Постанова

від 10.07.2014 по справі 812/3810/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3810/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Шахта «Перевальська» про стягнення капіталізованих коштів у сумі 4374256,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Шахта «Перевальська» про стягнення капіталізованих коштів у сумі 4374256,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП «Шахта «Перевальська» зареєстрована у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Про припинення юридичної особи Державного підприємства «Шахта «Перевальська» відпговідача було повідомлено наказом № 550 від 11.12.2007 та наказом № 529 від 15.12.2010, а також листом від 24.12.2010 №01-652.

Позивач зазначив, що ним була розрахована капіталізація платежів на 20 постраждалих на Державному підприємстві «Шахта «Перевальська». Про заподіяння шкоди потерпілим свідчать акти про нещасний випадок на виробництві. Та зазначив, що на момент розрахунку капіталізації відділенням Фонду сплачувались потерпілим щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Тому, на думку позивача, згідно розділу ХІ та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат, як потерпілим на підприємстві, протягом їх життя.

Позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «шахта «Перевальська» капіталізовані кошти в сумі 4 374 256 грн. 72 коп. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Перевальському районі Луганської області.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно доКонституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Шахта «Перевальська» зареєстровано як юридична особа Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 21.02.2003 та зареєстровано платником страхових внесків до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Перевальському районі Луганської області (а.с.11,16-18), тобто підприємство як страхувальник повинно дотримуватись вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Працівники відповідача в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасних випадків на виробництві, які сталися під час робіт у відповідача, мають право на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999 (надалі Закон № 1105).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 550 від 11.12.2007 року прийнято рішення про припинення діяльності Державного підприємства «Шахта «Перевальська» шляхом ліквідації, а також створено ліквідаційну комісію з ліквідації Державного підприємства «Шахта «Перевальська» (а.с.33,34). Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 529 від 15.12.2010 внесено зміни до складу ліквідаційної комісії Державного підприємства «Шахта «Перевальська» (а.с.35).

23.10.2010 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про рішення засновників (учасників) щодо припинення Державного підприємства «Шахта «Перевальська». (а.с. 16-18).

24.12.2010 відповідач повідомив позивача про припинення діяльності підприємства з 01 березня 2011 року (а.с.36).

Позивачем була направлена заява від 28.01.2011 за вих. № 02-80 про визнання відповідачем капіталізованих платежів у сумі 24130179,25 грн. Відповідачем надано відповідь від 28.09.2011 в якій позивачу відмовлено у задоволенні кредиторських вимог на підставі того, що ДП «Шахта «Перевальська» не є підприємством - банкрутом, ліквідується за Наказом Мінвуглепрома без правонаступника (а.с.19).

У 2012 році позивачем була направлена заява про визнання капіталізованих платежів на суму 190028467,94 грн. Рішенням господарського суду Луганської області від 20.12.2012 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року у задоволенні позову було відмовлено з тих самих підстав. Ухвалою Вищого господарського суду України 05.06.2013 року повернуто касаційну скаргу (а.с.20-22).

Згідно п. 2.1 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 №31, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за N 867/14134.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду здійснено розрахунок потреби в капіталізації коштів ДП «Шахта «Перевальська» для розрахунку потерпілих на виробництві: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 (а.с.12,13) відповідно до якого загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим складає 4 374256,72 грн., у тому числі: потреба в капіталізації коштів - 2 399591,04 грн.; потреба на оздоровлення - 1974665,68 грн. (а.с.12-15).

На підтвердження розрахованої суми 4 374256,72 грн. позивачем надано наступні документи: акти форми Н-1, з яких вбачається, що працівники ДП «Шахта «Перевальська» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 отримали травми на виробництві, у зв'язку з чим їм встановлено втрату працездатності, що підтверджено виписками із актів огляду МСЕК. Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Перевальському районі вказаним особам призначено виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (а.с.42-166).

Спірним питанням між сторонами є підстави для заявлення потреби в капіталізації коштів до підприємства, яке перебуває в стадії самостійної ліквідації за власним рішенням, та яке не перебуває в стадії банкрутства.

Згідно ст.ст. 15, 46 Закону України № 1105 від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, яка провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Відповідно до ст.46 цього Закону фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Це правило закріплено в ст.112 Цивільного Кодексу України.

Так, відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

За приписами ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації підприємства за власним рішенням, то суд вважає за можливе застосувати аналогію закону.

Відповідно до п.1 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765. здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку № 765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином:

1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності;

2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами;

4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки;

5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду;

6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації;

7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (п.3 Порядку № 765).

Судом установлено, що позивач для капіталізації платежів по задоволенню вимог, що виникли із зобов'язань підприємства, що ліквідується, перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю звернувся з запитом до Державної служби статистики України, в якому просив надати інформацію про середню очікувану тривалість життя для чоловіків та жінок в Україні.

На даний запит Державною службою статистики України було надано відповідь щодо середньої очікуваної тривалості життя по Україні (а.с.38-39).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інформацію» статистична інформація - це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України «Про державну статистику» та іншими правовими актами в цій галузі.

Статтею 24 Закону України «Про державну статистику» встановлено, що для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у статистичній інформації та доступу до неї, в органах державної статистики створюються спеціальні інформаційні служби.

Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом: систематичної публікації її в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації; безпосереднього її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

На підставі отриманої від Державної служби статистики України інформації про середню очікувану тривалість життя для чоловіків та жінок в Україні, позивачем розраховано суму потреби в капіталізації коштів за потерпілими на Державному підприємстві «Шахта «Перевальська», та становить згідно розрахунку потреби в капіталізації коштів на загальну суму 4374256,72 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності (п.4 Порядку № 765).

Відповідно п.5-1 Порядку № 765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Вимоги щодо капіталізації платежів можуть бути пред'явлені до фактичної ліквідації підприємства, тобто, виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи Державне підприємство «Шахта «Перевальська» перебуває в стадії ліквідації, яка не пов'язана з банкрутством, з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключене, а тому, відповідач не звільнений від обов'язку відшкодувати Фонду розраховану суму капіталізації для продовження страхових виплат на підприємстві вищевказаним особам протягом їх життя.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Перевальському районі Луганської області до державного підприємства «Шахта «Перевальська» про стягнення капіталізованих коштів у сумі 4374256,72 грн., - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Перевальська» (94301, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Технічна, 1, код ЄДРПОУ 26497452) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Перевальському районі Луганської області суму капіталізованих платежів у розмірі 4374256,72 грн. (чотири мільйони триста сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 72 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 14 липня 2014 року.

Суддя Т.І. Ковальова