Рішення

від 07.07.2014 по справі 916/1566/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2014 р.Справа № 916/1566/14 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гермес Тревел"

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 3996,81 грн., розірвання договору

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Макаров І.Г., довіреність від 25.02.2014р.

Від відповідача: не з`явився

В засіданні 07.07.2014р. приймали участь представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Суть спору: про розірвання договору №17/21 про надання рекламних послуг від 05.06.2013р., укладеного між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1;

про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Гермес Тревел" 3996,81 грн., із яких 3900грн. основного боргу та 96,81грн. 3% річних;

про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Гермес Тревел" 4000грн. за надання правової допомоги.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, надав письмові пояснення від 19.05.2014р. за вх.№12768/14, в їх обґрунтування зазначає, що 05.06.2013р. між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №17/21, згідно якого відповідач зобов'язався оплатно надати позивачу послуги щодо розроблення і виготовлення ескізів дисконтних карт, чого зроблено підприємцем не було незважаючи на те, що позивачем було здійснено їх оплату відповідно до договору.

Відповідач у судові засідання не з`явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст.75 ГПК України.

Ухвалою суду від 23.06.2014р. за клопотанням позивача від 19.05.2014р. за вх.№2-1924/14, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено до 07.07.2014р.

Клопотання позивача від 23.06.2014р. за вх.№16255/14 про долучення документів до матеріалів справи було судом задоволено.

25.06.2014р. за вх.№16593/14 до суду від позивача надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника позивача.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:

05.06.2013р. між ТОВ „Гермес Тревел" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №17/21, за умовами якого замовник дає завдання виконавцю, а виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до завдання замовника надати за плату замовнику наступні рекламні послуги: розповсюдження рекламної продукції за адресами, вказаними у додатку №1. Опис та обсяг рекламних послуг та рекламних засобів зазначається у додатку №1 до даного договору, який також підписується сторонами. Строк надання рекламних послуг - 3 тижні. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику рекламних послуг за цим договором складається відповідний акт виконаних робіт (п.п.1.1., 1.2., 1.3., 1.4. договору).

Виконавець бере на себе наступні обов'язки: подати на затвердження замовнику в 1-денний строк з дня набрання чинності цим договором додаток №1 „Опис рекламних послуг", визначених в п.1.2. цього договору, із зазначенням часових інтервалів, звітних матеріалів та орієнтовних сум, необхідних для їх надання. Названий додаток №1 після його затвердження рекламодавцем є невід'ємною частиною цього договору. Власними силами та з власних матеріалів розробити і виготовити необхідні ескізи дисконтних карт (та комерційну пропозицію клієнта) в строк 3 доби. Подати на затвердження замовнику ескізи та інші матеріали, необхідні для надання послуг, в строк 3 доби. Виробництво реклами або публікація незатверджених замовником матеріалів не допускається. Розповсюдити рекламну продукцію за адресами, вказаними у додатку №1, протягом 3-х тижнів з дня підписання (п.п.2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.6. договору №17/21 від 05.06.2013р.).

За умовами п.4.1. договору №17/21 від 05.06.2013р. послуги, надані виконавцем, замовник оплачує в сумі 4500грн.+500грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця макета. Розрахунки за послуги здійснюються замовником передоплатою - шляхом готівкового розрахунку або перерахування на поточний рахунок виконавця 100% суми в строк 3 діб.

На підтвердження здійснення оплати послуг за договором №17/21 від 05.06.2013р. позивач надав суду платіжні доручення №1 від 01.08.2013р. на суму 1500грн., №3 від 28.08.2013р. на суму 2000грн., що підтверджується також випискою по рахунку товариства у ПАТ „КБ „Приватбанк" за період з 01.08.2013р. по 28.08.2013р.

Крім того, у п.9 договору №17/21 від 05.06.2013р. сторони зазначили, що замовником 05.06.2013р. оплачено виконавцю 400 грн. за послуги з дизайну.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені ТОВ „Гермес Тревел" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3900 грн. заборгованості за договором №17/21 від 05.06.2013р. правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 1 ст.901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи платіжні документи, що підтверджують здійснення оплати позивачем на користь відповідача 3900 грн., відсутність доказів, що підтверджують надання відповідачем послуг за договором, суд встановив існування заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „Гермес Тревел" в сумі 3900грн., звідси, є правомірними позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача зазначеної суми боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 96,81грн.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі №6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, зроблений позивачем, суд встановив, що його зроблено невірно, а саме, відсотки обраховано із загальної суми 3900грн. за період з 05.06.2013р. по 02.04.2014р., тоді як означена сума загалом 05.06.2013р. сплачена не була, а сплачувалась частинами: 400 грн. - 05.06.2013р., 1500грн. - 01.08.2013р., 2000грн. - 28.08.2013р. Суд самостійно перерахувавши проценти річних для сум 400 грн. за період з 05.06.2013р. по 02.04.2014р., для суми 1500грн. за період з 01.08.2013р. по 02.04.2014р., для суми 2000грн. за період з 28.08.2013р. по 02.04.2014р., встановив, що суми відсотків відповідно складають 9,89грн., 30,20грн., 35,83грн., а загалом сума відсотків складає 75,92грн. Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача три проценти річних підлягає частковому задоволенню на суму 75,92грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про розірвання договору №17/21 від 05.06.2013р., укладеного між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1, розглянувши яку суд встановив наступне.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За положеннями ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За вищенаведених обставин, порушення відповідачем умов договору №17/21 від 05.06.2013р. щодо ненадання протягом року обумовлених договором рекламних послуг, є невиконанням зобов'язання з боку відповідача, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

Враховуючи викладене, судом підлягає задоволенню позовна вимога позивача про розірвання договору №17/21 від 05.06.2013р., укладеного між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги частково, а саме розриває договір №17/21 від 05.06.2013р., укладений між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1, стягує з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Гермес Тревел" 3900грн. заборгованості, 75,92грн. три проценти річних.

Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1218грн. грн. за розгляд судом позовної вимоги немайнового характеру підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. Судовий збір за розгляд судом позовної вимоги майнового характеру зважаючи на часткове задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1817,45грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4000грн. На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката подав до суду договір про надання правової допомоги від 25.02.2014р., укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ТОВ „Гермес Тревел", квитанцію до прибуткового касового ордеру №1 від 25.02.2014р. та відповідний прибутковий касовий ордер, акт прийому-передачі виконаних послуг від 20.06.2014р.

Згідно з пунктом 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Відповідно до п.11 Інформаціного листа ВГСУ №01-8/973 від 14.12.2007р. „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи. Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на те, що позивачем подано до справи докази фактичного понесення витрат на послуги адвоката щодо оформлення позову та представлення інтересів товариства в господарському суді, з огляду на розумну необхідність витрат на послуги адвоката для даної справи, з врахуванням того, що ціна заявленого позову є меншою ніж сума заявлених витрат на послуги адвоката, суд частково задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 1000грн. відшкодування витрат на послуги адвоката.

Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 07.07.2014р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, витязі з ЄДРЮОФОП станом на 24.03.2014р., незважаючи на їх повернення поштою через незнаходження відповідача за адресою реєстрації, суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Розірвати договір №17/21 від 05.06.2013р., укладений між ТОВ „Гермес Тревел" та ФОП ОСОБА_1

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (65069, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гермес Тревел" (65049, м. Одеса, вул. Івана Франка,55, код 35991648) 3900 (три тисячі дев'ятсот) грн. заборгованості, 75 (сімдесят п'ять) грн. 92коп. три проценти річних, 3035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 45 коп. судового збору, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на послуги адвоката.

4. Відмовити позивачу в решті частині заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст складено 09.07.2014р.

Суддя Малярчук І.А.