Постанова

від 09.07.2014 по справі 805/6361/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2014 р. Справа № 805/6361/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка М.І., розглянувши в порядку письмово провадження в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Прокурора м. Димитрова в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Веста» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532,93 гривень, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Димитрова звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Веста» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532,93 гривень.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що прокуратурою міста Димитрова в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів було проведено перевірку додержання вимог Конституції України та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на приватному підприємстві «Веста» та встановлено, що відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати, а також табелів обліку робочого часу працівників ПП «Веста» за 2012 та 2013 роки, протягом вказаного періоду часу на підприємстві працювало 8 і більше працівників, отже, відповідно до вимог ст.ст.1,18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» протягом 2012 - 2013 років ПП «Веста» було зобов'язано створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда та забезпечити працевлаштування відповідної особи на вказане робоче місце.

Зазначає, що в ході перевірки встановлено, що протягом 2012 - 2013 років із загальної кількості працівників ПП «Веста» інвалідність мала 1 особа - ОСОБА_1, який був прийнятий на роботу до ПП «Веста» згідно з наказом директора підприємства №27 від 30.07.2012 та звільнений з ПП «Веста» відповідно до наказу 28.02.2013. Окрім ОСОБА_1 на ПП «Веста» протягом 2012 та 2013 років інваліди не працювали.

Разом з тим, відповідно до п.3.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 117/13384 у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Прокурор вважає, що звіти ПП «Веста» №0-ПІ (річна) за 2012 та 2013 роки про працевлаштування 1 інваліда протягом кожного окремого із зазначених років не відповідають дійсності та містять неправдиві дані. Тобто фактично протягом 2012 та протягом 2013 року ПП «Веста» не виконувало норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно із розрахунком суми адміністративно-господарських санкції за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році, що був здійснений Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів ПП «Веста» до 15.04.2013 року відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України, Постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» повинно було до 15.04.2013 р. сплатити на користь Фонду 6765 гривень, за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 році до 15.04.2014 р. за 2013 р. - 7177,27 гривень. Таким чином, загальна сума адміністративно-господарських санкцій, за порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», які ПП «Веста» повинно було сплатити на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів протягом 2012 та 2013 років складає 13 942,27 гривень.

Крім цього, відповідно до положень ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №223 від 15.05.2007р. «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було розраховано розміри пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 та 2013 роках. Відповідно до зазначених розрахунків загальний розмір пені по ПП «Веста» за 2012 та 2013 роки складає 590,66 гривень. З вказаних підстав просили задовольнити позовні вимоги.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, 04.07.2014 через відділ діловодства та документообігу надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином. 08.07.2014 через відділ діловодства та документообігу представник відповідача надав заяву про визнання адміністративного позову частково (фактично заперечення проти позовних вимог) в яких відповідач не погоджується із розміром суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів та пені.

Зазначає, що сума санкцій за 2012 рік у розмірі 6 765,00 гривень повинна бути зменшена на суму п'яти місяців заробітної плати інваліда, що складає 5 750,00 гривень та погоджується з сумою санкцій за 2012 рік в розмірі 1 015,00 гривень. Аналогічно, але за мінусом заробітної плати за два місяці 2013 року, відповідач погоджується з сумою санкцій в розмірі 4 229,84 гривень. Крім того, ПП «Веста» не погоджується з сумою пені в розмірі 541,21 гривень. Також просили розстрочити сплату суми адміністративно-господарських санкцій на 36 місяців (з урахуванням уточнюючої довідки про фінансово-економічний стан підприємства).

За таких обставин та враховуючи приписи частин 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України, на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Прокурор м. Димитрова представляє інтереси держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яке в свою чергу, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство «Веста» зареєстроване у встановленому законом порядку в якості юридичної особи (ідентифікаційний номер юридичної особи 30952761, адреса: 85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, буд. № 27), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД (а.с. 9 - 11).

Відповідач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого засновником ОСОБА_2 04.10.2000 (а.с. 16 - 22).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів приватного підприємства «Веста» за 2012 рік, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність жодного, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особа (а.с. 82).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів приватного підприємства «Веста» за 2013 рік, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність жодного, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особа (а.с. 83).

Судом встановлено, що протягом 2012 - 2013 років із загальної кількості працівників ПП «Веста» інвалідність мала 1 особа - ОСОБА_1, який був прийнятий на роботу до ПП «Веста» згідно з наказом директора підприємства №27 від 30.07.2012 та звільнений з ПП «Веста» відповідно до наказу 28.02.2013. Окрім ОСОБА_1 на ПП «Веста» протягом 2012 та 2013 років інваліди не працювали.

Відповідно до п.3.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13.02.2007 року за № 117/13384 у рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Таким чином, звіти ПП «Веста» №0-ПІ (річна) за 2012 та 2013 роки про працевлаштування 1 інваліда протягом кожного окремого із зазначених років не відповідають фактичним даним. Фактично протягом 2012 та протягом 2013 року ПП «Веста» не виконувало норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки протягом 2012 -2013 років інвалід ОСОБА_1 працював п'ять та два місяці відповідно.

З розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 року вбачається, що залишкова сума заборгованості адміністративно-господарських санкцій за 2012 рік складає 6 765,00 гривень (а.с. 85).

З розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2012 року вбачається, що сума пені, яку необхідно сплатити за 2012 рік складає 541,21 гривень (а.с. 86).

З розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2013 році вбачається, що залишкова сума заборгованості адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік складає 7 177,27 гривень (а.с. 87).

З розрахунку суми пені на заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2013 році вбачається, що сума пені, яку необхідно сплатити за 2013 рік складає 49,45 гривень (а.с. 88).

Таким чином загальна сума заборгованості по адміністративно-господарським санкціям та пені за 2012 - 2013 роки складає 14 532,93 гривень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів від 01 березня 2007 року № 16 (далі - Положення), Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, підзвітне і підконтрольне йому та утворюється для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України.

Згідно покладених на нього завдань Фонд здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу (пп.3 п. 4 Положення).

Відповідно до ст. 17 Закону № 875-ХІІ, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 вказаного Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та покладається відповідальність за незабезпечення наведених нормативів на керівників відповідних підприємств.

Так, ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 20 вказаного Закону визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до Державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 відповідно до статей 19 і 20 вказаного Закону затверджено нормативно-правові акти: Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю; Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування; Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів; Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету; Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

Як встановлено судом, на виконання наведених вимог законодавства відповідачем не вживалися заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів: зокрема, відповідач фактично протягом 2012 та протягом 2013 року не виконував нормативів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, оскільки відповідачем не вжито всі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, позивачем правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк сплачено не було.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо розміру сум адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки, ці заперечення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

З огляду на наведене, адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб'єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Одночасно з цим, щодо клопотання ПП «Веста» про розстрочення сплати суми адміністративно-господарських санкцій на 36 місяців, суд враховує наступне.

За приписом ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до податкової декларації від 20.04.12 № 1945 сума доходу підприємства за перший квартал 2012 року склала 73350,15 гривень, за аналогічний період 2013 року відповідно до декларації від 25.04.13 № 9023708606 сума доходу підприємства складає 95 146,73 гривень, а за аналогічний період 2014 року згідно декларації від 06.05.2014 № 1400002314 сума доходу складає 73 550,01 гривень, що в свою чергу є підтвердженням про фінансовий спад та зменшення обсягів господарювання в 2014 році до рівня 2012 року. Суд також бере до уваги, що чисельність працівників підприємства на даний час складає три особи.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про важке фінансове становище приватного підприємства «Веста», що підтверджується письмовими доказами у справі, а стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532,93 гривень може призвести до дестабілізації роботи підприємства, тому заяву про розстрочення суми боргу можливо задовольнити частково.

Враховуючи викладене, на момент розгляду справи наявна необхідність встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532,93 гривень рівними частинами на 12 місяців, а саме: з серпня 2014 р. по червень 2015 р. по 1 211,00 гривень щомісячно, а в останній місяць липень 2015 р. - 1 211,93 гривень.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 122, 158 - 163, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Димитрова в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Веста» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532,93 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Веста» (ідентифікаційний номер юридичної особи 30952761, р/р 26001980103681 у ДФ ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, адреса: 85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, буд. № 27) на користь Державного бюджету України (р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду 13492430) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені в загальному розмірі 14 532 (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 93 копійки.

Встановити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення, починаючи з серпня 2014 року на 12 місяців наступним чином: : з серпня 2014 р. по червень 2015 р. по 1 211,00 гривень щомісячно, а в останній місяць липень 2015 р. - 1 211,93 гривень з моменту набрання постановою законної сили.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Бойко М.І.