Ухвала

від 06.06.2013 по справі 9101/55018/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2013 рокусправа № 2а-0470/11584/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 25 жовтня 2011 року

у справі № 2а/0470/11584/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Будівельна компанія «Декарт ЛТД»,

вул. Центральна, 25, м. Підгороднє Дніпропетровської, 52001;

до відповідача Дніпропетровської міжрайонної

Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,

вул. Теплична, 13, смт. Ювілейне Дніпропетровської обл., 52005;

про визнання протиправними дій та заборону вчиняти дії, -

встановив: Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Чорна В.В.) своєю постановою від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а/0470/11584/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД» задовольнив частково.

Визнав неправомірними дії Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД», та висновки за її результатами, викладені в Акті № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011р. (щодо нікчемності правочинів, здійснених з ТОВ «Сталь-прес» у листопаді 2010 року).

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Дніпропетровська міжрайонна Державна податкова інспекція Дніпропетровської області, Відповідач, вказував на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просив постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як з'ясовано в ході судового розгляду, державним реєстратором 14 лютого 2013 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД», ідентифікаційний код 36606872, у зв'язку з визнанням її банкрутом.

У відповідності з пунктом 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

З огляду на приписи статті 203 цього Кодексу постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд, про що зазначено вище, визнав неправомірними дії Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт ЛТД», та висновки за її результатами, викладені в Акті № 610/23-4/36606872 від 26.08.2011р. (щодо нікчемності правочинів, здійснених з ТОВ «Сталь-прес» у листопаді 2010 року).

Між тим, загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Підпункт 17.1.7 Податкового кодексу України 2 грудня 2010 року N 2755-VI передбачає оскарження рішень, дій (бездіяльності) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Проте, наведена норма передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії щодо включення до акта певних висновків не можуть порушити прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, оскільки пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки, належать до інформативних додатків.

Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству.

Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, підставою для задоволення позову можуть стати дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялися.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість задоволення позову, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в частині.

З приводу відмови у позові, з огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо зобов'язання утриматися від використання у своїй діяльності, а також від передачі іншим особам акту перевірки.

Керуючись ст. 195, п. 5 ч. 1 ст. 198, ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

В частині задоволення позовних вимог постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а/0470/11584/11 скасувати.

В частині відмови у позові постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі № 2а/0470/11584/11 визнати нечинною.

Провадження у справі закрити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна