Постанова

від 07.07.2014 по справі 805/7336/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2014 р. Справа № 805/7336/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 година 47 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185,78 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька (далі - позивач, УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька) звернулось до суду з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (далі - відповідач, ВАТ «Донбасканалбуд») про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185,78 гривень (з урахуванням уточнень позовних вимог від 07.07.2014 року).

Позовні вимоги мотивовані тим, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) та пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663( надалі Інструкція № 21-1) передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У зв'язку з несплатою суми боргу в добровільному порядку позивач просив стягнути заборгованість з відповідача у судовому порядку.

7 липня 2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, до початку розгляду справи по суті, представник позивача надала уточнення позовних вимог, яким збільшила суму боргу з 3 167,40 гривень до 3 185,78 гривень, пояснення щодо збільшення суми позовних вимог та клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно наданих письмових пояснень позивач вказав, що підприємству за 2013 рік УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька було нараховано суму заборгованості у розмірі 9 072,67 гривень (що підтверджується розрахунком суми позову), проте, відповідно до розрахунку № 924/02 від 10.01.2014 року сума відшкодування до Пенсійного фонду України за 2013 рік становить 9 091,05 гривень. Різниця між розрахунками становить 18,38 гривень, саме на цю суму позивач і збільшує позовні вимоги та просить стягнути з ВАТ «Донбасканалбуд» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185,78 гривень.

Частиною 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи викладене, суд приймає вказане уточнення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, уповноваженого представника до суду не направив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи відсутність потреби заслухати, свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За даними веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доступ до якого надано відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд», код ЄДРПОУ 01416240, зареєстроване в якості юридичної особи 04.07.1994 року за № 1 266 120 0000 005739.

Як підтверджено матеріалами справи, на підприємстві відповідача працювала ОСОБА_1, яка була зайнята повний робочий день на роботах, що дає їй право на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно з пунктом "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року та їй, відповідно до вказаного Закону, була призначена та виплачена пенсія.

На підтвердження цього позивачем надана довідка про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії та довідка ВАТ «Донбасканалбуд» про фактичне працевлаштування щодо ОСОБА_1

УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно здійснені витрати на виплату і доставку ОСОБА_1 пенсії, призначеної на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону № 1788, в розмірі 3 185,78 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

На виконання приписів чинного законодавства позивачем на адресу відповідача, за вказаний період, був направлений для відшкодування розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - список № 1), по працівнику підприємства.

Відповідач вказані у розрахунку фактичні витрати позивача на виплату та доставку пільгової пенсії у встановлені законодавством строки не відшкодував, в результаті чого має заборгованість перед позивачем за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185,78 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

Законом № 1058 регулюються принципи, засади, механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Законом України від 31.05.2005 року №2613-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку», який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень Закону № 1058.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 Прикінцевих положень Закону № 1058, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону № 1788, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так зі змісту статті 14 Закону № 1788 вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у контексті положень статті 14 Закону № 1788 дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788.

Оскільки судом встановлено, що спір між сторонами стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених, хоча і працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, але пенсії яким призначено відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788 (список № 1), то з урахуванням наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку таких пенсій.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.10.2011 року по подібній справі № 21-62а11, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно пункту 6.8. Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 ВАТ «Донбасканалбуд».

Оскільки судом встановлено, що позивач за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно поніс витрати на виплату і доставку пільгової пенсії працівнику відповідача в розмірі 3 185,78 гривень, враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості в зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктами 2, 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. "а" ст. 13, ст. 14, ст. ст. 27-28 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, ст.ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185,78 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (місцезнаходження: пл. Конституції, 3, м. Донецьк, Донецька область, 83000, код ЄДРПОУ 01416240) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 1, за період з лютого 2014 року по травень 2014 року включно, в розмірі 3 185 (три тисячі сто вісімдесят п'ять) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок.

Постанова прийнята, складена і підписана в нарадчій кімнаті 7 липня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.