Рішення

від 07.07.2014 по справі 313/1988/13-ц

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №313/1988/13-ц

Провадження № 2/313/66/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2014 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., за участю представника відповідача Прусенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Фортуна-2001» про стягнення заборгованості з оплати орендної плати за договором оренди землі,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Фермерського господарства «Фортуна-2001» про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 16939,04 грн. за договором оренди землі від 23.12.2008 р., зареєстрованого Веселівським РВЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.12.2008 р. за №040826800116.

Також позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь судові витрати у сумі 229,41 грн.

Обґрунтовуючи своє право на звернення в суд з позовом до відповідача, позивачка вказує, що 23.12.2008 р. її мати ОСОБА_3 та фермерське господарство «Фортуна-2001» уклали договір №040826800116 оренди земельної ділянки, площею 6,6170 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321282500:02:003:0014, що знаходиться на території Корніївської сільської ради Веселівського району Запорізької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. її мати померла і вона є спадкоємцем за законом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим шостою Запорізькою державною нотаріальною конторою 08.06.2013 р. за №4-224.

ОСОБА_2 у позовних вимогах зазначає, що орендна плата відповідно до пункту 9 договору складає 2500,00 грн. за рік, яку відповідач зобов'язаний видати орендодавцю у строки, передбачені пунктом 11 зазначеного договору, тобто у період з 15 вересня по 31 грудня.

На думку позивачки фермерське господарство «Фортуна-2001» орендну плату за 2011-2013 роки включно не сплатило.

ОСОБА_2 у позові вказує, що відповідач 09.11.2013 р. здійснив часткову оплату орендної плати на її ім'я у сумі 2125,00 грн., що підтверджується копією квитанції на отримання поштового переказу, що свідчать про існування заборгованості та сплату за 2010 рік у хронологічному порядку виникнення заборгованості. Позивачка стверджує, що вона двічі зверталася до відповідача з вимогою про виплату належних орендних платежів, проте на її звернення відповідач направив лист від 23.10.2013 р. з вимогою надати відповідні документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку. На зазначену вимогу вона надіслала відповідачеві претензію від 01.11.2013 р. з вимогою погасити заборгованість з копіями наступних документів: свідоцтво про право на спадщину за законом, копію витягу з державного реєстру, копію договору оренди.

Проте, як стверджує у позовних вимогах позивачка, відповідач після всіх наданих документів для підтвердження факту спадкування заборгованість з оплати орендних платежів до теперішнього часу не погасив. ОСОБА_2 надала суду розрахунок заборгованості з орендної плати за договором за 2011-2013 р.р., який становить 7500,00 грн. (2500,00 грн. х 3 роки). Крім того, позивачка нарахувала відповідачеві пеню за 3 роки, а саме за 2011-2013 р.р. у розмірі 8785,00 грн. (1825,00 грн. (за 2011 р.) + 3650,00 грн. (за 2012 р.) + 3310,00 грн. (за 2013 р.)), а також 3% річних на суму 654,04 грн. Загальна сума позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки склала 16939,04 грн. (7500,00 грн. + 8785,00 грн. + 654,04 грн).

Під час судового розгляду справи позивачка позовні вимоги уточнила і зменшила розмір пені з 8785,00 грн. до 5210,00 грн., а 3% річних з 654,04 грн. до 513,50 грн. Орендна плата залишилася у сумі 7500,00 грн. Загальна сума заборгованості з оплати орендної плати за договором оренди землі склала 13223,50 грн. (7500,00 грн. + 5210,00 грн. + 513,50 грн).

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги не визнав і просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що орендна плата за договором позивачці сплачена повністю. Виконання договору підтверджується бухгалтерськими документами: накладною №160 від 23.08.2011 р. про отримання 3000,00 кг. пшениці на суму 2250,37 грн.; видатково-касовим ордером №16 від 24.07.2012 р. про отримання 2400,00 грн. та відправленням 06.11.2013 р. на адресу позивачки грошового переказу на суму 2125,00 грн.

Заслухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилається позивач ОСОБА_2 як на підставу позовних вимог, а також докази, на які посилається відповідач, який не визнає позовні вимоги, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

Частинами 1 та 2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Факт того, що з грудня 2008 року по серпень 2013 року відповідач, згідно договору оренди земельної ділянки, використовував земельну ділянку позивача визнається сторонами по справі та відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

За ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст.60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 видане державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори 08.06.2013 р. (а.с.37).

Позивачка надала суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 2321282500:02:003:0014, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 78494723212 (а.с.38).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є головою фермерського господарство «Фортуна-2001», яке протягом 2008-2013 років орендувало земельну ділянку, яка належала спочатку ОСОБА_3, а після її смерті позивачці, яка отримала право на спадщину за законом з 08.06.2013 р. Заборгованості з оплати орендної фермерське господарство не має, що підтверджується бухгалтерськими документами. Позовні вимоги ОСОБА_2 вважає безпідставними. Орендну плату за 2011 та 2012 р.р. отримував брат позивачки ОСОБА_5 на її прохання, так як вона проживає у м. Запоріжжя. Гроші передавалися маршрутними автобусами у м. Запоріжжя. Позивачка йому телефонувала на телефон і просила видавати орендну плату зерном, яке домовлялася і продавала у с. Чкалове. Орендна плата за 2013 рік сплачена позивачці поштовим переказом у листопаді 2013 року.

Свідок ОСОБА_4 у своїх поясненнях заявив, що господарство орендує на теперішній час 165 земельних ділянок і жодного разу питання щодо несвоєчасної оплати орендної плати не виникало. Жодного судового позову з цього питання не було. Свідок зауважив, що позивачці гроші платив і наперед, так як вона говорила, що у неї навчається син і їй відповідно потрібні гроші. У 2010 році він заплатив орендну плату у розмірі 2600,00 грн., які отримав батько позивачки. Інші фермери, які орендують земельні ділянки на території Корніївської сільської ради, ще його докоряли, що він заплатив завищену орендну плату.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 підтвердила пояснення свідка ОСОБА_4 і пояснила, що вона працює головним бухгалтером фермерського господарства «Фортуна-2001». Заборгованості за договором оренди землі фермерське господарство не має. Про сплату орендної плати є бухгалтерські документи. Свідок ОСОБА_6 дала пояснення суду про те, що відповідно до пункту 9 умов договору з орендної плати 2500,00 грн. утримувався податок 3,6%.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила свідчення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і пояснила, що вона працює у фермерському господарстві «Фортуна-2001» обліковцем-комірником.

Допитаний судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що позивачка є його сестрою і вона дійсно зверталася до нього з проханням отримати у фермерському господарстві «Фортуна-2001» орендну плату за 2012 рік, так як вона живе у м. Запоріжжя. Гроші за орендну плату він отримав і передав маршруткою, які отримав чоловік позивачки. ОСОБА_5 пояснив, що він не пам'ятає, щоб отримував за 2011 рік орендну плату та ставив свій підпис у накладній №160 від 13.08.2011 р. про отримання 3000,00 кг. пшениці на суму 2250,37 грн. Більше він нічого не пам'ятає і пояснень надати не може.

У судовому засіданні досліджена накладна №160 від 23.08.2011 р., зі змісту якої вбачається, що відпущено орендну плату ОСОБА_2 пшеницю, вагою 3000,00 кг., вартістю 2250,37 грн.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що підпис про одержання орендної плати за 23.08.2011 р. належить ОСОБА_5, який є двоюрідним братом позивачки. ОСОБА_5 отримував орендну плату на прохання позивачки, яка пославшись на те, що не зможе приїхати з м. Запоріжжя, у телефонному режимі зателефонувала керівнику господарства і просила видати брату орендну плату.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 заявив, що підпис у накладній він не робив.

Проте, до показань свідка ОСОБА_5 суд підходить критично з тих підстав, що підпис у накладній №160 від 23.08.2011 р. є ідентичним підпису, який стоїть у паспорті, серії НОМЕР_1, виданого 11.11.1995 р. Веселівським РВ УМВС України в Запорізькі області ОСОБА_5

Крім того, свідок ОСОБА_5 був допитаний також з приводу отримання 24.07.2012 р. орендної плати у сумі 2400,00 грн. за видатково-касовим ордером №16 і підтвердив, що він дійсно на прохання ОСОБА_2 за вказаним договором отримав зазначену суму, яку передав у м. Запоріжжя маршруткою у м. Запоріжжя, яку отримав чоловік ОСОБА_2

При дослідженні в судовому засіданні видатково-касового ордера №16 від 24.07.2012 р. вбачається, що орендна плата за 2012 рік земельну ділянку (пай) видана ОСОБА_2 за ОСОБА_3.

Судом також встановлено, що у графі підпис одержувача видатково-касового ордера №16 від 24.07.2012 р. стоїть підпис ідентичний підпису про одержання орендної плати у накладній №160 від 23.08.2011 р. Зазначені підписи ідентичні підпису, який належить свідку ОСОБА_5 у паспорті, серії НОМЕР_1, виданого 11.11.1995 р. Веселівським РВ УМВС України в Запорізькі області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що орендну плату за 2011 рік у накладній №160 від 13.08.2011 р. на суму 2250,37 грн. та за 2012 рік у видатково-касовому ордері №16 від 24.07.2014 р. на суму 2400,00 грн. отримував ОСОБА_5, що підтверджується його підписами, які ідентичні з його підписом, проставленим ним у його паспорті, серії НОМЕР_1, виданого 11.11.1995 р. Веселівським РВ УМВС України в Запорізькі області.

Посилання позивачки на те, що грошовий переказ на суму 2125,00 грн. надісланий їй на адресу відповідачем 06.11.2013 р. і який вона отримала є орендною платою за 2010 рік є безпідставними, так як у судовому засіданні був досліджений наданий відповідачем видатково-касовий ордер №33 від 05.08.2010 р., з якого вбачається, що орендну плату за 2010 рік у сумі 2600,00 грн. отримав ОСОБА_8 (а.с.33).

Також факт отримання ОСОБА_8 орендної плати за 2010 рік знайшов своє підтвердження і у поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9

Судом встановлено, що ОСОБА_8 є чоловіком орендодавця ОСОБА_3, матері позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 отримала 08.06.2013 р., спадкова справа №101/2010 (а.с.14).

За таких обставин суд приходить до висновку, що отримані позивачкою 09.11.2013 р. грошові кошти у сумі 2158,45 грн. є орендною платою за 2013 рік, а не за 2010 рік.

До твердження позивачки ОСОБА_2 про те, що вона довіреність ОСОБА_5 на отримання орендної плати у відповідача за 2011 та 2012 роки не давала, суд підходить критично, так як у судовому засіданні встановлено, що саме позивачка зверталася до голови фермерського господарства «Фортуна-2001» та бухгалтерію про видачу орендної плати ОСОБА_5 за договором оренди, яку він передавав у м. Запоріжжя. Зазначений факт підтверджений не тільки показами свідка ОСОБА_5, але й показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Надані відповідачем письмові докази суд вважає належними та допустимими.

Підстав ставити під сумнів покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд не вбачає.

Таким чином, судом встановлено, що фермерське господарство «Фортуна-2001» виконало за договором оренди свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2011-2013 роки, а також п.9 договору, у якому зазначено, що з орендної плати утримується податок з доходів фізичних осіб, що становить 3,6%, що повністю відповідає умовам договору оренди землі, укладеного між сторонами.

Оскільки відповідач фермерське господарство «Фортуна-2001» повністю виконав свої договірні зобов'язання перед орендодавцем по виплаті орендної плати за 2011-2013 роки, тому відсутні правові підстави для стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості.

Наявність правових підстав для стягнення з фермерське господарство «Фортуна-2001» на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором оренди землі позивач не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено, не підлягають стягненню з відповідача і понесені нею судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Фортуна-2001» (код ЄДРПОУ 31760429) про стягнення заборгованості з оплати орендної плати за договором оренди землі від 23.12.2008 р., зареєстрованого Веселівським РВЗРФ ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.12.2008 р. за №040826800116 - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Веселівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О. Нагорний

07.07.2014