Постанова

від 11.07.2014 по справі 820/11499/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 липня 2014 р. № 820/11499/14

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАЙКА" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАЙКА", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАЙКА" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м.Харків, пл.Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 21224442) на р/р 37171200800020 в Головному управлінні Дежавної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 943,23 грн. (дев'ятьсот сорок три грн. 23 коп.)

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу з поштовим повідомленням за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Але до суду повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання ", згідно ст. 35 ч. 11 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Заперечень проти позову або заяву про визнання позову до суду в десятиденний строк з дня одержання ухвали суду відповідач не надав.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в скороченому провадженні, розгляд справи не порушує прав третіх осіб, за таких умов, відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, в порядку скороченого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240 «Фонд соціального страхування з тимчасової втратою працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівниці управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх на а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представникам застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях, та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Згідно Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду від 19.09.2001 № 42. Відділення Фонду діє як регіональна структура Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і є юридичною особою .

Закон № 2240, регулює діяльність Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності, визначає взаємні права та обов'язки страховика, тобто Фонду, страхувальників та застрахованих осіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАЙКА» на час виникнення відповідних правовідносин був платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та на даний час перебуває на обліку як страхувальник в Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, персональний код страхувальника - 630254002036.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року №2240-111 (далі за текстом - Закон №2240).

Відповідно до ст. 1 Закону №2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку З тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою ДИТИНОЮ, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини , смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формуэться шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами.

Частиною 2 статті З цього Закону передбачено, що завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, смерті громадянина або члена його сім'ї.

В силу статті 19 Закону №2240 джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, зокрема, страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до Закону та інших актів законодавства.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-УІ, відповідно до ст.2 якого визначено, що цей Закон поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абз.5, 6 п.7 Прикінцевих та переходних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010року №2464-УІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З 1 січня 2011 року сплата єдиного внеску в рахунок погашення заборгованості, яка виникла до 01.01.2011 року за окремими видами страхування, забороняється.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ст.22 Закону №2240 платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду).

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до ст. 21 Закону №2240 встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 Закону №2240 в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, страхувальник забов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Порядок та строки сплати страхових внесків визначались статтею 23 Закону №2240, відповідно до норм якої страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Відповідно до Постанови Правління ФСС з ТВП № 16 від 26.06.2001р. «Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду» - несплачені в цей строк кошти вважались недоїмкою.

Відповідно до п. З Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 р. № 16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці.

Крім того, п.п.4 п.2 статті 27 Закону № 2240 на страхувальника було покладено обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Звіт подається щоквартально не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного - за звітним періодом, за місцем обліку страхувальника.

Відповідачем - ТОВ «ЧАЙКА» , 09.04.2014 року подано до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням за І квартал 2014 року (форма Ф4-ФСС з ТВП), у якому ним самостійно було визначено розмір заборгованості в сумі 943,23 грн., що мала місце станом на 1 січня 2011 року.

Фонд звертає увагу суду на те, що Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, який подавався відповідно до пункту 4 частини^ статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", є документом, в якому страхувальник самостійно узгоджує суму заборгованості по страховим внескам до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Вищевказана заборгованість страхувальника виникла до 01.01.2011 року, що підтверджується Звітом відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік, в якому відповідач - ТОВ «ЧАЙКА», визначив свої зобов'язання перед Фондом у сумі 943,23 грн.

У розділі V вказаного Звіту "Розшифровка заборгованості за страхувальником» відповідачем зазначено, що заборгованість пов'язана з невиплатою заробітної плати.

Однак, робочим органом ХОВ ФСС з ТВП було отримано відомості з УПФУ в Комінтернівському районі м.Харкова (лист від 17.04.2014 року №3843/03-28), які свідчать про те, що станом на 01.06.2007 року згідно наданого звіту заборгованість по виплаті заробітної плати у страхувальника відсутня.

Одже, відповідач ТОВ «ЧАЙКА», погасивши заборгованість по виплаті заробітної плати, не сплатило внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по сплаті страхових внесків у розмірі - 943,23 грн. Зазначена сума заборгованості виникла до 01.01.2011 року і станом на день подачі позову у добровільному поряку страхувальником до органів Фонду не сплачена.

Фонд звертає увагу суду на те, що питання зменшення заборгованості за страхувальниками є одним із пріоритетних напрямків роботи відділень Фонду. Несплата страхових внесків та інших коштів (пені, штрафних санкцій), призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом, порушує принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та може призвести до невиконання Фондом своїх зобов'язань перед застрахованими особами щодо надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, які гарантовані, Коституцією України та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ.

Статею 8 Закону № 2240 передбачено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в судовому порядку.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 943,23 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження

Відповідно до ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Центральної міжрайонної виконавчої дирекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАЙКА" про про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАЙКА" (61045, м. Харків, О. Яроша, 18 ,код ЄДРПОУ 02362629 ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (61200, м.Харків, пл.Конституції, 1, Палац Праці, 3-й під'їзд, 4 поверх, код ЄДРПОУ 21224442) на р/р 37171200800020 в Головному управлінні Дежавної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, суму заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 943 (дев'ятьсот сорок три грн. 23 коп.) .

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Панов М.М.