Рішення

від 07.07.2014 по справі 444/3835/13-ц

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3835/13-ц

Провадження № 2/444/140/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Жовківський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

при секретарі Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної рада, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Великодорошівська сільська рада, Жовківського району Львівської області, Відділ Держземагенства у Жовківському районі про визнання недійсним рішення Куликівської селищної ради від 17.09.2003 р. № 5; визнання недійсним державного акту на право власності на змелену ділянку від 21.05.2004 р. серії ЛВ № 039818, зареєстрований під № 01:04:455:000117; визнання недійсним договору дарування від 28.05.2004 р. № 476; визнання недійсним державного акту на право власності на змелену ділянку від 13.03.2006 р. серії ЯГ № 042754, зареєстрований під № 01:06:455:000276; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.2006 р. № 210; визнання недійсним державного акту на право власності на змелену ділянку від 17.08.2006 р. серії ЯГ № 516060, зареєстрований під № 01:08:455:000987,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання недійсним державних актів, договору дарування, договору купівлі-продажу та визнання за нею права власності на земельну ділянку.

Свої позовні вимоги, які представник позивача підтримав у судовому засіданні, мотивує тим, що вона набула право власності на земельну ділянку площею 0.1300 га по АДРЕСА_1 на підставі рішень сесії Великодорошівської сільської ради від 26.02.2009р. та від 25.10.2012р. В грудні 2013р. дізналася, що ОСОБА_7 оспорює її право на земельну ділянку, оскільки вважає, що вона є власником цієї земельної ділянки. ОСОБА_7 в підтвердження своїх позовних вимог вказала в позові інформацію про надання Куликівською селищною радою спірної земельної ділянки ОСОБА_4, який в подальшому подарував цю ділянку ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які в свою чергу відчужили її ОСОБА_7.

Вважає, що договір дарування від 28.05.2004р. № 467 та державний акту на право власності на земельну ділянку від 13.03.2006р.р. серії ЯГ № 042754, а також договір купівлі-продажу від 24.03.2006р. № 210 та державний акту на право власності на земельну ділянку від 17.08.2006р. серії ЯГ № 516060 слід визнати недійсним, так як при оформленні на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 державного акта на право власності на земельну ділянку від 13.03.2006р. серії ЯГ № 042754, а також і при оформленні на ОСОБА_7 державного акту на право власності на земельну ділянку від 17.08.2006 р. серії ЯГ № 516060, були порушені норми чинного законодавства України, що регулюють порядок набуття громадянами у власність земельних ділянок та складання державних актів на власності на землю.

Просить задовольнити позов повністю.

Представники відповідача Куликівської селищної рада проти позову заперечили, вважають, що відсутні підстави для задоволення даного позову. Вважають, що відсутні підстави скасування державних актів, та договорів дарування та продажу так як вся первинна документація виготовлялася на підставі виписки з рішення Куликівської селищної ради від 17.09.2003 року № 5. Пояснити, чому у рішенні Куликівської селищної ради від 17.09.2003 року № 5 «Про приватизацію земельних ділянок» відсутнє прізвище ОСОБА_4 суду не могла.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судові засідання жодного разу не з'явилися, хоча про час та місце проведення такого повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли.

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позов заперечила, просить в задоволенні такого відмовити повністю. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, так як на її думку ОСОБА_4 правомірно отримав земельну ділянку і він не може бути відповідальним за те, що органом місцевого самоврядування, Куликівською селищною радою допущено помилку під час постановлення рішення № 5 від 17.09.2003 року. Щодо визнання недійсними договору дарування, визнання недійсним договору купівлі-продажу та державних актів, то вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, так як ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також її довірителька ОСОБА_7 є добросовісними набувачами спірної земельної ділянки.

Представник третьої особи Великодорошівської сільської ради в судовому засіданні проявила байдужість до даного спору, пояснила, що Великодорошівській сільській раді не було відомо про те, що спірна земельна ділянка раніше була виділена іншим громадянам.

Представник Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області в судове засідання жодного разу не прибув, свого відношення до позову не висловили жодним іншим чином, разом з тим подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з»ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст.. 10, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беріть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Згідно виписки з рішення Куликівської селищної ради № 5 від 17.09.2003р. земельна ділянка в АДРЕСА_1, передана у власність гр. ОСОБА_4 який у свою чергу зареєстрував державний акт на право власності на вказану земельну ділянку за № 039818 від 21.05.2005р.

Однак в матеріалах справи знаходиться копія рішення Куликівської селищної ради № 5 від 17.09.2003р. з якого вбачається, що питання передачі спірної земельна ділянка в АДРЕСА_1, у власність гр. ОСОБА_4 не розглядалося, оскільки там відсутній такий запис.

Також дану обставину підтверджено протоколом сесії ради.

Тому державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ч. 1 ст. 123 Цивільного кодексу України, яке передбачає, що підставою для оформлення є рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність, яке на момент видачі акта було відсутнє.

Виписка з рішення Куликівської селиної ради, яка міститься в технічній документації по оформленню державного акта на ОСОБА_4, як підтвердження наявності відповідного рішення селищної ради, не може слугувати підтвердженням наявності такого рішення, оскільки такий документ як виписка не є самостійним юридичним документом, а є похідним від відповідного рішення.

З»ясувати чи було відомо Відповідачу ОСОБА_4 про відсутність рішення Куликівської селищної ради № 5 від 17.09.2003р. у суду не має можливості, оскільки за наявною у суду інформацією (відмітка на поштовому конверті арк. спр. 54) останній відбуває покарання.

Як вбачається із договору дарування від 28.05.2004р. гр. ОСОБА_4 відчужив гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 земельну ділянку в АДРЕСА_1 (державний акт зареєстрований 13.03.2006р. за № 01:06:455:00276).

24 березня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрований в реєстрі № 210.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24.03.2006р. гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 відчужили земельну ділянку в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_7 (державний акт зареєстрований 17.08.2006р. за № 01:08:455:00987).

Відповідно до п. 1 даного договору продавці передали, а покупець прийняла у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1318 га. кадастровий номер 4622755600:01:005:0021.

Дана земельна ділянка належала продавцям ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 042754 виданого Куликівською селищною радою Жовківського району Львівської області 13.03.2006 року на підставі договору дарування земельної ділянки від 28 травня 2004 року, бланк ВВС № 914638, реєстровий № 467 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди за № 01:06:455: 00276.

Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку господарських будівель.

Згідно п. 7 даного договору право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку (Державного акту про право власності на земельну ділянку) та його державної реєстрації. Цей договір є підставою для видачі Покупцю земельної ділянки Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

На підставі цього договору Відповідачем ОСОБА_7 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_7 адреса: АДРЕСА_1.

Відповідно до вказаної вище документації виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 516060 та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:08:455:00987.

Про те, що відсутнє рішення Куликівської селищної ради № 5 від 17.09.2003р. ОСОБА_7 не було відомо і стало відомо лише її представнику в судовому засіданні під час розгляду даної справи.

Таким чином, ОСОБА_7 являється власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, тобто її добросовісним набувачем.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребувано у нього.

Статтею 388 ЦК України передбачено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи, що Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали право відчужувати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,1318 га. кадастровий номер 4622755600:01:005:0021, а Відповідач ОСОБА_7 придбала вказаний обєкт нерухомості, сплатила за нього кошти, а тому суд вважає її добросовісним набувачем вказаного майна, придбаного за відплатним договором. Права інших юридичних чи фізичних осіб під час придбання вказаного майна порушено не було, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 368016, виданий на ім»я ОСОБА_1, що посвідчує її право власності на земельну ділянку площею 0,1300 га. по АДРЕСА_1 було зареєстрованого 26.12.2012 року.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства власник має право витребувати своє майно лише у всіх випадках у недобросовісного набувача, а також у добросовісного набувача, до якого це майно перейшло безоплатно.

Зазначені норми мають значення для вирішення спору про витребування майна з володіння добросовісного набувача (ст. 388 ЦК України) і відповідно правове значення має лише встановлення судом факту вибуття майна з володіння власника (позивача по справі), поза його волею, а не з володіння особи, яка відчужила спірне майно на користь добросовісного набувача.

Тобто, виходячи зі змісту зазначених норм, останні визначають за яких підстав особа є добросовісним набувачем та підстави і правовий механізм витребування цього майна його власником у набувача.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9 роз'яснено, що відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

Оскільки ОСОБА_7 являється добросовісним набувачем спірного нерухомого майна то відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 368016, 26.12.2012 року виданий на ім»я, що посвідчує її право власності на земельну ділянку площею 0,1300 га. по АДРЕСА_1, тобто після укладення договору купівлі продажу земельної ділянки між Відповідачами по справі та виготовлення державного акту на право власності на землю на ім»я ОСОБА_7.

Суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка на момент передачі у власність Позивача не була вільною, не належала до комунальної форми власності, а перебувала у приватній власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209 ч. 3, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Визнання недійсним державний акт на право власності на земелену ділянку від 21.05.2004 р. серії ЛВ № 039818, зареєстрований під № 01:04:455:000117.

В решті частині позову ОСОБА_1 до Куликівської селищної рада, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи Великодорошівська сільська рада, Жовківського району Львівської області, Відділ Держземагенства у Жовківському районі про визнання недійсним договору дарування від 28.05.2004 р. № 476, визнання недійсним державного акту на право власності на земелену ділянку від 13.03.2006 р. серії ЯГ № 042754, зареєстрований під № 01:06:455:000276, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.2006 р. № 210, визнання недійсним державного акту на право власності на земелену ділянку від 17.08.2006 р. серії ЯГ № 516060, зареєстрований під № 01:08:455:000987, визнання право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1300 га АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4622781000:01:005:0065 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ясиновський Р. Б.