Постанова

від 08.07.2014 по справі 820/11272/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"08" липня 2014 р. Справа № 820/11272/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фірми "БОРДО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач,) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Фірми "БОРДО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (діл по тексту - відповідач, фірма "БОРДО" у формі ТОВ) , в якому просить суд, стягнути з Фірми «БОРДО» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 61030, м. Харків, вул. Біологічна, 3, код ЄДРПОУ 22679647, МФО 300023, р\р 26009000073671 у ПАТ "Укрсоцбанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 17330,00 гри. та пені в розмірі 260,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (на далі -Закон) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Згідно звіту відповідача за 2013 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 20 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа. Отже відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, за що і були призначені адміністративно господарські санкції у розмірі 17330,00 гри. та нарахована пеня в розмірі 260,00 грн.

Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачем до суду надано клопотання про розгляд справи без його участі проти задоволення позову заперечував у повному обсязі виходячи з наступного: у вказаному періоді - 2013 році ТОВ «фірма «Бордо» у відповідності до вимог чинного законодавства було подано звіт позивачу щодо середньооблікової чисельності працюючих у 2013 році - 20 осіб та відповідно до 4-х відсоткового нормативу - 1 інваліда, що має право бути працевлаштованим у позивача. Проте відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», саме на позивача Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, як на суб'єкта владних повноважень, а не відповідача, як суб'єкта господарювання, покладено обов'язок пошуку таких інвалідів для їх працевлаштування, а отже жодних вимог чинного законодавства з даного приводу відповідачем порушено не було, внаслідок чого нарахування адміністративно-господарських санкцій в розмірі 17 330, 00 грн. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2013 р. та пені в розмірі 260,00 грн. - є безпідставним та протиправним.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено при судовому розгляді справи відповідач зареєстрований як юридична особа та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою 10-ПІ № 7399 від 28.02.2014 р., наданого до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу фірми "БОРДО" у формі ТОВ у 2013 році становить 20 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів на підприємстві у 2013 році - 0 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на підприємстві - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників в 2013 році склав 346,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві в 2013 році складала 17330 грн. (а.с. 7).

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати по відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Суд згідно наведеної норми зазначає, що суму, яку просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку покладеного законом.

Згідно ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, а в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420 "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення " формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" подається роботодавцями до державної служби зайнятості щомісячно. У графі 15 цього Звіту наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. З огляду на викладене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органу працевлаштування про створені роботодавцем робочі місця для працевлаштування інвалідів. Цей звіт є водночас і запитом про направлення до роботодавця інвалідів для працевлаштування, оскільки центр зайнятості, отримавши інформацію від інвалідів насамперед про їх бажання працювати, а від роботодавця - про намір та можливості працевлаштувати інвалідів, не тільки має змогу, а й зобов'язаний відреагувати на можливості конкретного роботодавця забезпечити інвалідів певною працею та бажання конкретних інвалідів реалізувати своє право на працевлаштування з врахуванням індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, наявних у них кваліфікації та знань. До такого висновку можна дійти, виходячи зі змісту норм статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення".

Так, відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні " інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендацій МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" Державна служба зайнятості має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 3 статті 18-1 Закону вказує, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Так, згідно листа Харківського міського центру зайнятості № ХМЦЗ-03-18800-22/14 від 28.06.2014 р. відповідачем протягом 2013 року не надавались до Харківського міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій.

Також, протягом 2013 року на підприємстві фірма "БОРДО" у формі ТОВ не було працевлаштовано жодної особи з обмеженими фізичними можливостями в зв'язку з відсутністю протягом 2013 року вакантних посад у базі даних ЄІАС для претендентів з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями .

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем у 2013 році свого обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що полягало в тому, що відповідачем не подавались кожного місяця до центру зайнятості звіти форми 3-ПН про необхідність направлення йому для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з чим Харківським міським центром зайнятості правомірно були призначені адміністративно господарські санкції у розмірі 17330,00 грн.

Таким чином, за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов'язано було знати, відповідач протиправно не вчинив дій, передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 5 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Доказів добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій за нестворене 1 робоче місце для працевлаштування інваліда в 2013 році у розмірі 17330,00 грн. відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2013 році є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, порядок нарахування пені та її сплати затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223.

Пунктом 2.1 вказаного Порядку органом контролю визнані територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Механізм нарахування пені визначений пунктом 3 Порядку нарахування пені та її сплати та передбачає наступне: порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк; одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення; пеня на пеню не нараховується; документами, що підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 року за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця; нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу); у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання; пеня сплачується роботодавцями за рахунок прибутку, що залишається після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів стягнення пені може бути звернено на майно роботодавця в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 20 Закону.

Таким чином, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, останнім днем сплати було 15 квітня 2014 року, за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів позивачем у визначеному законодавством порядку та розмірах нарахована пеня к розмірі 260,00 грн.

Суд зазначає, що відповідачем, на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не було надано доказів добровільної сплати вказаної заборгованості або наявності підстав для звільнення його від відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з фірми "БОРДО" у формі ТОВ адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фірми "БОРДО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі .

Стягнути з Фірми "БОРДО" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 61030, м. Харків, вул. Біологічна, 3, код ЄДРПОУ 22679647, МФО 300023, р\р 26009000073671 у ПАТ "Укрсоцбанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 17330,00 грн. ( сімнадцять тисяч триста тридцять гривень) та пені в розмірі 260,00 грн. (двісті шістдесят гривень ), всього 17590,00 грн. ( сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень) .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.