Рішення

від 24.03.2014 по справі 399/137/14-ц

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 399/137/14-ц

Провадження № 2/399/93/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2014 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., при секретарі Гриценко Т.М., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Беркутова О.П. розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Онуфріївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фермерського господарства "Мітус" про припинення договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Мітус» в якому просив ухвалити рішення, яким договір оренди землі від 1 травня 2007 року, зареєстрований 26 липня 2007 року за № 158, укладений між ОСОБА_4 та фермерським господарством «Мітус» про оренду земельної ділянки розміром 5,48 га в частині оренди належної йому земельної ділянки площею 2,7398 га кадастровий номер 3524655100:02:000:0304 визнати недійсним та припинити його дію, повернувши йому земельну ділянку в належному для використанні стані.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 1 травня 2007 року між власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5, 48 га та ФГ «Мітус» було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 20 років з умовою, що ФГ «Мітус» за користування земельною ділянкою буде сплачувати щороку 720 гривень.

Пізніше, а саме 25 вересня 2007 року ОСОБА_4 склав на позивача заповіт на належну йому ? спадкового майна. Про те, що ОСОБА_4 склав заповіт на позивача, відповідачу було відомо й в кінці 2007 року з ним ФГ «Мітус» за використання земельної ділянки розрахувалось, однак в подальшому з 2007 року і по даний час орендна плата йому не виплачується.

20 червня 2013 року в Онуфріївській державній нотаріальній конторі позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом і став власником земельної ділянки площею 2, 7398 га ріллі, пізніше була виготовлена технічна документація на вказану земельну ділянку, яка зареєстрована належним чином. В даний час позивач має намір самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, вирощувати на ній сільськогосподарську продукцію і отримувати від цього повний дохід, а не 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як вказано в договорі і які він не отримує ні за попередні 5 років, ні за 2013 рік. Після оформлення спадщини на земельну ділянку відповідач на його вимоги про припинення договору оренди землі не реагує. Незважаючи на те, що ФГ «Мітус» користувалось його земельною ділянкою протягом 6 років, позивачу жодного разу орендна плата не виплачувалась, порядок її сплати з відповідачем не обговорювався. Крім того позивач вважає, що по договору на даний час не визначені його істотні умови, передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України № 161-ХІV, а саме об»єкт оренди та орендна плата за користування землею та її розмір, що є підставою для визнання договору недійсним. Крім того, відповідач в порушення вимог ЗК України без відома орендодавця передав орендовану ним земельну ділянку ФГ «АГРОплюс7», а остання нею користувалась в період з квітня 2011 року до квітня 2013 року. На даний час власником 1/2 частини земельної ділянки, вказаної в договорі оренди землі від 1 травня 2007 року, укладеного між ФГ «Мітус» і ОСОБА_4 є інші особа, а саме позивач, який не підписував вказаний договір і не бажає щоб його земельні ділянка орендувалась відповідачем.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та дав пояснення що відповідають пред»явленому позову.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив договір оренди земельної ділянки між ФГ «Мітус» та ОСОБА_4 від 01.05.2007 року визнати недійсним. Крім того пояснив, що відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених в ЗУ «Про оренду землі» є підставою для визнання такого договору недійсним. Виходячи зі змісту договору оренди від 01.05.2007 року можна прийти до висновку, що він складений за відсутності істотних умов, передбачених ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», а саме: відсутність кадастрового номеру та місця розташування земельної ділянки (на надий час у позивача по даній земельній ділянці новий кадастровий номер, інший розмір земельної ділянки - 2, 7398, а не 5, 48 га), як вказано в договорі, новий номер земельної ділянки - 452 га, а не НОМЕР_1, як указано в договорі, в наявності акт про встановлення та позначення меж земельної ділянки в натурі. Крім того, в договорі оренди відсутні дані про розмір індексації орендної плати, а тому вона виплачувалась в мінімальному розмірі і не погоджувалась сторонами жодного разу за 7 років, а повинна погоджуватись щороку. Також, відповідачем були порушені існуючі обмеження передбачені законодавством щодо використання земельної ділянки, а саме передача земельної ділянки в суборенду без згоди власника і використання ділянки іншою особою протягом останніх 3-х років, а саме ФГ «Агроплюс7». Вважає, що є всі достатні підстави для визнання договору недійсним.

Представник відповідача ФГ «Мітус» Беркутов О.П. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позов є необґрунтованим, обставини викладені в ньому не доведеними належними засобами доказування. У 2008 році ФГ «Мітус» стало відомо, що ОСОБА_4, помео і його спадкоємцем став ОСОБА_1 За користування спірною земельною ділянкою у 2008-2010 роках ФГ «Мітус» сплачувало орендну плату ОСОБА_5 за його зверненням. При цьому позивачем будь-яких документів на підтвердження спадкування земельною ділянкою та інформації щодо адреси його проживання не надавалось, форму орендної плати на кожен рік з ФГ «Мітус» в порушення умов договору не узгоджував. Підстав передбачених ЦК України для визнання даного договору оренди недійсним також немає, оскільки всі вимоги під час укладання між ФГ «Мітус» та ОСОБА_4 договору оренди землі від 01.05.2007 року дотримані, а тому він не може бути визнаний недійсним.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Судом встановлено, що 1 травня 2007 року між фермерським господарством «Мітус» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно яких останній передає ФГ «Мітус» земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,48 сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Онуфріївської селищної ради та належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія РІ № 346418, виданого Онуфріївською райдержадміністрацією 25.05.2002 року, кадастровий номер земельної ділянки 3524600000:02:000:0304. Даний договір укладено строком на 20 років. Орендна плата сплачується орендарем щорічно у розмірі 720 гривень у грошовій та натуральній формі, її розмір не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством, у строк до 31 грудня кожного року. Даний договір оренди зареєстрований в Кіровоградській регіональній філії ЦДЗК, про що в книзі реєстрації договорів оренди зроблено відповідний запис № 158 від 26 липня 2007 року.

Будучи новим власником половини вказаної земельної ділянки ОСОБА_1, звернувся до ФГ «Мітус» з вимогою про припинення вказаного договору оренди. Проте, у відповідь на своє звернення відповіді так і не отримав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданого 5 травня 2008 року Павлиською селищною радою Онуфріївського району Кіровоградської області. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2013 року позивач набув право на спадщину за заповітом, зокрема на ? земельну ділянку кадастровий номер 3524600000:02:000:0304, розміром 5, 4795 га, в порядку спадкування після смерті померлого ОСОБА_4 Право власності на ? вказаної земельної ділянки ним було зареєстровано 20 червня 2013 року, що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), які визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є відповідними до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України "Про оренду землі", перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачене договором оренди землі.

Відповідно до п. 2.2.4. договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_4 та ФГ «Мітус» в разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

Проте, позивач в своїх позовних вимогах до ФГ «Мінус» питання про розірвання договору оренди не порушує, а просить визнати його недійсним, припинити його дію та повернути йому в користування належну йому земельну ділянку.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечили цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.3 ст. 640 ЦКУ договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтями 14, 18 і 20 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. ст. 10 , 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Договір оренди землі може бути визнано у судовому порядку недійсним з підстав, встановлених ст. 215 ЦК України та ч.2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які визначені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частина перша статті 638 України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону України «Про оренду землі»).

Матеріали справи свідчать, що договір оренди земельної ділянки від 01.05.2007 р. укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, волевиявлення ОСОБА_4 було спрямоване на укладення договору оренди землі, про що свідчить підписання ним договору оренди з усіма його істотними умовами, за життя ОСОБА_4 договір оренди землі не оспорював.

Таким чином, оцінюючи усі докази, які були дослідженні у судовому засіданні, суд вважає, що вимоги позивача про припинення договору оренди землі є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 80, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до фермерського господарства "Мітус" про припинення договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 28.03.2014 року.

Суддя: М.М. Лях