Рішення

від 08.07.2014 по справі 918/940/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2014 р. Справа № 918/940/14

Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов приватного підприємства «І-КОМ» до приватного підприємства «Компанія «Прімавера» про стягнення 5 653, 33 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Голубока Т. В. (дов. б/н від 03.06.2014 р.);

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "І-КОМ" (Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до приватного підприємства «Компанія «Прімавера» (Відповідач) про стягнення 5 653, 33 грн. заборгованості за видатковою накладною № РН-0000143 від 12 грудня 2013 року.

Ухвалою господарського суду від 18 червня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/940/14 розгляд якої призначено на 25.06.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 25 червня 2014 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 8 липня 2014 року.

В судовому засіданні 8 липня 2014 року Позивачем було виконано вимог ухвал суду, зокрема, надано для огляду витребувані ухвалою оригінали доданих до позовної заяви документів. Позивач підтримав заявлені вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач відзив на позовну заяву, а також доказів погашення заборгованості не подав, в судові засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 08.07.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

12 грудня 2013 року Позивачем було поставлено Відповідачу за накладною № РН-0000143 товар, а саме постер для борда 3,0 х 6,0 м. на загальну суму 8 480, 00 грн. (а.с. 8). 17 лютого 2014 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою сплатити на розрахунковий рахунок Позивача в семиденний строк з дня отримання вимоги заборгованість за отриманий за накладною товар на загальну суму 8 480, 00 грн. (а.с. 10).

Факт направлення вимоги та її вручення 18.02.2014 року представнику Відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Однак, Відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково, на суму 2 826, 67 грн., що підтверджується банківською випискою від 28 лютого 2014 року (а.с. 9).

З наведеного вбачається, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений за накладною № РН-0000143 від 12.12.2013 р. товар становить 5 653, 33 грн.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є відносинами, які регулюються положеннями про договір поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГПК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте, Відповідачем розрахунки проведено не повному обсязі.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також інших доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення Позивача, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно ч.ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 1 827 грн., покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Компанія «Прімавера» (33001, м. Рівне, вул. Петра Могили, 28, код 35539161) на користь приватного підприємства «І-КОМ» (33028, м. Рівне, вул. Корнинська, 37А, код 34327832) 5 653 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 33 коп. боргу, а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 10.07.2014 р.

Суддя Гудзенко Я.О.