Постанова

від 08.07.2014 по справі 816/2111/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2111/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

позивача - ОСОБА_1,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойла Юрія Григоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправними рішення, скасування запису та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2014 року до Полтавського окружного адміністративного суду ндійшла справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1) до реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області (надалі по тексту - реєстраційна служба), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 (надалі по тексту - третя особа, ОСОБА_2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення реєстраційної служби /державного реєстратора прав на нерухоме майно Манойла Ю.Г./ Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12376307 від 11 квітня 2014 року, яким позивачу відмовлено в державній реєстрації прав власності на земельну ділянку під кадастровим номером: 5321385000:00:006:0056;

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7071402 від 22 жовтня 2013 року, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким визначалося право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5321385000:00:006:0056 за громадянином ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12 червня 2014 року);

- зобов'язання реєстраційну службу Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:006:0056, що знаходиться на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказувала на протиправність рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Юрія Григоровича №12376307 від 11 квітня 2014 року про відмову у державній реєстрації прав, зазначила, що до заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5321385000:00:00:006:0056 подані до державного реєстратора, всі передбачені положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження документи. Крім того позивач вважає протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7071402 від 22 жовтня 2013 року та запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якими визначалося право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5321385000:00:006:0056 за громадянином ОСОБА_2, оскільки рішення Зіньківського районного суду від 22 жовтня 2010 року, на підставі якого встановлено право ОСОБА_2 на земельну ділянку, скасовано, а іншим судовим рішенням визнано недійсним сам державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №237705 виданий 12 жовтня 2011 року.

Ухвалою суду від 12 червня 2014 року в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі у якості другого відповідача залучено державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойло Юрія Григоровича /а.с. 72-73/.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Реєстраційна служба явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, надіславши суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника /а.с. 82/.

Державний реєстратор у судове засідання не з'явився, надіславши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 83/.

Третя особа у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначав, що державний реєстратор діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2010 року у справі №2-1136/10 ОСОБА_2 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №237705 /а.с. 53/. На підставі якого у подальшому державним реєстратором 22 жовтня 2013 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7071402 /а.с. 62/ на земельну ділянку, що розташована: Полтавська область, Зіньківський район, Проценківська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 5321385000:00:006:0056, за ОСОБА_2 та внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень запис про право власності №3000103 /а.с. 63/.

19 червня 2013 року Апеляційним судом Полтавської області рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2010 року скасовано /а.с. 8-9/.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3,34 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області серії ЯК №237705 виданого 12 жовтня 2011 року на ім'я ОСОБА_2 визнано недійсним. Рішення суду набрало законної сили 20 грудня 2013 року /а.с. 11/.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року визнано за ОСОБА_1, 19 вересня 1952 року, код платника податків за ЄДРПОУ - НОМЕР_1, жителькою, АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,34 гектарів, розташовану на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використанням) "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яка належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якого була ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх спадкових прав, на підставі державного акта на праві власності на земельну ділянку серії ПЛ №003458, виданого 29 липня 2003 року Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області, як за спадкоємицею за законом. Рішення суду набрало законної сили 09 березня 2014 року /а.с. 12-14/.

ОСОБА_1 звернулася із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) до реєстраційної служби /а.с. 37/, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 березня 2014 року за реєстраційним номером 5972436.

11 квітня 2014 року державним реєстратором прийнято рішення №12376307 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано за іншим правонабувачем /а.с. 36/.

Не погодившись із прийнятими рішеннями позивач оскаржила їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Надаючи оцінку рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Законом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України № 1952-IV орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації (частина четверта статті 9 Закону України № 1952-IV).

Згідно частини першої статті 15 Закону України № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 15 Закону №1952-IV, перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Пунктом 35 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17 жовтня 2013 року №868 (надалі - Порядок) під час проведення державної реєстрації речових прав заінтересованою особою є власник, інший правонабувач або сторона правочину, відповідно до якого виникли речові права.

Для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком (пункт 36 Порядку).

Відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що на виконання даної вимоги позивачем до заяви про державну реєстрацію надано рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 25 лютого 2014 року, яким визнано за ОСОБА_1, 19 вересня 1952 року, код платника податків за ЄДРПОУ - НОМЕР_1, жителькою, АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,34 гектарів, розташовану на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, з цільовим призначенням (використанням) "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яка належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якого була ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх спадкових прав, на підставі державного акта на праві власності на земельну ділянку серії ПЛ №003458, виданого 29 липня 2003 року Зіньківською райдержадміністрацією Полтавської області, як за спадкоємицею за законом, рішення набрало законної сили 09 березня 2014 року.

При цьому, позивачу відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку із тим, що заявлене право вже зареєстровано за іншим правонабувачем.

Разом з тим, як встановлено судом ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2013 року рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 22 жовтня 2010 року скасовано, а рішенням Зіньківського районного суду від 09 грудня 2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 3,34 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області серії ЯК №237705 виданого 12 жовтня 2011 року на ім'я ОСОБА_2 визнано недійсним, рішення набрало законної сили 20 грудня 2013 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7071402 від 22 жовтня 2013 року, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яким визначалося право власності на земельну ділянку під кадастровим номером 5321385000:00:006:0056 за громадянином ОСОБА_2, визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби /державного реєстратора прав на нерухоме майно Манойла Ю.Г./ Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12376307 від 11 квітня 2014 року, яким позивачу відмовлено в державній реєстрації прав власності на земельну ділянку під кадастровим номером: 5321385000:00:006:0056 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:006:0056, що знаходиться на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації, втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Таким чином, право відповідача на вчинення дій з державної реєстрації є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовних вимог в цій частині є формою втручання в дискреційні повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, як представника органу виконавчої влади, системи органів державної реєстрації.

З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5321385000:00:006:0056, що знаходиться на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, необгрнутованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частков ообгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Отже, судовий збір в розмірі 36,54 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, необхідно стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для утримання реєстраційної служби.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойла Юрія Григоровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойла Юрія Григоровича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №12376307 від 11 квітня 2014 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області Манойла Юрія Григоровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №7071402 від 22 жовтня 2013 року.

Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №3000103 від 22 жовтня 2013 року щодо права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5321385000:00:006:0056, що розташована на території Проценківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі реєстраційної служби Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області на користь ОСОБА_1 (паспорт серії КН 435753) витрати у вигляді судового збору у розмірі 36,54 (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 липня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко