Рішення

від 11.07.2014 по справі 904/3605/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.14р. Справа № 904/3605/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Смірновій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Відділу освіти Павлоградської міської ради, м. Павлоград

до Приватного підприємства "Фірма "МОНТАЖБУД", м. Павлоград

про стягнення збитків в сумі 17123,40 грн.

Представники:

Від позивача: Макущенко І.В., дов. № 5 від 24.01.14 р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Відділ освіти Павлоградської міської ради звернувся до Приватного підприємства Фірма «Монтажбуд» м. Павлоград з позовом про стягнення збитків в розмірі 17123грн.40коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на завищення вартості робіт відповідачем в частині безпідставного включення до вартості робіт суми податку на додану вартість під час виконання положень договору №290 від 05.07.2012р.; акт ревізії фінансово-господарської діяльності №870-52/3 від 05.07.2013р.; статті 526, 614, 623, Цивільного кодексу України; статті 193, 224 Господарського кодексу України.

Як зазначає позивач, між ним та відповідачем був підписаний договір №290 від 05.07.2012р. на виконання робіт з капітального ремонту харчоблоку ДДЗ №5 за адресою -м. Павлоград, вул. Нова, 4 Б. Вказані роботи були виконані та оформлені актами за формою КБ-2в за липень та серпень 2012р., до складу вартості робіт був включений податок на додану вартість в сумі 6440грн.85коп. та 10682грн.55коп. відповідно. Позивачем було перераховано грошові кошти на рахунок відповідача в повному обсязі.

Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Павлоградської міської ради м. Павлоград Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було встановлено, що Приватне підприємство Фірма «Монтажбуд»» м. Павлоград на момент укладення договору №290 від 05.07.2012р. та виконання робіт у липні-серпні 2012р. не було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, позивач наполягає на тому, що внаслідок виконання неналежним чином зобов'язання відповідачем, Відділу освіти Павлоградської міської ради заподіяні збитки у вигляді витрат, понесених управленою стороною, в розмірі 17123грн.40коп.

Ухвалою господарського суду від 27.05.2014р. було порушено провадження у справі та призначене судове засідання на 18.06.2014р. В подальшому, через нез'явлення представника відповідача та ненадання витребуваних ухвалами суду документів, судовий розгляд відкладався на 08.07.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення було повернене органом поштового зв'язку з приміткою «За спливом строку зберігання.»

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відділом освіти Павлоградської міської ради (далі - замовник) та Приватним підприємством Фірма «Монтажбуд» (далі - підрядник) був підписаний договір №290 від 05.07.2012р., згідно якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту харчоблоку ДДЗ№5 за адресою -м. Павлоград, вул. Нова, 4 Б.

За приписами статті 3.1 договору роботи виконуються з урахуванням фінансування в 2012році. Замовник після підписання акту виконаних робіт №КБ-2в і довідки №КБ-3 за звітний місяць здійснює розрахунки за виконані роботи з урахуванням отриманого авансу, враховуючи фінансування з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами були підписані акти за формою №КБ-2в за липень та серпень 2012р., які були в повному обсязі оплачені замовником. При цьому, до складу вартості робіт відповідачем були включені суми податку на додану вартість в сумі 6440грн.85коп. та 10682грн.55коп. відповідно.

Згідно з листом Західної-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області №13167/10/15.2-17 від 10.05.2013р. Приватне підприємство фірма «Монтажбуд» є платником податку на додану вартість і надає звітність з жовтня 2012р.

Таким чином, відповідач неправомірно включив до складу вартості виконаних робіт у липні та серпні 2012року суми податку на додану вартість на загальну суму 17123грн.40коп.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

В даному випадку, відповідач самостійно неправомірно включив до складу вартості робіт за липень та серпень 2012р. суму податку на додану вартість, яка була сплачена позивачем. Таким чином, позивачу заподіяні реальні збитки у вигляді понесених витрат в розмірі 17123грн.40коп.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд на підставі доказів встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення збитків у вигляді витрат, понесених управленою стороною, в розмірі 17123грн.40коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 , 4 4 , 4 5 , 4 6 , 21, 22, 33, 34, 36, 75, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відділу освіти Павлоградської міської ради м. Павлоград до Приватного підприємства Фірма «Монтажбуд»» м. Павлоград про стягнення збитків у вигляді витрат, понесених управленою стороною, в розмірі 17123грн.40коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Фірма «Монтажбуд»» м. Павлоград (ЄДРПОУ 02142365, місцезнаходження: 51400, м. Павлоград. Вул. Леніна, 42) на користь Відділу освіти Павлоградської міської ради м. Павлоград (ЄДРПОУ 31312907, місцезнаходження: 51400, м. Павлоград, вул. Радянська, буд.79, кв.9) збитки у вигляді витрат, понесених управленою стороною, в розмірі в розмірі 17123грн.40коп. та суму судового збору в розмірі 1827грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням суду.

В судовому засіданні від 08.07.2014 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 11.07.2014р.

Суддя Р.Г. Новікова