Рішення

від 08.07.2014 по справі 903/430/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 липня 2014 р. Справа № 903/430/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Югтехмаш-98"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша"

про стягнення 49 131,49грн. збитків

Суддя Філатова С.Т.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Маневська Н.Ю., директор, Кіслова Н.М., дов. від 30.05.2014р.

від відповідача: ОСОБА_4, дов. від 30.05.2014р.

від третьої особи: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін, третьої особи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтехмаш-98" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 49 131,49грн. збитків, в т.ч. 41 998,10грн. вартості пошкодженої при транспортуванні продукції за вирахуванням розрахункової вартості металолому з урахуванням 10 929,61грн. компенсації сплаченого ПДВ за 10 мотків, сплачених при митному оформленні поверненої партії товару в режимі імпорту, 4 877,84грн. матеріальних збитків, із них 550,00 грн. за послуги диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3, 25,10грн. за послуги огляду об'єктів регулювання з оформлення акту фіто-санітарного контролю та інспектування автотранспортного засобу, 558,90грн. за послуги оформлення сертифіката про проходження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості, 1 763,00грн. за послуги митного оформлення, 1 065,00грн. за послуги зважування та диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3, 15,84грн. за утилізацію використаної тари і пакувальних матеріалів, 900,00грн. за послуги з проведення товарознавчої експертизи, 2 255,55грн. неодержаного прибутку (втраченої вигоди) за неотримання експедиційної винагороди.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

29.05.2006р. між ТзОВ "Югтехмаш-98" (експедитор) та ПАТ "Дніпрометиз" (замовник) укладено договір транспортного експедирування в міжнародному сполученні.

Відповідно до пункту 1.1 договору експедитор за дорученням та за рахунок коштів замовника за винагороду надає експедиційні послуги замовнику, тобто організує перевезення вантажів останнього найманим транспортом.

На виконання договору перевезення №007/13 від 06.08.2013 року підприємцем ОСОБА_1 надано автотранспортний засіб DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1 для перевезення вантажу за маршрутом - г. Дніпропетровськ (Україна) - 96-214 Cieladz (Польща).

Партія товару у кількості 22 мотки відповідно до рахунку (інвойсу) № 38 від 09.08.2013 року та сертифікату якості №1105 була завантажена в поданий відповідачем автомобіль, пройшла радіологічний та фіто-санітарний контроль, митне оформлення здійснено 11.08.2013року.

В результаті ДТП, яке мало місце на митній території Польщі, вантаж зазнав значних пошкоджень, внаслідок чого покупець (вантажоотримувач) відмовився від його отримання та оплати.

16.08.2013 року пошкоджену продукцію було перевантажено до причепу державний номер НОМЕР_2 та за транзитною декларацією МRN 1ЗРL-3020601473F529 відправлено назад на адресу ПАТ Дніпрометиз". Відповідно до ВМД №110100000/2013/226223 автомобіль з пошкодженим вантажем після здійснення митного оформлення прибув до ПАТ Дніпрометиз" 22.08.2013 року.

22.08.2013 року для з'ясування кількості та ступені пошкодження вантажу внаслідок ДТП ПАТ "Дніпрометиз" було залучено представників Дніпропетровської торгівельної - промислової палати.

Згідно з актом експертизи №Г04807 від 22.08.2013 року Дніпропетровської торгівельно-промислової палати з 22 мотків дроту: 2 мотки перетягнуті непорушеними металевими стрічками (шість металевих очок розподілені рівномірно по окружності мотку), без зсуву намотки; 2 мотки перетягнуті непорушеними металевими стрічками (шість металевих очок розподілені рівномірно по окружності мотку), з частковим зсувом намотки у верхній частині, частково забруднені (частини ґрунту); 17 мотків мають розірвані 2-5 металеві стрічки (металеві стрічки нерівномірно розподілені по окружності мотку), із зсувом намотки (частково забруднені частинами ґрунту); 1 моток без металевих стрічок (відсутні), не зберіг свою цілісність.

Акт підписаний експертом та представником ПАТ "Дніпрометиз". Водій відповідача був присутній при проведенні вказаної експертизи, але відмовився від підписання акта.

Для встановлення розміру збитків ПАТ "Дніпрометиз" була створена комісія. Відповідно до комісійного акту №7 від 29.08.2013 року, затвердженого сектором з технічного розвитку ПАТ "Дніпрометиз", 12 мотків дроту (11,495т) у складі пошкодженої внаслідок вищезазначеної ДТП партії товару були визнані придатними до промислової переробки, їх вартість не увійшла до суми відшкодування за цім позовом. Вказана кількість дроту була в подальшому переведена до промислової переробки на підставі накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) №70143 від 30.08.2013 року.

Інші 10 мотків (9,592т) було визнано непридатними до переробки та вирішено перевести у металолом. Ціна (1750,00 грн.) на такий металолом була визначена на підставі протоколу засідання тендерного комітету № 119/13-02 від 10.09.2013року. Вартість 1 т дроту (4989,00 грн.) підтверджується калькуляцією собівартості 1-й тони дроту сталевого низьковуглецевого загального призначення термічного необробленого без покриття ГОСТ 3282-74 діаметру 2,76 мм, виробленого в серпні місяці 2013 року ПАТ "Дніпрометиз".

У зв'язку з поверненням партії товару при митному оформленні в режимі імпорту був сплачений ПДВ (графа 47 ВМД) в сумі 24027,61грн., він підлягає компенсації частково у розмірі 10929,61 грн.

Внаслідок цього розмір матеріальних збитків (шкоди) ПАТ "Дніпрометиз" в частині вартості пошкодженої при транспортуванні продукції за вирахуванням розрахункової вартості металолому становить 41998,10 грн.

У зв'язку з вищезазначеною ДТП на території Польщі, пошкодженням при цьому вантажу та відмовою покупця (вантажоотримувача) від його отримання й оплати, ПАТ "Дніпрометиз" було понесено ряд інших матеріальних збитків:

- 550 грн. за послуги диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1;

- 25,10 грн. за послуги огляду об'єктів регулювання з оформленням акту фіто санітарного контролю та інспектування автотранспортного засобу;

- 558,90грн. за послуги оформлення сертифіката про походження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості;

- 1 763,00 грн. за послуги митного оформлення;

- 1 065,00 грн. за послуги зважування та диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1;

- 15,84 грн. за утилізацію використаної тари і пакувальних матеріалів;

- 900,00 грн. за послуги з проведення товарознавчої експертизи.

Позивачем в добровільному порядку виконано зобов'язання щодо погашення збитків ПАТ "Дніпрометиз" в сумі 46875,94грн. шляхом сплати коштів на рахунок ПАТ "Дніпрометиз", що підтверджується платіжними дорученнями: №44 від 28.03.2014р., №276 від 18.04.2014р. (призначення платежу - відшкодування збитків згідно доповнення до претензії №40/26-284 від 11.03.2014р.).

11.09.2013 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 560/1 з вимогою відшкодувати збитки, завдані пошкодженням вантажу в розмірі 69544,84 грн., проте вона залишена без задоволення.

Крім того, у зв'язку з пошкодженням та не доставкою вантажу замовник не здійснив оплату позивачу експедиційної винагороди по організації транспортно-експедиційного обслуговування перевезення, встановлену та узгоджену заявкою №36 від 05.08.2013р. та договором №713/06 від 29.05.2006р. в розмірі 145 Євро, що на дату пред'явлення позову становить в еквіваленті в гривні за курсом НБУ 2 255,55грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст.3, 17 Конвенції про міжнародне дорожне перевезення вантажів, ст.ст. 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідач у відзиві №234 від 23.05.2014р. (вхід. №01-29/5396/14 від 03.06.2014р.) позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що 06.08.2013 року між ТзОВ "Югтехмаш-98" та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про транспортне експедирування у міжнародному сполученні №007/13.

У відповідності до істотних умов даного договору між сторонами була підписана заявка №560 від 06.08.2013 року про надання автотранспортних послуг з перевезення вантажу (дроту) з м. Дніпропетровськ (завод "Дніпрометиз") до Польщі.

12.08.2013 року на території Польщі відбулася дорожньо-транспортна пригода, де водій автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_3 в'їхав у пришляховий рів з правої сторони дорожнього покриття, про що був складений відповідний протокол та був пошкоджений вантаж - металевий дріт.

У відповідності до п.1.3. договору про транспортне експедирування у міжнародному сполученні № 007/13 від 06.08.2013 року перевезення виконуються у відповідності до умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів, а також нормативних актів України.

Завантаженням та кріпленням вантажу займався відправник ПАТ "Дніпрометиз".

Згідно п 8.16 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997р. №363 ящики, бочки та інші штучні вантажі слід вантажити таким чином, щоб при різкому гальмуванні, рушанні та на крутих поворотах виключалася можливість зсуву, навалки на борти, потертості вантажу і тари, а також вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху (пп. 12.5 Правил).

Згідно п 10.16. Правил замовник відповідає за всі наслідки неправильного пакування вантажів (бій, поломка, деформація, теча тощо), а також застосування тари й упаковки, що не відповідають властивостям вантажу, його масі або встановленим стандартам і технічним умовам".

Факт порушення кріплення вантажу під час завантаження замовником ПАТ "Дніпрометиз" підтверджується експертним висновком експерта Колусенко Володимиром Васильовичем № 001/10-13 від 08.10.2013 року на замовлення ПрАТ "Страхова компанія "Перша", яка являється страховиком вищезгаданого вантажу, де зазначено, що:

1. Кріплення вантажу було недостатнім. Застосування блокування бухт за допомогою дерев'яних клинів було неефективним. Застосований метод кріплення та кількість засобів кріплення не змогли забезпечити статичність вантажу при русі автомобіля.

2. Застосоване кріплення не забезпечило стабільність вантажу відносно вантажної платформи, вантажної безпеки при транспортуванні. Вантаж мав можливість переміщуватися по вантажній платформі, що і стало причиною пошкодження пакування (зміщення та обрив сталевих стрічок кріплення) та деформації вантажу.

Відповідно до п.4 b ст. 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата чи ушкодження вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного з однією чи декількома перерахованих причин:

b) з відсутністю чи дефектами упаковки, у випадках коли вантажі, що перевозяться без упаковки чи без належної упаковки, за своєю природою піддаються псуванню чи пошкодженню.

Представник позивача у поясненнях №13/06-14 від 13.06.2014р. (вхід. №01-29/5809) заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві №234 від 23.05.2014р. (вхід. №01-29/5396/14 від 03.06.2014р.), при цьому зазначив, що згідно пункту 2 статті 9 Конвенції, за відсутності в СМК мотивованих транспортером (перевізником) застережень, має місце презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу транспортером і що кількість вантажних місць, а також їх розмітка та номери відповідали даним накладної, а СМК № 272424 взагалі не містить будь-яких мотивованих транспортером (перевізником) застережень.

Відповідач не довів за допомогою належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у пошкодженні товару під час перевезення і до моменту його здачі вантажоотримувачу відповідно до п. 2 ст. 17 Конвенції.

Єдиним доказом своєї невинуватості відповідач представив експертний висновок №001/10-13 від 08.10.2013г., виконаний Колусенко В.В.

Заперечує висновок, мотивуючи тим, що при проведенні експертного дослідження пан Колусенко В.В. самостійно не оглядав об'єкт дослідження, спирався на вихідні дані, які не мав у своєму розпорядженні, і тому багато вихідних цифр, що фігурують у висновку, отримані шляхом усереднення і припущення.

Стверджує, що завантаження здійснювалось вантажовідправником (ПАТ „Дніпрометиз") за діючою на підприємстві технологією, що дозволяє довести вантаж в цілісності при дотриманні водієм правил перевезення вантажів і правил дорожнього руху. Вважає безпідставним посилання в експертному висновку на стандарт EN 12195:2010, оскільки України не є членом Європейського комітету по стандартизації.

Представник третьої особи у відзиві №270/С від 20.06.2014р. та судовому засіданні зазначив, що 15.07.2013р. між відповідачем та ПАТ «Страхова компанія «Перша» був укладений договір добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (CMR+ТТН) №12-01.03.13.00063

13.08.2013 року під час здійснення перевезення водій автомобіля марки „ DAF", державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу, водій ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом, рухаючись по автостраді К-48 у напрямку міста Войчехов, недотримався швидкісного режиму, в'їхав у пришляховий рів з правої сторони дорожнього покриття.

Внаслідок вищезазначеної події з метою отримати страхове відшкодування страхувальник звернувся до ПАТ „Страхова компанія „Перша" із повідомленням від 13.08.2013 р.

ПАТ „Страхова компанія „Перша" на виконання взятих на себе умовами договору страхування зобов'язань та норм чинного на дату ДТП законодавства скерувала власного представника для огляду пошкодженого під час ДТП майна.

Після проведеного представником департаменту транспортного врегулювання збитків ПАТ „Страхова компанія „Перша" огляду з метою з'ясування причин пошкодження вантажу, який перевозився в напівпричепі марки „Шмітц" державний номерний знак НОМЕР_1 третьою особою у справі було замовлено проведення незалежного експертного дослідження.

Проведення експертного дослідження було доручено експерту з питань безпечного кріплення вантажів на автомобільному транспорті Колусенко В.В.

08.10.2013 року експертом Колусенко В.В. було складено експертний висновок № 001/10-13 .

Даним експертним висновком встановлено, що кріплення вантажу не відповідає жодним нормативам. При розгляді матеріалів справи фахівцями страховика було з'ясовано, що завантаженням та кріпленням вантажу в напівпричепі марки „Шмітц" державний номерний знак НОМЕР_1 займався відправник - ПАТ „Дніпрометиз".

Для повного з'ясування процедури завантаження та кріплення вантажу страховик звернувся до ПАТ „Дніпрометиз" із запитом за вих. №3644 від 11.09.2013 року щодо надання документального підтвердження встановлених на його виробництві правил завантаження, розміщення та кріплення вантажу під час перевезення автомобільним транспортом.

Відповіді на надісланий запит отримано не було.

Представник третьої особи долучив до матеріалів справи лист №3527 від 06.11.2013р. про відмову у виплаті страхового відшкодування ФОП ОСОБА_1, оскільки відповідно до п.п. 2.5.1, 8.8 договору страхування подія не відноситься до виключень зі страхових випадків та ризиків, зокрема, відповідальність за вантаж не настає, якщо документально доведено відсутність кріплення вантажу або його невідповідність вимогам, прийнятим у країні відправника, нормам заводу-виробника, вимогам замовника перевезення. Згідно експертного висновку №001/10-13 від 08.10.2013р. кріплення вантажу не відповідає жодним нормативам

У судовому засіданні 24.06.2014р. представники позивача зауважили, що після ДТП вантаж був перезавантажений в автомобіль, наданий ФОП ОСОБА_1, представник страхової компанії не був присутній на місці ДТП.

Зазначили, що водій відмовився підписувати акт експертизи №ГО-4807, проте це ніде не зафіксовано. Перевізник запрошувався на тендерну комісію в телефонному режимі, про результати тендерної комісії останнього було повідомлено претензією №560/1 від 11.09.2013р.

В судовому засіданні 24.06.2014р. згідно ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.07.2014р. до 11:00год. для ознайомлення з поданими в судовому засіданні додатковими доказами.

У пояснювальній записці №01/07-14 від 01.07.2014р. представник позивача заперечив доводи третьої особи, висловлені у відзиві №270/С від 20.06.2014р., мотивуючи тим, що саме на перевізнику лежить відповідальність за збереженість вантажу з моменту прийняття та до моменту здачі останнього.

Стверджує, що водій був присутній при проведенні експертизи, що відображено в акті експертизи №ГО-4807 від 22.08.2013р. (на другому аркуші).

Кріплення вантажу відповідає вимогам законодавства України, зокрема, Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, нормам завода-виробника продукції ПАТ «Дніпрометиз».

У судовому засіданні 08.07.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити останні в повному обсязі.

У судовому засіданні 08.07.2014р. представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у поясненнях №13/06-14 від 13.06.2014р. (вхід. №01-29/5809) та у відзиві №234 від 23.05.2014р. (вхід. №01-29/5396/14 від 03.06.2014р.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, господарський суд -

встановив:

29.05.2006р. між ТзОВ "Югтехмаш-98" (експедитор) та ПАТ "Дніпрометиз" (замовник) укладено договір транспортного експедирування в міжнародному сполученні №713/06, відповідно до пункту 1.1 якого експедитор за дорученням та за рахунок коштів замовника за винагороду надає експедиційні послуги замовнику, тобто організує перевезення вантажів останнього найманим транспортом (а.с.13-15).

06.08.2013 року між ТзОВ "Югтехмаш-98" та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про транспортне експедирування у міжнародному сполученні №007/13 (а.с. 18-20), згідно п.1.3 якого перевезення виконуються у відповідності до умов Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Європейської угоди про режим праці і відпочинку водіїв, Конвенції про дорожнє перевезення небезпечних вантажів, а також нормативних актів України.

06.08.2013р. між сторонами була підписана заявка №560 про надання автотранспортних послуг з перевезення вантажу (дроту) з м. Дніпропетровськ (завод "Дніпрометиз") до Польщі (а.с. 21).

На виконання договору перевезення підприємцем ОСОБА_1 надано автотранспортний засіб DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1 для перевезення вантажу за маршрутом - м. Дніпропетровськ (Україна) - 96-214 Cieladz (Польща).

Партія товару у кількості 22 мотки відповідно до рахунку (інвойсу) № 38 від 09.08.2013 року та сертифікату якості №1105 (а.с. 23, 24) була завантажена в поданий відповідачем автомобіль, пройшла радіологічний та фіто-санітарний контроль, митне оформлення здійснено 11.08.2013року, що засвідчено штемпелями на CMR (а.с. 22).

12.08.2013 року на території Польщі відбулася дорожньо-транспортна пригода, де водій автомобіля DAF, номерний знак НОМЕР_3 в'їхав у пришляховий рів з правої сторони дорожнього покриття, про що був складений офіційний протокол про дорожньо-транспортну пригоду, де зазначено, що внаслідок пригоди ушкоджено 22 бухти, діаметром 2,76мм, вага - 21150кг (а.с. 26).

16.08.2013 року пошкоджену продукцію було перевантажено до причепу державний номер НОМЕР_2 та за транзитною декларацією МRN 1ЗРL-3020601473F529 повернуто на адресу ПАТ «Дніпрометиз". Відповідно до ВМД №110100000/2013/226223 автомобіль з пошкодженим вантажем після здійснення митного оформлення прибув до ПАТ Дніпрометиз" 22.08.2013 року (а.с. 28).

Згідно з актом експертизи №Г04807 від 22.08.2013 року Дніпропетровської торгівельно-промислової палати з 22 мотків дроту:

2 мотки перетягнуті непорушеними металевими стрічками (шість металевих очок розподілені рівномірно по окружності мотку), без зсуву намотки;

2 мотки перетягнуті непорушеними металевими стрічками (шість металевих очок розподілені рівномірно по окружності мотку), з частковим зсувом намотки у верхній частині, частково забруднені (частини ґрунту);

17 мотків мають розірвані 2-5 металеві стрічки (металеві стрічки нерівномірно розподілені по окружності мотку), із зсувом намотки (частково забруднені частинами ґрунту);

1 моток без металевих стрічок (відсутні), не зберіг свою цілісність (а.с. 30-34).

В акті зазначено, що відкриття напівпричепа і огляд товару проводився 22.08.2013р. представником вантажоотримувача, митного інспектора, водія з особистою участю експерта Дніпропетровської ТПП (а.с. 30-34).

Акт підписаний експертом та представником ПАТ "Дніпрометиз".

Відповідно до комісійного акту №7 від 29.08.2013 року, затвердженого сектором з технічного розвитку ПАТ "Дніпрометиз", 12 мотків дроту (11,495т) у складі пошкодженої внаслідок вищезазначеної ДТП партії товару були визнані придатними до промислової переробки, 9,592т (10 мотків) непридатні до переробки, переведені в металолом (а.с. 35).

Згідно накладної-вимоги ПАТ "Дніпрометиз" на відпуск (внутрішнє переміщення) №70143 від 30.08.2013 року 12 мотків дроту переведено до промислової переробки (а.с. 36).

Протоколом засідання тендерного комітету ПАТ "Дніпрометиз" № 119/13-02 від 10.09.2013року визначена ціна на металолом згідно калькуляції собівартості 1-й тони дроту сталевого (а.с. 37-39).

11.09.2013 року позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 560/1 з вимогою відшкодувати збитки, завдані пошкодженням вантажу в розмірі 69544,84 грн. (а.с. 57-58).

У відповіді №1197 від 15.10.2013р. на претензію позивача №560/1 від 11.09.2013р. відповідач відмовився відшкодовувати заподіяну шкоду, мотивуючи тим, що пошкоджений товар (металічний дріт) у кількості 10 мотків (9,592 т) був переданий в металолом без погодження з перевізником, хоча в телефонному режимі було погоджено питання про перемотку пошкодженого дроту, не надано документів на підтвердження факту передачі дроту у металолом, ціна тонни металолому не погоджена з перевізником (а.с.59-60).

Позивачем відшкодовано збитки в сумі 46875,94грн. ПАТ "Дніпрометиз", що підтверджується платіжними дорученнями №44 від 28.03.2014р., №276 від 18.04.2014р. (призначення платежу - відшкодування збитків згідно доповнення до претензії №40/26-284 від 11.03.2014р., а.с. 55, 56) та пред'явлено позов до відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, при цьому виходить із наступного:

Згідно зі ст.316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні норми містяться у ст.ст.909,929 Цивільного кодексу України та у ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

В силу ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Оскільки відповідно до умов договору №007/13 від 06.08.2013р. перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом із місця перевезення до місця доставки, які знаходяться у різних країнах, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19 травня 1956 року.

Україна приєдналась до Конвенції відповідно до Закону від 1 серпня 2006 року №57-V.

Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, і вини.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 17 Конвенції транспортер несе відповідальність за повну чи часткову втрату та пошкодження вантажу в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення і його здачею, а згідно пункту 2 цієї статті він звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата вантажу або його пошкодження сталися з вини правомочної по договору особи, будь-яким дефектом самого вантажу або обставинами, запобігти яким транспортер не міг і наслідки яких він не міг передбачити, при цьому, саме на транспортері лежить тягар доказування, що втрата чи пошкодження вантажу викликані обставинами, зазначеними в п. 2 ст. 17 (п. 1 ст. 18 Конвенції).

Офіційним протоколом про ДТП від 12.08.2013р. (а.с. 26) підтверджено факт ушкодження вантажу при здійсненні його перевезення відповідачем.

Причина ДТП - недоотримання швидкісного режиму водієм автомобіля DAF з причепом щодо умов руху (а.с. 26).

Доводи відповідача та третьої особи про порушення у кріпленні вантажу, що спричинило його пошкодження, не прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до підпункту b) п. 1 ст. 8 Конвенції при прийнятті вантажу транспортер (перевізник) має перевірити зовнішній стан вантажу та його упакування.

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у вантажній накладній, він повинен зробити обґрунтовані застереження у цій накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.

При цьому, згідно п. 2 ст. 9 Конвенції, за відсутності в CMR мотивованих транспортером (перевізником) застережень, має місце презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу транспортером і що кількість вантажних місць, а також їх розмітка та номери відповідали даним накладної.

CMR №272424 від 09.08.2013р. не містить будь-яких мотивованих транспортером (перевізником) застережень (а.с. 22).

Тобто, відповідач прийняв вантаж позивача до перевезення без будь-яких застережень щодо його кріплення.

Про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача свідчить факт порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо доставки вантажу за місцем призначення та повернення внаслідок пошкодження.

Відповідач не довів за допомогою належних і допустимих доказів відсутності своєї вини у пошкодженні вантажу під час перевезення, адже саме на нього відповідно до ст. 924 ЦК України покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України саме на кредитора покладається обов'язок доведення розміру збитків.

Під збитками, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України розуміють витрати, яких особа зазнала.

Розмір збитків, завданих ТзОВ "Югтехмаш-98", за твердженням позивача, становить 49131,49грн., в т.ч.

41 998,10грн. матеріальних збитків в частині вартості пошкодженої при транспортуванні продукції за вирахуванням розрахункової вартості металолому, в т.ч. 10 929,61грн.податку на додану вартість, сплачену при митному оформленні поверненої партії товару в режимі імпорту (графа 47 ВМД);

4 877,84грн. матеріальних збитків, які включають:

- 550,00 грн. з ПДВ за послуги диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1;

- 25,10 грн. без ПДВ за послуги огляду об'єктів регулювання з оформленням акту фітосанітарного контролю та інспектування автотранспортного засобу;

- 558,90грн. з ПДВ за послуги оформлення сертифіката про походження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості;

- 1 763,00 грн. без ПДВ за послуги митного оформлення;

- 1 065,00 грн. з ПДВ за послуги зважування та диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1;

- 15,84 грн. за утилізацію використаної тари і пакувальних матеріалів;

- 900,00 грн. з ПДВ за послуги з проведення товарознавчої експертизи;

2 255,55грн. неодержаний прибуток (втрачена вигода) за неотримання експедиційної винагороди.

Статтею 314 ГК України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

В акті експертизи Дніпропетровської торгово-промислової палати №ГО-4807 від 22.08.2012р. є посилання на присутність водія, проте відсутні докази його обізнаності з результатами експертизи та відмови від підписання акту.

До того ж, з акту експертизи №ГО-4807 від 22.08.2012р. вбачається, що лише один моток проволки не зберіг своєї цілісності, решта 17 мотків мають розірвані 2-5 металічні ленти зі зміщенням намотки, разом з тим згідно акту №7 від 29.08.2013р., складеного ПАТ «Дніпрометиз», 10 мотків без зазначення ознак та підстав переведено в металолом.

Статтею 30 Конвенції визначено, що якщо одержувач прийняв вантаж і не встановив стану вантажу у присутності транспортера або найпізніше у момент прийняття вантажу, коли йдеться про помітні втрати або ушкодження, або впродовж семи днів з дня прийому вантажу, не рахуючи неділі і інших неробочих днів, коли йдеться про непомітні зовні втрати або ушкодження, не зробив транспортеру обмовок , що вказують загальний характер втрат або ушкоджень, є, оскільки не доведене зворотне, основа для презумпцій, що вантаж був прийнятий одержувач в змозі, описаний в накладна. Коли йдеться про непомітні зовні втрати або ушкодження, вказані вище обмовки мають бути зроблені у письмовій формі.

Коли стан вантажу був встановлений у присутності як одержувача, так і транспортера, доказ, необхідний для заперечення результату цієї констатації , може бути представлений лише у тому випадку, якщо йдеться про непомітні зовні втрати або ушкодження і якщо одержувач перепровадив письмові обмовки транспортеру впродовж семи днів, не рахуючи воскресіння і інших неробочих днів, з дня цієї констатації.

Частиною 4 ст. 314 ГК України визначено, що якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

Відповідно до п. 7.2 договору №007/13 від 06.08.2013р. кожен випадок нанесення збитку повинен бути документально підтверджений. До претензії долучається розрахунок і підтверджуючі документи.

Суду не надано доказів повідомлення перевізника про перевід проволки в металолом та вимоги про відшкодування витрат.

Твердження, що таке звернення до перевізника відбулось в телефонному режимі, належними доказами не підтверджено.

Претензія №560/1 від 11.09.2013р. (а.с. 57-58), на яку посилається позивач, як на доказ повідомлення відповідача по те, що ПАТ «Дніпрометиз» утилізовано частину вантажу, була направлена відповідачу вже після передачі товару на утилізацію 10.09.2013р.

Проте, як норми Конвенції, так і національного законодавства, передбачають вимоги повідомлення перевізника про пошкодження вантажу, в даному випадку, про неможливість використання та утилізацію проволки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутністю хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На цьому зауважено в постанові Верховного Суду України від 20 червня 2011 року по справі №3-56гс11.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Тобто, розмір пошкодженого вантажу, і, як наслідок, розмір збитків від пошкодження вантажу, визначений односторонньо і, зважаючи на те, що в силу ст. 623 ЦК України саме на кредитора покладений обов'язок доведення розміру збитків, не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення з відповідача 41 998,10грн. матеріальних збитків в частині вартості пошкодженої при транспортуванні продукції.

Суд зауважує, що позивач в розмір збитків включає 10 929,61грн. податку на додану вартість, сплачену при митному оформленні поверненої партії товару в режимі імпорту (графа 47 ВМД), не обґрунтовуючи та не доводячи належними доказами підставність віднесення сум по сплаті ПДВ до збитків.

Водночас, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 25,10 грн. за послуги огляду об'єктів регулювання з оформленням акту фітосанітарного контролю та інспектування автотранспортного засобу, 558,90грн. за послуги оформлення сертифіката про походження продукції, висновку за критерієм Д з урахуванням терміновості, 1 763,00 грн. за послуги митного оформлення, 887,50 грн. за послуги зважування та диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1, всього 3234,50грн., як такі, що стверджуються актом виконаних робіт №ДПОФ-40187, №ДПОФ-40188 від 09.08.2013р., рахунком №Г-19492 від 09.08.2013р., актом прийому-передачі наданих послуг №Г-19492 від 09.08.2013р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000119 від 23.08.2013р., актом надання послуг №171 від 23.08.2013р. (а.с. 41-43, 45, 46).

При цьому суд виходить з того, що саме протиправними діями відповідача спричинено повернення вантажу та понесення при цьому витрат, розмір яких визначений зазначеними вище доказами.

У стягненні 550,00 грн. за послуги диспетчеризації автомобіля DAF, державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом сідлового тягача державний номер НОМЕР_1 суд відмовляє, оскільки із долученого акту №16175 від 09.08.2013р. про надання послуг диспетчеризації трьох автомобілів не вбачається можливості визначення суми послуг з диспетчеризації саме автомобіля НОМЕР_6. Рукописний розрахунок невідомої особи на акті представники позивача пояснити не змогли (а.с. 40).

Суд відмовляє у стягненні 15,84 грн. за утилізацію використаної тари і пакувальних матеріалів, оскільки із долученої відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів від 23.08.2013р. не вбачається, що це стосується саме спірного пошкодженого вантажу.

Документи, на які є посилання у відомості, позивачем суду не надані.

Суд відмовляє у стягненні 900,00 грн. за послуги з проведення товарознавчої експертизи та експедиційної винагороди (як упущеної вигоди) в розмірі 2 255,55грн., виходячи з розміру відповідальності перевізника, визначеної ст. 23 Конвенції, де вказано, що підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, митні збори і мита, а також інші витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, повністю у разі втрати усього вантажу і в пропорції, що відповідає розміру збитку при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

До того ж, заявлена позивачем кількість непридатного вантажу не знайшла відображення в данних акту експертизи та суду не надано доказів в підтвердження відмови замовника у відшкодуванні експедиторської винагороди відповідно до порядку взаєморозрахунків, визначеного договором №713/06 від 29.05.2006р.

З урахуванням того, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором транспортного експедирування в міжнародному сполученні №00713 від 06.08.2013р.; факт пошкодження вантажу внаслідок ДТП, що стверджується офіційним протоколом ДТП від 12.08.2013р. (а.с. 26); вина відповідача ним не спростована та доведений розмір збитків, спричинений поверненням вантажу до місця відправки, то підлягають до задоволення позовні вимоги в розмірі 3 234,50грн. (з розрахунку 25.10+558,90+1 763,00+887,50).

Суд констатує, що доведення позивачем протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, водночас, не доведення належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України решта розміру збитків, унеможливило стягнення їх в заявленому розмірі.

Решта доводів позивача не спростовують правових висновків суду.

Суд не приймає доводи третьої особи щодо кріплення вантажу, як такі, що суперечать п. 2 ст.9 Конвенції, оскільки в CMR №272424 від 09.08.2013р відсутні будь-які застереження транспортера, а тому має місце презумпція, що вантаж і його упаковка, кріплення були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу транспортером.

Не приймає суд і доводи відповідача в підтвердження недостатнього кріплення вантажу з посиланням на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №8363, оскільки в преамбулі останніх зазначено, що Правила не регламентують перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Оскільки спір в частині задоволених вимог до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 64,69грн. (пропорційно сумі задоволених вимог) слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 1, 9, 17, 18, 23, 30 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, ст.ст. 307, 314, 316 ГК України, ст.ст. 623, 909, 924, 929 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,-

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_7

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Югтехмаш-98», м. Запоріжжя, вул.Олімпійська, 6/66, код ЄДРПОУ 33377950

3 234,50грн. збитків, 64,69грн. витрат по сплаті судового збору. Всього: 3 299,19грн.

3. В стягненні 45 896,99грн. відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено

11.07.2014р.

Суддя С.Т.Філатова