ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я іменем України 23.06.2014 Справа № 905/2760/14 Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦВУГЛЕМАШ», м. Горлівка Донецької області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м. Донецьк про: стягнення суми боргу у розмірі 5595,00грн. За участю уповноважених представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. СУТЬ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦВУГЛЕМАШ», м. Горлівка Донецької області звернулась до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 5595,00грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 139/12 від 07.12.2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість. На підтвердження вказаних обставин позивач надав: правоустановчі документи; договір поставки № 139/12 від 07.12.2012р.; рахунки-фактури № ДН-0000307 від 07.12.2012р., № ДН-0000002 від 03.01.2013р., № ДН-0000003 від 03.01.2013р., № ДН-0000030 від 07.02.2013р., № ДН-0000031 від 07.02.2013р., № ДН-0000047 від 18.02.2013р., № ДН-0000048 від 18.02.2013р., № ДН-0000052 від 25.02.2013р., № ДН-0000061 від 13.03.2013р., № ДН-0000068 від 15.03.2013р., № ДН-0000073 від 25.03.2013р., № ДН-0000085 від 05.04.2013р., № ДН-0000093 від 16.04.2013р., № ДН-0000130 від 19.06.2013р., № ДН-0000134 від 08.07.2013р.; видаткові накладні № ДН-000237 від 13.12.2012р., № ДН-0000003 від 15.01.2013р., № ДН-0000014 від 29.01.2013р., № ДН-0000020 від 05.02.2013р., № ДН-0000028 від 11.02.2013р., № ДН-0000029 від 11.02.2013р., № ДН-0000032 від 15.02.2013р., № ДН-0000045 від 25.02.2013р., № ДН-0000039 від 19.02.2013р., № ДН-0000043 від 22.02.2013р., № ДН-0000044 від 25.02.2013р., № ДН-0000047 від 01.03.2013р., № ДН-0000055 від 15.03.2013р., № ДН-0000056 від 15.03.2013р., № ДН-0000057 від 15.03.2013р., № ДН-0000061 від 21.03.2013р., № ДН-0000065 від 28.03.2013р., № ДН-0000072 від 08.04.2013р., № ДН-0000073 від 09.04.2013р., № ДН-0000080 від 12.04.2013р., № ДН-0000116 від 11.07.2013р., № ДН-0000117 від 11.07.2013р., № ДН-0000118 від 11.07.2013р., № ДН-0000119 від 11.07.2013р.; платіжні доручення № 2335 від 13.12.2012р., № 28 від 09.01.2013р., № 271 від 11.02.2013р., № 304 від 12.02.2013р., № 389 від 21.02.2013р., № 429 від 28.02.2013р., № 492 від 14.03.2013р., № 502 від 15.03.2013р., № 569 від 27.03.2013р., № 628 від 05.04.2013р., № 1247 від 05.07.2013р., № 1282 від 10.07.2013р.; претензію № 964 від 10.10.2013р. та докази її надіслання на адресу відповідача; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 280980 стосовно місцезнаходження відповідача; наказ № 1/11 від 01.04.2011р. Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідку № 492 від 22.05.2014р. про наявність заборгованості та відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог; лист № 520 від 04.06.2014р. про надіслання акта звірки; акт звірки складений станом на 02.06.2014р.; податкові накладні №10 від 11.02.2013р., № 23 від 21.02.2013р., №4 від 14.03.2013р., №10 від 10.07.2013р., №22 від 21.10.2013р., № 27 від 28.02.2013р., №14 від 12.02.2013р., № 14 від 28.03.2013р., № 6 від 05.04.2013р., № 8 від 13.12.2013р., №13 від 27.03.2013р., №3 від 09.01.2013р., № 13 від 12.04.2013р., №3 від 10.07.2013р., №5 від 15.03.2013р., №4 від 09.01.2013р. 160.6.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява про уточнення позовних вимог № 537 від 11.06.2014р. у якій просив стягнути з відповідача зайво перераховану суму за договором № 139/2012 від 07.12.2012р. у розмірі 5595,51грн. Ухвалою від 16.06.2014р. судом відмовлено у задоволенні заяви позивача про уточнення позовних вимог у зв'язку з тим, що надана заява є по суті заявою про зміну предмету позову та подана позивачем після початку розгляду справи по суті. Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність відповідача також підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 77). Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ: 07.12.2012р. між відповідачем (постачальник) та позивачем (покупець) був укладений договір поставки № 139/12 (а.с. 14-15) (далі – договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності: які іменуються в подальшому товар (проволока сварочна в асортименті) за ціною, номенклатурою, а асортименті, та в кількості відповідно до рахунків, виставлених постачальником та прийнятим до оплати покупцем. Поставка товару здійснюється протягом 3 календарних днів з моменту отримання постачальником 50% передплати від покупця (п. 2.2. договору). Умовами п. 3.2. договору встановлений порядок розрахунків: безобліковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, відповідно до виставлених рахунків на умовах: 50% передплати протягом 5 днів з моменту отримання рахунку, інші 50% - протягом 15 календарних днів від дати поставки. Відповідач, в свою чергу, поставив товар, що підтверджується видатковими накладними № ДН-000237 від 13.12.2012р., № ДН-0000003 від 15.01.2013р., № ДН-0000014 від 29.01.2013р., № ДН-0000020 від 05.02.2013р., № ДН-0000028 від 11.02.2013р., № ДН-0000029 від 11.02.2013р., № ДН-0000032 від 15.02.2013р., № ДН-0000045 від 25.02.2013р., № ДН-0000039 від 19.02.2013р., № ДН-0000043 від 22.02.2013р., № ДН-0000044 від 25.02.2013р., № ДН-0000047 від 01.03.2013р., № ДН-0000055 від 15.03.2013р., № ДН-0000056 від 15.03.2013р., № ДН-0000057 від 15.03.2013р., № ДН-0000061 від 21.03.2013р., № ДН-0000065 від 28.03.2013р., № ДН-0000072 від 08.04.2013р., № ДН-0000073 від 09.04.2013р., № ДН-0000080 від 12.04.2013р., № ДН-0000116 від 11.07.2013р., № ДН-0000117 від 11.07.2013р., № ДН-0000118 від 11.07.2013р., № ДН-0000119 від 11.07.2013р. на загальну суму 287484,18грн. (а.с.17, 20, 23, 25, 28, 31, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 43, 45, 46, 48, 51, 54, 55, 58, 61, 63, 64, 65). Позивач звертався до відповідача із претензією № 964 від 10.10.2013р., з вимогою протягом 14 календарних днів сплатити заборгованість у розмірі 5595,51грн., проте зазначена претензія залишена останнім без задоволення. Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України). Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача суми боргу за договором поставки № 139/12 від 07.12.2012р. у розмірі 5595,00грн. Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки № 139/12 від 07.12.2012р. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки. Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. . В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів. Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки № 139/12 від 07.12.2012р., позивач є постачальником, який зобов'язався поставити товар. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Свої зобов'язання з поставки товару відповідач виконав, поставивши товар на загальну суму 287484,18грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до матеріалів справи та не заперечуються позивачем. Позивач (покупець за договором) здійснив оплату – 293079,69грн. на умовах договору поставки № 139/12 від 07.12.2012р. При цьому, як вбачається з тверджень позивача, ним була здійснена переплата в сумі 5595,51грн., тобто зайво сплачені грошові кошти. Дослідивши матеріали справи суд, враховуючи норми матеріального права, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми боргу у розмірі 5595,00грн. є такими, що не підлягають задоволенню. Посилання позивача у позовній заяві не те, що обов'язком відповідача є своєчасна оплата вартості виконаних робіт – є помилковими й не відповідають нормам діючого законодавства України, та умовам укладеного договору поставки № 139/12 від 07.12.2012р. Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: 1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «СПЕЦВУГЛЕМАШ», м. Горлівка Донецької області (ЄДРПОУ 25101423) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікас», м. Донецьк (ЄДРПОУ 37041110) про стягнення суми боргу у розмірі 5595,00грн. відмовити. 2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано. У судовому засіданні 23.06.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2014р. Суддя Я.О. Левшина Вх: 25420/14 305-69-11 надруковано 3 прим.: 1 - ГСДО, 1 - позивачу 1 – відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 17.07.2014 |
Номер документу | 39722859 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Я.О. Левшина
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні