ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2014 р. Справа № 804/8442/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
при секретарі судового засідання Василенко К.Е.
за участю:
представника позивача Дьоміна А.О.
представника відповідача Немченко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Біовітал" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Біовітал» до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- скасувати наказ, виданий начальником Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Коренюк К.Є. № 590 від 03.06.2014 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Біовітал» (код ЄДРПОУ 32650671)";
- визнати протиправними та незаконними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань проведення господарської діяльності ПП «Біовітал» по взаємовідносинам із ТОВ «Прайм-Білдінг» (код ЄДРПОУ 38704156) за лютий 2014р. за наслідками якого, складено акт від 06.06.2014р. № 1998/2203/32650672 та рішення від 10.06.2014 р. про застосування арешту майна.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем порушено вимоги ст.73, пп.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, незаконно винесено наказ № 590 від 03.06.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Біовітал». Крім того, у зв'язку з тим, що на думку позивача, наказ на перевірку є незаконним, дії посадових осіб Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки, є протиправними.
Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що Лівобережна об'єднана Державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області під час вчинення оскаржуваних дій діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому і перевірка, за результатами якої складено акт від 06.06.2014р. № 1998/2203/32650672 та рішення від 10.06.2014р. про застосування арешту майна, відповідає вимогам законодавства.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 06.06.2014р. до підприємства ТОВ "Біовітал" прибув головний державний ревізор-інспектор, з відділу особливих перевірок Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з метою проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 590 від 03.06.2014р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Біовітал» (КОД ЄДРПОУ 32650671)" та направлення на перевірку від 06.06.2014р. № 319.
Проте, представником позивача посадових осіб контролюючого органу до перевірки допущено не було.
В подальшому, було складено акт від 06.06.2014 року № 1998/2203/32650672 про відмову в допуску посадової особи Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та за результатами складеного акту прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення вищевказаної перевірки стало наступне.
15.04.2014р. Приватним підприємством «Біовітал» отриманий запит Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 11446/04-64-15-01-10 від 14.04.2014 року. Згідно з цим запитом, позивачу необхідно було надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження.
Листом від 16.04.2014р. Приватним підприємством «Біовітал» надано відповідь на запит Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому зазначено про відмову надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження.
03.06.2014 року начальником Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ за № 590 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Біовітал».
Згідно направлення на перевірку № 319 від 06.06.2014 року, представником позивача отримано наказ за № 590 від 03.06.2014 року.
Стаття 19 Конституції України регламентує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 20 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю, за яким покладено на органи державної податкової служби, а також, фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Пунктом 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої, встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також, підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби;
- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
- у разі проведення зустрічної звірки;
- в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом встановлено, що у запиті зазначаються, зокрема, посилання на норми закону, відповідно до яких, орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації.
Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, в листі № 11446/04-64-15-01-10 від 14.04.2014 року про надання документів від позивача вимагається надання документів, проте, в порушення вимог Податкового кодексу України, позивач відмовився надати передбачені листом пояснення та документи.
Таким чином, відповідач під час винесення оскаржуваного наказу виконав вимоги, передбачені ст.ст.73, 78 Податкового кодексу України.
Крім того, пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
З огляду на викладене, законодавцем чітко передбачено, що право податкового органу на проведення документальної позапланової перевірки наступає тільки за умови вручення платнику податків наказу на перевірку до початку проведення зазначеної перевірки.
Як встановлено судом, представником позивача особисто отримано оскаржуваний наказ, а тому, в цій частині податковим органом виконано вимоги щодо отримання платником податку наказу на перевірку.
Статтею 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків
Таким чином, перевірка за результатами якої, складено акт від 06.06.2014 р. № 1998/2203/32650672 та рішення від 10.06.2014 р. про застосування арешту майна відповідає вимогам законодавства
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
У зв'язку з чим, судові витрати, понесені позивачем, не повертаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України, при вирішені справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю, або частково.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Біовітал" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу - відмовити повністю .
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2014 |
Оприлюднено | 16.07.2014 |
Номер документу | 39722723 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні