Рішення

від 25.06.2014 по справі 905/2948/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2014 Справа № 905/2948/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЖИО», м. Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов'янськ Донецької області

про: стягнення суми боргу у розмірі 53922,86грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: Мельникова І.А. (за довіреністю № 5 від 25.06.2014р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЖИО», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов'янськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 53922,86грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 22/75 від 14.02.2011р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: розрахунок позовних вимог; договір поставки № 22/75 від 14.02.2011р.; правоустановчі документи; лист № 3 від 20.03.2014р. та докази його надіслання; акти звірки за підписом представників позивача та відповідача за періоди жовтень 2011р. - листопад 2012р., 01.01.2012р. - 22.04.2013р.; банківські виписки; податкові накладні; видаткові накладні; довіреності на отримання товару; рахунки на оплату.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №074757; видаткові накладні № 430 від 23.07.2013р., № 193 від 08.04.2013р., № 856 від 10.10.2012р., № 520 від 18.09.2012р., № 512 від 23.08.2013р., № 343 від 10.06.2013р.; рахунки на оплату № 427 від 23.07.2013р., № 237 від 08.04.2013р., № 400 від 10.10.2012р., № 323 від 13.09.2012р., № 145 від 20.05.2013р.; платіжні доручення № 404 від 16.05.2014р., № 453 від 23.05.2014р., № 404 від 16.05.2014р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал, за адресою зазначеною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №074757, а саме: 84102, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Заводська, буд. 2 (а.с. т. 2 а.с. 3-4). Позивач повідомлявся про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням (т. 2 а.с. 2).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2011р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 22/75 (а.с. 9-11) (далі договір), згідно п.п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору разом із товаром постачальник передає покупцю наступні документи: податкову накладну; товарно-транспортну накладну; копію сертифікату (посвідчення) якості.

Ціни на поставлений товар узгоджуються сторонами додатково та визначаються у відповідних специфікаціях до дійсного договору. У вартість товару включені податки, сбори, інші обов'язкові платежі, усі видатки постачальника, пов'язані з доставкою товару (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.2. договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошовох коштів на поточний рахунок постачальника або іншими засобами, що не протеречать законодавству України. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця.

Відповідно до п.п. 9.1., 9.2. договору цей договір вступає в силу з моменту (дати) його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. У разі, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії даного договору, не виступить з ініциативою про його розірвання та/або зміну, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік за умови підписання додаткової угоди.

На виконання умов договору поставки продукції № 22/75 від 14.02.2011р. позивач поставив продукцію відповідачу, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 487944,02грн.: №208 від 28.02.2011р., № 284 від 22.03.2011р., № 407 від 20.04.2011р., № 406 від 20.04.2011р., № 432 від 27.04.2011р., № 569 від 01.06.2011р., № 649 від 17.06.2011р., № 773 від 22.07.2011р., № 774 від 22.07.2011р., № 820 від 08.08.2011р., № 821 від 08.08.2011р., № 12 від 17.08.2011р., № 24 від 25.08.2011р., № 8149 від 08.08.2011р., № 822 від 08.08.2011р., № 25 від 29.09.2011р., № 148 від 11.11.2011р., № 193 від 25.11.2011р., № 194 від 25.11.2011р., № 195 від 25.11.2011р., № 257 від 06.12.2011р., № 210 від 29.11.2011р., № 211 від 29.11.2011р., № 379 від 23.12.2011р., № 405 від 28.12.2011р., № 408 від 28.12.2011р., № 60 від 25.01.2012р., № 61 від 25.01.2012р., № 67 від 27.01.2012р., № 68 від 27.01.2012р., № 78 від 02.02.2012р., № 90 від 06.02.2012р., № 133 від 16.02.2012р., № 174 від 01.03.2012р., № 175 від 05.03.2012р., № 173 від 01.03.2012р., № 176 від 05.03.2012р., № 356 від 19.07.2012р., № 504 від 10.09.2012р., № 520 від 18.09.2012р., № 586 від 10.10.2012р., № 587 від 10.10.2012р., № 629 від 24.10.2012р., № 690 від 12.11.3012р., №747 від 28.11.2012р., № 12 від 16.01.2013р., № 52 від 07.02.2013р., № 156 від 25.03.2013р., № 193 від 08.04.2013р., № 194 від 08.04.2013р., № 240 від 22.04.2013р., № 312 від 24.05.2013р., № 339 від 05.06.2013р., № 343 від 10.06.2013р., № 426 від 23.07.2013р., № 430 від 23.07.2013р., №506 від 27.08.2013р., № 512 від 23.08.2013р. (т. 1 а.с.а.с. 103, 106, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 189, 191, 193, 196, 199, 203, 205, 208, 211, 214, 217, 219, 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 240, 243, 245, 247, 249, т. 2 а.с. 7, 9, 11, 13, 15, 16).

Дані накладні були підписані уповноваженим представником відповідача, який діяв на підставі довіреностей: № 1162 від 20.08.2013р., №1019 від 23.07.2013р., №715 від 03.06.2013р., № 671 від 24.05.2013р., №531 від 22.04.2013р., №437 від 08.04.2013р., № 364 від 25.03.2013р., №155 від 07.02.2013р., № 40 від 16.01.2013р., № 1488 від 12.11.2012р., №1561 від 28.11.2012р., №1400 від 23.10.2012р., № 1311 від 05.10.2012р., № 1178 від 10.09.2012р., № 970 від 18.07.2012р., № 237 від 15.02.2012р., №307 від 29.02.2012р., № 169 від 03.02.2012р., №144 від 01.02.2012р., №97 від 24.01.2012р., №1611 від 27.12.2011р., № 1553 від 22.12.2011р., №1402 від 23.11.2011р., №1463 від 02.12.2011р., № 1331 від 11.11.2011р., № 872 від 05.08.2011р., № 926 від 17.08.2011р., № 799 від 21.07.2011р., №627 від 16.06.2011р., №547 від 01.06.2011р., № 548 від 01.06.2011р., №394 від 20.04.2011р., № 384 від 18.04.2011р., №260 від 21.03.2011р., №192 від 25.02.2011р. (а.с.а.с. 105, 108, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 127, 130, 133, 136, 140, 142, 145, 152, 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 195, 198, 201, 202, 207, 210, 213, 216 ).

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару, що підтверджується банківськими виписками у період з 19.04.2011р. по 14.10.2013р. на загальну суму 434021,16грн.(а.с. 19-43).

У листі № 3 від 20.03.2014р. позивач звертався до відповідача із вимогою сплатити суму боргу у розмірі 53922,86грн. (т. 1 а.с. 15), даний лист був отриманий відповідачем, але не задоволений останнім.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати поставленого товару, у останнього виникла заборгованість з зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, яка утворилась у останнього на підставі як взаємовідносин за договором поставки №22/5 від 14.02.2011р., так і видаткових накладних, що свідчить про наявність між сторонами як договірних правовідносин поставки оформлених письмово у вигляді єдиного документу, так і фактичних взаємовідносин з купівлі-продажу товару оформлених у видаткових накладних протягом 2012-201113р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору поставки № 22/75 від 14.02.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 22/75 від 14.02.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким Покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строки, які визначені в накладній на передачу товару.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими №208 від 28.02.2011р., № 284 від 22.03.2011р., № 407 від 20.04.2011р., № 406 від 20.04.2011р., № 432 від 27.04.2011р., № 569 від 01.06.2011р., № 649 від 17.06.2011р., № 773 від 22.07.2011р., № 774 від 22.07.2011р., № 820 від 08.08.2011р., № 821 від 08.08.2011р., № 12 від 17.08.2011р., № 24 від 25.08.2011р., № 8149 від 08.08.2011р., № 822 від 08.08.2011р., № 25 від 29.09.2011р., № 148 від 11.11.2011р., № 193 від 25.11.2011р., № 194 від 25.11.2011р., № 195 від 25.11.2011р., № 257 від 06.12.2011р., № 210 від 29.11.2011р., № 211 від 29.11.2011р., № 379 від 23.12.2011р., № 405 від 28.12.2011р., № 408 від 28.12.2011р., № 60 від 25.01.2012р., № 61 від 25.01.2012р., № 67 від 27.01.2012р., № 68 від 27.01.2012р., № 78 від 02.02.2012р., № 90 від 06.02.2012р., № 133 від 16.02.2012р., № 174 від 01.03.2012р., № 175 від 05.03.2012р., № 173 від 01.03.2012р., № 176 від 05.03.2012р., № 356 від 19.07.2012р., № 504 від 10.09.2012р., № 520 від 18.09.2012р., № 586 від 10.10.2012р., № 587 від 10.10.2012р., № 629 від 24.10.2012р., № 690 від 12.11.3012р., №747 від 28.11.2012р., № 12 від 16.01.2013р., № 52 від 07.02.2013р., № 156 від 25.03.2013р., № 193 від 08.04.2013р., № 194 від 08.04.2013р., № 240 від 22.04.2013р., № 312 від 24.05.2013р., № 339 від 05.06.2013р., № 343 від 10.06.2013р., № 426 від 23.07.2013р., № 430 від 23.07.2013р., №506 від 27.08.2013р., № 512 від 23.08.2013р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначених в накладних сумах.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплатив суму поставленого товару у розмірі 434021,16грн., що підтверджується підтверджується банківськими виписками у період з 19.04.2011р. по 14.10.2013р. (а.с. 19-43).

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення оплати поставленої продукції відповідно до умов договору поставки № 22/75 від 14.02.2011р. за видатковими накладними №208 від 28.02.2011р., № 284 від 22.03.2011р., № 407 від 20.04.2011р., № 406 від 20.04.2011р., № 432 від 27.04.2011р., № 569 від 01.06.2011р., № 649 від 17.06.2011р., № 773 від 22.07.2011р., № 774 від 22.07.2011р., № 820 від 08.08.2011р., № 821 від 08.08.2011р., № 12 від 17.08.2011р., № 24 від 25.08.2011р., № 8149 від 08.08.2011р., № 822 від 08.08.2011р., № 25 від 29.09.2011р., № 148 від 11.11.2011р., № 193 від 25.11.2011р., № 194 від 25.11.2011р., № 195 від 25.11.2011р., № 257 від 06.12.2011р., № 210 від 29.11.2011р., № 211 від 29.11.2011р., № 379 від 23.12.2011р., № 405 від 28.12.2011р., № 408 від 28.12.2011р., № 60 від 25.01.2012р., № 61 від 25.01.2012р., № 67 від 27.01.2012р., № 68 від 27.01.2012р., № 78 від 02.02.2012р., № 90 від 06.02.2012р., № 133 від 16.02.2012р., № 174 від 01.03.2012р., № 175 від 05.03.2012р., № 173 від 01.03.2012р., № 176 від 05.03.2012р., № 356 від 19.07.2012р., № 504 від 10.09.2012р., № 520 від 18.09.2012р., № 586 від 10.10.2012р., № 587 від 10.10.2012р., № 629 від 24.10.2012р., № 690 від 12.11.3012р., №747 від 28.11.2012р., № 12 від 16.01.2013р., № 52 від 07.02.2013р., № 156 від 25.03.2013р., № 193 від 08.04.2013р., № 194 від 08.04.2013р., № 240 від 22.04.2013р., № 312 від 24.05.2013р., № 339 від 05.06.2013р., № 343 від 10.06.2013р., № 426 від 23.07.2013р., № 430 від 23.07.2013р., №506 від 27.08.2013р., № 512 від 23.08.2013р. на загальну суму 487944,02грн.

Відповідачем не спростована у нього відсутність боргу за всіма взаємовідносинами, що виникли між сторонами за спірними періодами.

Під час розгляду справи відповідач частково сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 404 від 16.05.2014р. на суму 5000,00грн., № 453 від 23.05.2014р. на суму 5000,00грн., № 404 від 16.05.2014р. на суму 5000,00грн. (т. 2 а.с. 6, 24, 25). У листі № 2 від 17.06.2014р. позивач зазначив, що у призначенні платежу за даними платіжними дорученнями визначено договір № 210875 від 23.01.2012р., якого між сторонами не існує, та договір № 453 від 23.05.2014р., взаємовідносин за яким не існує, тому дані платежі були зараховані в погашення заборгованості за договором №22/75 від 14.02.2011р.

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сплата суми основного боргу в розмірі 15000,00грн. була здійснена після звернення із розглядуваним позовом до суду, яке відбулося 29.04.2014р. (згідно з відміткою канцелярії Господарського суду Донецької області на позовній заяві), таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18.

Таким чином, оскільки відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 15000,00грн. в період розгляду справи по суті, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 38922,86грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЖИО», м. Донецьк (ЄДРПОУ 30461934) до Приватного акціонерного товариства «Словважмаш», м. Слов'янськ Донецької області (ЄДРПОУ 00210594) про стягнення суми боргу у розмірі 53922,86грн. задовольнити частково.

2. Припинити провадження в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Словважмаш» (84102, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Заводська, буд. 2, ЄДРПОУ 00210594) суми боргу у розмірі 15000,00грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Словважмаш» (84102, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Заводська, буд. 2, ЄДРПОУ 00210594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЖИО» (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд. 31, офіс 420, ЄДРПОУ 30461934) суму основного боргу у розмірі 38922,86грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.06.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 27111/14

305-69-11

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу

1 - відповідачу