Рішення

від 12.06.2014 по справі 917/850/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 р. Справа №917/850/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава -БілАЗ- Сервіс", вул. Будівельників 16, м.Комсомольськ, Полтавська область, 39800

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСП Гірмашсервіс", вул. Будівельників 16, м.Комсомольськ, Полтавська область, 39800

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Іванченко Т.І., дор.№ 86 від 26.05.14р.

від відповідача: Кузьменко С.В., дор. № 1/06 від 11.06.14р.

У судовому засіданні 12.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №ПРТ-1/13ГМС від 03.01.2013р. у розмірі 1542384,66грн., у т.ч. 1280580,32грн. сума основного боргу, 175077,98грн. - пеня, 39103,15грн. - 3% річних, 47623,21грн. - інфляційні нарахування.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов (від 11.06.2014р. за вих. №624/1 проти позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

03.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Полтава -БілАЗ- Сервіс» надалі (Продавець, Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ВСП Гірмашсервіс» надалі (Покупець, Відповідач) було укладено Договір № ПрТ-1/13ГМС.

Згідно п.1.1 Договору Позивач взяв на себе зобов'язання поставити запасні частини для автомобілів БелАЗ, а Відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити поставлений Товар.

Позивач, взяті на себе зобов'язання виконав, поставку замовлених запасних частин здійснив в передбачені Договором строки, що підтверджується видатковими накладними, .підписаними уповноваженими представниками обох сторін та довіреностями на отримання товару (копії в матеріалах справи).

Згідно п.4.1. Договору, розрахунок за поставлені запасні частини проводиться на протязі 20 календарних днів, за кожну партію поставленого товару в національній валюті України на банківські реквізити Продавця, що вказані в рахунку-фактурі..

В обгрунтування позову, Позивач посилаєтьсяна те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, в частині оплати запасних частин, тобто поставлені запасні частини оплатив частково.Так, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1280580,32грн.

22.01.2014р. Позивачем направлена Досудова вимога №7, у відповідь на яку Відповідач направив лист №28/1 від 28.01.2014, з підтвердженням існуючої заборгованість і графік її погашення.

13.03.2014р. Позивач знов звернувся до Відповідача з листом №40, в якому зазначив, що грошові кошти які повинні були бути перераховані згідно графіку, так і не надійшли. У відповідь Позивач отримав новий графік погашення існуючої заборгованості №328/1 від 28.03.2014р.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, відповідачем отримано товар, що підтверджується матеріалами справи, і дана обставина відповідачем не спростована, суму боргу не сплачено, що підтверджується і підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.01.2013р. по 01.05.2014р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1280580,32грн. підтверджені наданими позивачем доказами, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 175077,89грн., нарахованої за ввесь період прострочення оплати товару, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Пнктом 7.1 Договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату, у вигляді пені у розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Так, за розрахунком суду, пеня на суму основного боргу становить 84524,30грн. (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство"), вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені відхиляються судом як необґрунтовані.

Відповідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача 39103,15грн. 3 % річних, суд приходить до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню. Так, за розрахунком суду, 3% річних на суму основного боргу становить 27513,79грн. (розрахунок здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство"), вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню. В іншій частині вимоги позивача про стягнення 3 % річних відхиляються судом як необґрунтовані.

Суд, перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ІПС" Законодавство" правильність нарахування інфляційних витрат у розмірі 47623,21грн., встановив, що заявлена сума до стягнення не перевищує дійсну суму інфляційних нарахувань та підлягає стягненню з відповідача.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. 33, ст. 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором №ПРТ-1/13ГМС від 03.01.2013р., тому позов з урахуванням зібраних по справі доказів задовольняється судом частково, на суму 1440241,62грн., з яких: 1280580,32грн. - сума основного боргу; 84524,30грн. - пеня; 27513,79грн. - 3% річних та 47623,21грн. інфляційні нарахування. В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає та відхиляється судом в зв'язку з необґрунтованістю.

Судовий збір відповідно до частини п'ятої ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСП Гірмашсервіс", вул. Будівельників 16, м.Комсомольськ, Полтавська область, 39800 (код ЄДРПОУ 34739075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава -БілАЗ- Сервіс", вул. Будівельників 16, м.Комсомольськ, Полтавська область, 39800 (р/р 26008003918301 в АТ "Фінанси та кредит", МФО 300131, ЄДРПОУ 24389633) заборгованість за Договором №ПРТ-1/13ГМС від 03.01.2013р. у розмірі 1440241,62грн., з яких: 1280580,32грн. - сума основного боргу; 84524,30грн. - пеня; 27513,79грн. - 3% річних та 47623,21грн. інфляційні нарахування, а також 28804,83грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Повний текст рішення складено: 16.06.2014р.

Суддя Кльопов І.Г.