Рішення

від 01.07.2014 по справі 910/748/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/748/14 01.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехспецбуд"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд"

Про 41 050,91 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Білогубець А.М. - директор

Петренко Ю.О. - представник (дов. № 8 від 22.04.2014)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехспецбуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" про стягнення 41 050,91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 порушено провадження у справі №910/748/14, розгляд справи призначено на 19.02.2014.

В судове засідання 19.02.2014 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою від 19.02.2014 розгляд справи відкладено на 02.04.2014.

Ухвалою від 23.04.2014 розгляд справи відкладено на 20.05.2014.

20.05.2014 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 01.07.2014 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначив що вважає їх обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

В судове засідання 01.07.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2010 між позивачем ТОВ"Гідротехспецбуд", як підрядником та відповідачем ТОВ "Алекс Буд", як замовником було укладено Договір підряду № 09/10-ВК, який підписано представниками підрядника та замовника і посвідчено печатками сторін, оригінали яких було досліджено в судовому засіданні, а належним чином засвідчені позивачем копії наявні в матеріалах справи.

Умовами вище зазначеного договору, а саме п. 1.1 сторони погодили, що підрядник зобов'язується організувати і виконати повний комплекс робіт по влаштуванню зовнішніх мереж каналізації та передати замовнику відповідно до акту прийома-передачі повного комплексу виконаних робіт за договором, відповідно до вимог договору на об'єкті : м. Київ, Подільський район, пр. Правди 80-82 (житл. будинок).

Відповідно до п. 2.1 ціна комплексу робіт, та сам перелік робіт передбачений для виконання договору визначається договірною ціною і становить 120 000 грн.

Приписами п. 4.2-4.4 договору сторони погодили, що замовник виплачує підряднику аванс в розмірі 50% від ціни передбачених даним договором робіт протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору. Після закінчення робіт підрядник передає замовнику в 2 екземплярах Акт виконаних робіт ф. КБ-2В та довідку про вартість виконаних робіт ф. КБ-3. Розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 5 банківських днів з дати підписання актів виконаних робіт ф. КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт ф КБ-3 із врахуванням сплаченого авансу.

22.02.2011 сторонами було підписано Додаткову угоду до договору підряду № 09/10-ВК від 16.09.2010.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони погодили, що строком виконання робіт - 1 й квартал, строк завершення робіт - 3 й квартал 2011.

Позивач зазначає, що зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується підписаним актам приймання виконаних робіт за лютий 2011 р., що були підписані замовником без зауважень на суму 108 553,20 грн.

Відповідач сплатив за виконані роботи позивачу частково, із врахування виплаченого авансу 85 000 грн.

Позивач зазначає що у зв'язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача виникла заборгованість у розмір 23 553,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договорами №09/10-ВК від 16.09.2010 в розмірі 23553,20 грн. з оплати виконаних робіт є правомірними та обґрунтованими.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16 048,54 грн., 1 449,17 грн. - інфляційної складової боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором

Пунктом 11.3 Договору передбачено, що у разі прострочення з оплатою виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченого в термін платежу за кожний день прострочення

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 16 048,54 грн. Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 16 048,54 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд приходить до висновку, що сума, що підлягають до стягнення, становить 16 048,54 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції, суд задовольняє його в розмірі 1 449,17 грн. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Буд" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 31, оф. 1, код ЄДРПОУ 32383481) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідротехспецбуд" (02125, м. Київ, пр.-т Визволителів, 19-А, код ЄДРПОУ 32771211) основний борг у розмірі 23 553 (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн.. 20 коп., пеню в розмір 16 048 ( шістнадцять тисяч сорок вісім) грн. 54 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять )грн. 17 коп., судовий збір у розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 07.07.2014

Суддя Л.В. Прокопенко