Рішення

від 10.07.2014 по справі 911/2045/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 911/2045/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» про стягнення 2 865, 16 грн. за участю представників:

від позивача: не з'явилися від відповідача 1: не з'явилися від відповідача 2: не з'явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів 2 865, 16 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару) за договором № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., з урахуванням угоди № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.12.2010 р., угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.01.2013 р. та договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачами своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.06.2014 р.

10.06.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли супровідні листи вих. № 06-4/06 від 06.06.2014 р. та вих. № 06-20/06 від 06.06.2014 р. (вх. № 11085/14 від 10.06.2014 р. та вх. № 11083/14 від 10.06.2014 р.), до яких додано частину витребуваних судом документів.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 10-19/06 від 10.06.2014 р. (вх. № 11081/14 від 10.06.2014 р.) про розгляд справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.07.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та неналежним виконанням ними вимог суду.

17.06.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № 17-1/06 від 17.06.2014 р. (вх. № 11667/14 від 17.06.2014 р.), до якого додано банківську довідку.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 07-12/07 від 07.07.2014 р. (вх. № 13139/14 від 07.07.2014 р.) про розгляд справи в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду справи, у судове засідання 10.07.2014 р. не з'явилися, відповідачі відзиву на позов не надіслали.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.07.2014 р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

11.08.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» (далі - покупець - відповідач 2) було укладено договір № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, предметом якого є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та/або вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися продавцем. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним шляхом: 100 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01 жовтня 2005 року без вставлення рахунку-фактури.

Згідно з п. 10.2 договору всі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.10.2005 р. до договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. сторони продовжили термін оплати за договором до 01 листопада 2005 року та збільшили вартість товару, у зв'язку з чим внесли зміни до додатку № 1 до договору.

Додатком № 1 до договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. сторони визначили назву товару, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість товару та курс $ на день підписання договору. Також, зазначеним додатком сторони передбачили, що в тому випадку, коли курс долара США на день проплати вищий, ніж курс долара США на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає до сплати, використовують формулу: S=(A1/A2)*B, де S - вартість товару на момент перечислення; В - вартість товару на момент підписання договору; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перечислення грошей.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2009 р. у справі № 1/49 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» 4 972, 20 грн. боргу, 248, 61 грн. - штрафу, 717, 09 грн. - 3 % річних, 3 802, 24 грн. - інфляційних нарахувань, 4 767, 55 грн. - пені, 145, 08 грн. - державного мита, 310, 04 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 100, 00 грн. - витрат на послуги адвоката, що разом становить 16 062, 81 грн.

З вищезазначеного рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2009 р. у справі № 1/49 вбачається, що заборгованість була стягнута за договором № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до довідки головного управління юстиції у Луганській області № 14909/19 від 21.05.2013 р. на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області від 02.11.2009 р. № 1/49 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» боргу у розмірі 16 062, 81 грн., яке постановою державного виконавця від 25.12.2009 р. закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання щодо сплати заборгованості за договором № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., яка була стягнута рішенням господарського суду Луганської області від 16.10.2009 р. у справі № 1/49, було виконано відповідачем 2 - 25.12.2019 р.

За таких обставин, враховуючи те, що на момент сплати заборгованості відповідачем 2 курс долара США був вищим, ніж курс долара США на день підписання договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., вбачається, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» виникло право вимоги до відповідача 2 щодо отримання розміру курсової різниці (дооцінки вартості товару) згідно зазначеного договору.

23.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - новий кредитор) було укладено угоду № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» (далі - боржник) зобов'язання щодо сплати заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р.

Відповідно до п. 1.2 угоди № 187-ТА за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005р.

Згідно з п. 2.1 угоди № 187-ТА вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 4 365, 74 грн.

Пунктом 2.2 угоди № 187-ТА визначено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що відступається згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. розмір заборгованості, дооцінки вартості товару, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України, розмір яких становить: 2 865, 16 грн. - заборгованість (дооцінка вартості товару), 956, 64 грн. - пеня, 145, 66 грн. - 3 % - річних та 398, 27 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до п. 2.3 угоди № 187-ТА окрім цього, з моменту укладення даної угоди новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р.

Згідно з п. 4.1 угоди № 187-ТА первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Пунктом 4.3 угоди № 187-ТА передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

Відповідно до п. 6.1 угоди № 187-ТА дана угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою.

На виконання умов угоди № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 23.12.2010 р. первісний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» відповідно до акту прийому-передачі документів б/н від 23.12.2010 р. передав, а новий кредитор - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Також, на виконання умов угоди № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 23.12.2010 р. первісний кредитор надіслав повідомлення боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується повідомленням від 23.12.2010 р., описом вкладення у цінний лист від 20.03.2014 р. та фіскальним чеком № 1154 від 20.03.2014 р.

25.01.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - новий кредитор - позивач) було укладено угоду № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України), відповідно до якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» (далі - боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. та згідно угоди № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 23.12.2010 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р.

Відповідно до п. 1.2 угоди № 46/02-13 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних витрат, за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005р.

Згідно з п. 2.1 угоди № 46/02-13 вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 4 365, 74 грн.

Пунктом 2.2 угоди № 46/02-13 визначено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що відступається згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. розмір заборгованості, дооцінки вартості товару, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України, розмір яких становить: 2 865, 16 грн. - заборгованість (дооцінка вартості товару), 956, 64 грн. - пеня, 145, 66 грн. - 3 % - річних та 398, 27 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до п. 2.3 угоди № 46/02-13 окрім цього, з моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., по відношенню до боржника щодо нарахування заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р.

Згідно з п. 4.1 угоди № 46/02-13 первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 4.3 угоди № 46/02-13 передбачено, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цією угодою.

Відповідно до п. 6.1 угоди № 46/02-13 ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою.

На виконання умов угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.01.2013 р. первісний кредитор - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до акту прийому-передачі документів б/н від 25.01.2013 р. передав, а новий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Також, на виконання умов угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.01.2013 р. первісний кредитор надіслав повідомлення боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» про заміну кредитора у зобов'язанні, що підтверджується повідомленням від 25.01.2013 р., описом вкладення у цінний лист від 20.03.2014 р. та фіскальним чеком № 1155 від 20.03.2014 р.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що у позивача виникло право вимоги до відповідача 2 щодо сплати основного боргу (дооцінки вартості товару).

11.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (позивач) було укладено договір поруки № 11-03-2013-73, за умовами якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» (відповідач 2) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. та угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.01.2013 р. (далі - основна угода).

Відповідно до п. 3.1 договору поруки відповідальність відповідача 1 перед позивачем обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у сумі 2 865, 16 грн.

Згідно з п. 4.1 договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) відповідачем 2 обов'язку за основною угодою, позивач вправі звернутися із вимогою про виконання як до відповідача 2, так і до відповідача 1, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

Пунктом 6.1 договору поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що відповідач 2 не виконав свої договірні зобов'язання згідно договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. та угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України) від 25.01.2013 р., позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою вих. № 15-73/03 від 15.03.2013 р. про виконання в триденний термін із моменту отримання даної вимоги взятих на себе зобов'язань відповідно до договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р.

В свою чергу, відповідач 1, у відповідь на вищевказану вимогу позивача, направив останньому лист вих. № 73 від 18.03.2013 р., у якому зазначає про те, що зобов'язання взяті на себе згідно договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р. виконати не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Крім того, відповідач 1 у даному листі гарантує позивачу, що взяті ним на себе зобов'язання за договором поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р., будуть виконані в строк до 31.12.2013 р.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач 2 у повному обсязі не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. на умовах визначених зазначеним договором, а відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань за договором поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випаду зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Аналогічної правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі №16/23пд/2011.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. № 193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів» валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Пунктом 4 вищевказаного Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Додатком № 1 до договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. сторони передбачили, що в тому випадку, коли курс долара США на день проплати вищий, ніж курс долара США на день підписання договору сторонами, для визначення суми, яка підлягає до сплати, використовують формулу: S=(A1/A2)*B, де S - вартість товару на момент перечислення; В - вартість товару на момент підписання договору; А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору; А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перечислення грошей.

Таким чином, сторони дійшли згоди, що ціна та загальна вартість товару зазначені у додатку № 1 до договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. і визначені у національній валюті України, перераховуються на суму еквівалентну долару США за офіційним курсом НБУ на день оплати.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі заявлених до них вимог щодо стягнення заборгованості за договором № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., з урахуванням угоди № 187-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 23.12.2010 р., угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.01.2013 р. та договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р., не спростували, в судове засідання своїх представників не направили, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ними зобов'язань за зазначеними договорами суду не надали.

З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що умовами договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р. передбачено дооцінку вартості товару (перерахування вартості товару на суму еквівалентну долару США за офіційним курсом НБУ на день оплати), враховуючи рішення господарського суду Луганської області від 16.10.2009 р. у справі № 1/49 та дату сплати боргу за зазначеним рішенням, перевіривши зроблений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 2 865, 16 грн. заборгованості (дооцінки вартості товару) є доведеними, обґрунтованими, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів адвокатські витрати у розмірі 500, 00 грн.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (далі - виконавець) було укладено договір № 07-5/04-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.04.2014 р., за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - боржники), які виникли на підставі договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.01.2013 р. та договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення з боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовником зобов'язання щодо договору № 01-72-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 11.08.2005 р., угоди № 46/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.01.2013 р. та на підставі договору поруки № 11-03-2013-73 від 11.03.2013 р., консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором.

Відповідно до п. 1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

Згідно з п. 3.1 договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 500, 00 грн.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що суму, зазначену в п. 3.1 договору, замовник повинен сплатити в строк до 30.05.2014 р.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (виконавець) було підписано акт прийому-передачі документів від 07.04.2014 р. та акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 29.05.2014 р., відповідно до якого загальна вартість виконаних послуг склала 500, 00 грн.

Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 562 від 29.05.2014 р. позивач перерахував на рахунок адвоката ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 500, 00 грн. у якості плати за адвокатські послуги згідно договору № 07-5/04-14 від 07.04.2014 р.

У матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 29.10.2009 р. на ім'я ОСОБА_1, копія посвідчення адвоката на ім'я ОСОБА_1, довідка форми № 4-ОПП № 325/26-50-18-05-22 від 18.02.2014 р. про взяття на облік платника податків адвоката ОСОБА_1, повідомлення форми № 2-ЄСВ № 368/26-50-18-05-22 від 19.03.2014 р. про взяття на облік платника єдиного внеску ОСОБА_1 та довідка Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» № б/н від 21.03.2014 р. про відкриття поточного рахунку на ім'я адвоката ОСОБА_1.

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги), акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, зважаючи на наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та покладення їх на відповідачів.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Мета» (91045, Луганська область, місто Луганськ, Ленінський район, квартал 50 Лєтія Оборони Луганська, будинок 9, ідентифікаційний код - 31910336) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська область, Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, будинок 22, ідентифікаційний код - 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 38, квартира 23, ідентифікаційний код - 38039872) 2 865 (дві тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 16 коп. - заборгованості (дооцінки вартості товару), 500 (п'ятсот) грн. коп. - витрат на оплату послуг адвоката та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак