Рішення

від 08.07.2014 по справі 912/1540/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 рокуСправа № 912/1540/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", Донецька область, м. Горлівка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Ледві-Імпекс", м. Кіровоград

про стягнення 6623,72 грн.

Представники сторін:

від позивача - Рудюк В.О., довіреність від 31.12.2013 року;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (надалі - ТОВ "Баядера Логістик") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ледві-Імпекс" (надалі - ТОВ "Ледві-Імпекс") заборгованості в сумі 6646,50 грн., з яких: 4309,96 грн. основний борг, 805,47 грн. пеня, 301,70 грн. штраф, 1229,37 грн. 20% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Ледві-Імпекс" своїх зобов'язань щодо оплати поставленого ТОВ "Баядера Логістик" товару відповідно до договору поставки №1169 від 10.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2014 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

23.06.2014 року на адресу господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Баядера Логістик" про зменшення розміру позовних вимог від 20.06.2014 року за якою позивач просить стягнути з відповідача 6623,72 грн. заборгованості, з яких: 4309,96 грн. основний борг, 796,50 грн. пеня, 301,70 грн. штраф, 1215,56 грн. 20 % річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

На підставі положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд приймає до розгляду клопотання ТОВ "Баядера Логістик" про зменшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи відбуватиметься з урахуванням вказаного клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, підтримав в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив.

На момент проведення судового засідання до господарського суду повернуто ухвалу від 16.05.2014 року про порушення провадження у справі з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.25-26). Вказана ухвала направлялась відповідачу за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом № 18960817 від 08.07.2014 року (а.с.35-36).

Враховуючи вищезазначене, а також положення ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, абзацу 3 підпункту 3.9.1. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від ТОВ "Ледві-Імпекс" до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ "Баядера Логістик" (постачальник) та ТОВ "Ледві-Імпекс" (покупець) 10.12.2013 року укладено договір поставки № 1169 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 3.1. договору поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгоджені замовлення на товар.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати (п. 6.1. договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Протягом дії договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25221,48 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 40287/39720 від11.12.2013 року, № 41084/40567 від 19.12.2013 року, № 575/1127 від 15.01.2014 року, №5195/5097 від 11.02.2014 року (а.с.13-17), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Натомість відповідач частково виконав зобов'язання щодо оплати товару за накладною № 40287/39720 від 11.12.2013 року на суму 2000,00 грн., що підтверджується платіжним доручення № 15 від 23.01.2014 року (а.с.18).

31.03.2014 року відповідачем проведено повернення товару на загальну суму 18911,52 грн., що підтверджується видатковими накладними від 31.03.2014 року № 968 та № 972 (а.с.19-22).

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи за поставлений товар відповідно до договору поставки №1169 від 10.12.2013 року склала 4309,96 грн.

Оригінали зазначених вище документів оглянуті господарським судом.

Вирішуючи даний спір, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На день вирішення спору по суті господарському суду ТОВ "Ледві-Імпекс" не надало доказів сплати позивачу основної заборгованості за договором поставки №1169 від 10.12.2013 року в розмірі 4309,96 грн., вказана сума заборгованості відповідачем заперечена не була.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №1169 від 10.12.2013 року в розмірі 4309,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 301,70 грн., пені в сумі 796,50 грн. та 1215,56 грн. 20% річних.

Згідно змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача (а.с.7, 29-30), що відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи та не заперечується ТОВ "Ледві-Імпекс" сума належної до стягнення з відповідача пені складає 796,50 грн., а сума штрафу складає 301,70 грн.

Згідно п. 9.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно розрахунку позивача (а.с.30-31), який відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, та не заперечується ТОВ "Ледві-Імпекс", останньому нараховано 20 % річних за користування чужими грошовими коштами сумі 1215,56 грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "Баядера Логістик" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 08.07.2014 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ледві-Імпекс" (25006, м. Кіровоград, вул. Зінченка, 2А; ідентифікаційний код 38802683) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ідентифікаційний код 35871504) 6623,72 грн. заборгованості, з яких: 4309,96 грн. основний борг, 796,50 грн. пеня, 301,70 грн. штраф, 1215,56 грн. 20% річних, а також 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити відповідачу за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Зінченка, 2А.

Повне рішення складено 14.07.2014 року.

Суддя М.С. Глушков