до власника (користувача) транспортного засобу Богдан д/н НОМЕР_1 страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 308,91 грн., у зв'язку з неповідомленням позивача про дорожньо-транспортну пригоду у строки та в порядку, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача в порядку регресу, на підставі пункту 38.1.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суми виплаченого позивачем на користь ТОВ Страхова компанія «Віді-Страхування» страхового відшкодування в розмірі 7 308,91 грн.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб Богдан д/н НОМЕР_1 відповідно до Договору фінансового лізингу № 016/10-АВТ від 16.03.2010р. був переданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізинг" (третя особа 1) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майна - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4

На умовах визначених в договорі фінансового лізингу № 016/10-АВТ від 16.03.2010р. ФОП ОСОБА_4 передала транспортний засіб Богдан д/н НОМЕР_1 на підставі договору оренди ТОВ "Надіяпастранс", що вбачається з погоджувального листа третьої особи 1 № 481 від 11.05.2012.

Таким чином, транспортний засіб Богдан д/н НОМЕР_1 перебував у користуванні відповідача по справі.

Згідно з ч.1 та ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Богдан д/н НОМЕР_1 була застрахована позивачем згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0568961.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як встановлено судом вище, позивачем було виплачено потерпілій особі страхове відшкодування розмірі 7 308,91 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент вчинення ДТП) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно з підпунктом 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Відповідно до підпункту 33.1.4. пункту 33.1. статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент вчинення ДТП) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок письмового повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, а також, встановлено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Положеннями статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачається право страховика на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Право страховика на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду пов'язується з неповідомленням страховика у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строки і за умов, визначених у цьому Законі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач в порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повідомив позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.03.2012, суду не надано доказів поважності причин неповідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду та не надано доказів на підтвердження вжиття винуватцем дорожньо-транспортної пригоди заходів, спрямованих на запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Таким чином, суд, враховуючи положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", приходить до висновку про те, що позивач має право після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника про відшкодування шкоди в порядку регресу, оскільки страхувальник не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Наведеної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постановах Вищого господарського суду України від 22.04.2013р. у справі №5011-12/15483-2012, від 18.06.2013р. у справі №910/2041/13, від 26.12.2012р. у справі №5011-22/10427-2012.

Зважаючи на встановлені обставини, зокрема відсутність доказів повідомлення відповідачем позивача про дорожньо-транспортну пригоду не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди та відсутність доказів вжиття заходів щодо запобігання чи зменшення подальшої шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача в порядку регресу 7308,91 грн. суми виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надіяпастранс" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 33145485, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Граве Україна" (79058, м. Львів, проспект В. Чорновола, 45А, корпус 9, код ЄДРПОУ 19243047) страхове відшкодування в розмірі 7308,91 (сім тисяч триста вісім) грн. 91 коп. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повний текст рішення складено 11.07.2014

Суддя Грєхова О.А.