Рішення

від 03.07.2014 по справі 319/477/14-ц

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/477/14-ц

Провадження №2/319/158/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Поньці Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» (далі - ТОВ «Авто Житло План») про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та застосування наслідків його недійсності, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом посилаючись на те, що 22 березня 2011 року він уклав договір про надання послуг №040165 на придбання транспортного засобу на суму 66580 грн. з ТОВ «Авто Житло План», відповідно до якого товариство надає вказані послуги для придбання необхідного товару за попередньо накопичені кошти з частковою сплатою його вартості з наступною сплатою залишкової вартості протягом достатнього для учасника часу, а учасник програми «Авто-Житло» сплачує реєстраційний платіж, щомісячні платежі у рахунок оплати товару та адміністративні витрати на користь товариства.

При укладенні цього договору ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Авто Житло План» 6658 грн. реєстраційного платежу. Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки містить несправедливі умови договору стосовно розподілу коштів, що залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення; процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою; умовами договору створено дисбаланс інтересів на користь товариства, та вимогами ст. 19 Закону, що забороняє нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману, зокрема таку, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, позивач просить визнати договір недійсним. Позивач зазначив, що відповідач внаслідок своєї нечесної підприємницької діяльності ввів його в оману, тому просив визнати цей договір недійсним та повернути сплачені кошти у подвійній сумі 48631 грн. 56 коп. і відшкодувати 10000 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 у письмовій заяві повідомив судові про те, що він підтримує заявлені вимоги по тих підставах, які були викладені в позовній заяві, та прохає справу розглянути справу без його участі та участі його представника (а.с.66-68).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача ТОВ «Авто Житло План» в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце його проведення відповідач повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки представник відповідача судові не повідомив, відповідач клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі його представника не заявив (а.с.63-65,71-74).

За письмової згоди позивача ОСОБА_1 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, з'ясувавши позицію позивача у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

22 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Житло План» укладено договір з додатками про надання послуг №040165 (далі - договір) з метою придбання об'єкта рухомості - транспортного засобу орієнтованою вартістю 66580 грн. (а.с.10-15). Відповідно до ст.1 договору його предметом є надання системи послуг, спрямованих на придбання товару (транспортного засобу) через Програму «Авто-Житло», організовану товариством. Діяльність Програми «Авто-Житло» регламентована Умовами діяльності Програми «Авто-Житло», що є додатком №2 вищевказаного договору. Строк дії договору з 22 березня 2011 року по 22 лютого 2026 року.

Відповідно до умов цього договору ТОВ «Авто Житло План» зобов'язалося надати послуги, зокрема: зареєструвати учасника програми, організовувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару, здійснювати оплату товару, зазначеного у додатку №1 та забезпечувати отримання товару.

Згідно додатку №1 договору позивач став учасником програми «Авто-Житло» по придбанню об'єкта рухомості - транспортного засобу орієнтованою вартістю 66580 грн., його щомісячний чистий платіж складає 369 грн. 89 коп., щомісячні адміністративні витрати 111 грн. 86 коп., а щомісячний повний платіж становить 481 грн. 75 коп. (а.с.11).

На виконання умов договору позивачем сплачено 6658 грн. реєстраційного платежу та щомісячні платежі у сумі 17343 грн. (а.с.9,16-30).

Виконання ТОВ «Авто Житло План» послуг, спрямованих на придбання об'єкту нерухомості полягає в тому, що учасник програми «Авто-Житло» сплачує передбачені договором кошти, а ТОВ «Авто Житло План» формує групу учасників, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання об'єкта нерухомості.

Згідно пункту 1.4 Умов діяльності Програми «Авто-Житло» учасник цієї програми доручає товариству використовувати суми чистих платежів для формування Фонду з метою здійснення оплати товару на користь Програми «Авто-Житло».

Учасник Програми «Авто-Житло» одержує товар (об'єкт рухомості - транспортний засіб) відповідно до методів визнання права на отримання ним товару, передбачених договором і таке визнання права здійснює ТОВ «Авто Житло План» на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість чистих платежів (внесків). Договір не містить строків та (або) термінів отримання учасником об'єкта рухомості, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Авто Житло План» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасником об'єкта нерухомості, навіть у разі повної оплати його вартості.

Згідно ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.

Відповідно до положень ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької діяльності, є недійсними.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».

Аналіз п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

З укладеного договору вбачається, що фонд Програми «Авто-Житло» формується за рахунок чистих платежів, сплачених учасниками Програми «Авто-Житло», до фонду не належить реєстраційний платіж та штрафи.

Отже, фонди формуються виключно з внесків інших клієнтів групи без залучення коштів товариства, в разі розірвання договору учаснику повертаються лише чисті платежі, реєстраційний платіж не повертається ні в якому разі, що врешті створює істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін по договору.

Встановлено, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю, товариство без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Авто-Житло».

Крім того, в укладеному договорі та додатках відсутній порядковий номер учасника та відсутні відомості про кількість зареєстрованих учасників, що не дає можливості визначити строк отримання права на придбання товару, разом з тим включена умова щомісячного платежу позивачем в певному розмірі на користь відповідача, що також є несправедливим по відношенню до позивача.

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ТОВ «Авто Житло План» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників груп, залучених до умов діяльності Програми «Авто-Житло», суд погоджується з тим, що спірний договір - це угода між сторонами, яка порушує права споживача - позивача ОСОБА_1, а діяльність ТОВ «Авто Житло План» з реалізації Програми «Авто-Житло» є такою, що вводить споживача в оману.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 23 травня 2012 pоку у справі №6-35цс12, яка згідно зі ст.360 7 ЦПК України є обов'язковою для судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність до його рішення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Виходячи зі змісту положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» юридична особа, яка надає фінансову послугу має бути внесена до державного реєстру фінансових установ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02 червня 2011 року доповнено пунктом 11 1 , яким включено до переліку фінансових послуг адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, на виконання якого Нацкомфінпослуг розпорядженням від 09 жовтня 2012 року №1676 затверджено Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Прикінцевими положеннями зазначеного Закону встановлено, що фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідності з вимогами цього Закону.

Судом встановлено, що ТОВ «Авто Житло План» як фінансова установа на час укладення договору та на даний час не зареєстрована в державному реєстрі фінансових установ і не отримувала відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо «придбання товарів у групах» у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а тому не мала право здійснювати діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах без включення підприємства до державного реєстру фінансових установ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215 ЦК України).

Суд дійшов висновку про те, що договір про надання послуг від 22 березня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто Житло План», в силу ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемний, визнавати його недійсність не вимагається, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині слід відмовити.

На підставі вимог ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки за змістом зазначеної статті ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути на його користь з ТОВ «Авто Житло План» суму у розмірі 24001 грн., сплачених ним на виконання умов договору про надання послуг.

Позов ОСОБА_1 в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди суд залишає без задоволення, виходячи з наступного.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

Виходячи з наведеного, посилання позивача на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди є помилковим, оскільки зазначена норма встановлює судовий порядок розгляду справ про захист прав споживачів, передбачаючи серед іншого можливість одночасного вирішення судом питання щодо відшкодування моральної шкоди при задоволенні вимог споживача про захист його прав, а не встановлює підстави для задоволення такої вимоги.

Положення п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я продукцією (товаром, роботою чи послугою, які виробляються, виконуються чи надаються для загальних потреб) у випадках, передбачених законодавством. В даному випадку судом не установлено заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров'я позивача продукцією, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Оскільки позивача при пред'явленні до суду позову звільнено від оплати судових витрат, а рішення ухвалено на його користь, суд, у відповідності до вимог, передбачених ст.88 ЦПК України, має підстави для стягнення з відповідача ТОВ «Авто Житло План» в дохід держави судових витрат в сумі 243 грн. 60 коп..

На підставі викладеного, керуючись стст.203,215,216,901,906 ЦК України, стст.4,18,19,22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», стст.10,11,60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» (розрахунковий рахунок №26008001001663 в ПАТ «Радикал Банк» м.Київ, МФО банку 319111, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37509207, юридична адреса: 04073 м.Київ, Оболонський район, Московський проспект, 21) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 13 жотвня 1997 року) грошові кошти в сумі 24001 (двадцяти чотирьох тисяч однієї) гривні, сплачених за договором про надання послуг №040165 від 22 березня 2011 року.

В задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині, - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Житло План» судовий збір в дохід держави в сумі 243 (двохсот сорока трьох) гривень 60 (шістдесяти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив - Куйбишевським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: С.Ю.Скляр