Справа № 369/1684/14-ц
провадження 2/369/1192/14
РІШЕННЯ
Іменем України
18.03.2014 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Сохань Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між кредитною спілкою та ОСОБА_2 укладено кредитний договір. У якості забезпечення виконання умов договору між сторонами укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку передана земельна ділянка. В подальшому між ним та кредитною спідкою укладено договір купівлі-продажу заставної та вчинено передавальний напис на заставній, тому він набув всіх прав іпотекодержателя. Відповідачка умов кредитного договору не виконала, тому ОСОБА_2 передала за договором про задоволення вимог іпотекодержателя йому у власність земельну ділянку. Після реєстрації права власності на земельну ділянку, стало відомо щодо наявності на земельній ділянці незавершеного будівництвом житлового будинку, готовністю 81%. Дане будівництво проводилось відповідачем всупереч умовам іпотечного договору, без погодження з іпотекодежателем. В даний час відповідачка може відчужити об'єкт третій особі, тому його право є порушеним.
Просив суд визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва житловий будинок (готовністю 81%), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Просила суд задоволити позов. Вказала, що ОСОБА_2 відмовляється укладати договори, але не заперечує щодо судового вирішення справи, тому саме відповідач порушує право позивача.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
08 червня 2007 року між Кредитною спілкою «Володар» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки.
У п.1.1 договору вказано, що цей договір забезпечує у повному обсязі вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №1302-К від 08 червня 2007 року.
Відповідно до п.1.3 договору в іпотеку передано земельну ділянку площею 0,103га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0029, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_2.
20 липня 2007 року між Кредитною спілкою «Володар» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін до договору іпотеки.
07 квітня 2010 року між Кредитною спілкою «Володар» та ОСОБА_2 укладено договір про внесення змін №2 до договору іпотеки.
23 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
У п.1 договору вказано, що у зв'язку з порушенням іпотекодавцем основного зобов'язання за заставною серії АА №000013 від 07 квітня 2010 року та умов договору іпотеки від 08 червня 2007 року, договору купівлі-продажу заставної від 30 квітня 2010 року, - на виконання п. 5.1 ст. 5 договору іпотекодавець передає іпотеко держателю в рахунок виконання основного зобов'язання, право власності на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,103га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0029, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
З поданого суду витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №15169474 від 23 грудня 2013 року вбачається, що проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1026га, кадастровий номер 3222484001:01:022:0029, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, що були використані в процесі будівництва (створення майна).
З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №23005802 від 12 червня 2009 року, виданого КП БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області, вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок (готовністю 81%).
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
На час розгляду справи позивачем не подано суду доказів того, що проведене будівництво здійснювалось відповідно до затвердженої проектної документації, з дотриманням будівельних норм та правил, не вказав який процент готовності будинку на час розгляду справи, а не на час видачі витягу.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Крім того, відповідно до ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За ст. 331 ЦК України у разі необхідності особа, яка створила нову річ, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав не нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
При розгляді справи судом роз'ясненого право позивача на подачу доказів та заявлення клопотань про їх витребування, у відповідності до вимог ст. 10 ЦПК України.
Оскільки чинним законодавством не передбачено визнання в судовому порядку права власності на об'єкт незавершеного будівництва у разі неоспорення такого права відповідачем, укладеними договорами не передбачено також такого способу захисту, неможливості укладення між сторонами іншого договору, тому це також є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 57-64, 208-223 ЦПК України, -
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.С. Пінкевич
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39710340 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні