Ухвала

від 08.07.2014 по справі 823/923/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/923/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районні на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районні про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року на суму 914 грн. 04 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій відповідач просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та закрити провадження по справі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районні не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року, позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій (основний розмір), щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та витрати на виплату і доставку пенсій на загальну суму 33342 грн. 67 коп.

Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Полянському районні було прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року на суму 32 428 грн. 63 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за вересень 2013 р. - лютий 2014 року, відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача на виплату та доставку пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну та витрати на доставку пенсії на суму 914 грн. 04 коп.

Не погоджуючись з рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області щодо невідшкодування вказаних витрат, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР 05.05.1989 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві призначена його дочці - ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. (надалі - Угода), пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно ст. 5 Угоди визначено, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Угоди, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Статтею 7 Угоди передбачено, що при переселенні пенсіонера в межах держав - учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.

Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 58 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Статтею ст. 21 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених п. 2 ст. 8 та ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Пункт 4 Порядку передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районні залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.