Постанова

від 09.07.2014 по справі 911/4614/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 911/4614/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалу від та на постанову від Господарського суду Київської області 01.04.2014 Київського апеляційного господарського суду 14.05.2014 у справі Господарського суду № 911/4614/13 Київської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВІДІ Логістікс" 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДІ АВТОСІТІ ОДЕСА" 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укравтопром" стягнення заборгованості у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача - третіх осіб ОСОБА_6; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2014 у справі № 911/4614/13 (суддя Конюх О.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Шевченко Е.О.), зупинено провадження у справі № 911/4614/13 до вирішення Господарським судом міста Києва справ №№ 910/716/14, 910/718/14, 910/719/14.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 911/4614/13, з підстав порушення судами ст. 79 ГПК України та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВІДІ Логістікс" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 911/4614/13 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами першої та апеляційної інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВІДІ Логістікс" про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007, № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007, № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 на підставі договорів поруки № 100.2.3-13/6п-11 від 26.01.2011, № 100.2.3-13/7п-11 від 26.01.2011 та № 100.2.3-13/8п-11 від 26.01.2011.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВІДІ Логістікс" подало клопотання про зупинення провадження у справі № 911/4614/13 до розгляду Господарським судом міста Києва по суті справ №№ 910/716/14, 910/718/14, 910/719/14.

Суд першої інстанції задовольняючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛГ ВІДІ Логістікс" про зупинення провадження у справі, з правовою позицією якого погодився суд апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, виходив із того, що дана справа є пов'язаною зі справами №№ 910/716/14, 910/718/14, 910/719/14 Господарського суду міста Києва, адже предметом справ №№ 910/716/14, 910/718/14, 910/719/14 є визнання недійсними кредитних договорів № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007, № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007, № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008, в забезпечення виконання яких укладені договори поруки № 100.2.3-13/6п-11 від 26.01.2011, № 100.2.3-13/7п-11 від 26.01.2011 та № 100.2.3-13/8п-11 від 26.01.2011, та на підставі яких заявлений даний позов.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведені вище обставини та мотиви, з яких виходив місцевий господарський суд при винесенні ухвали від 01.04.2014 у даній справі, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що місцевий господарський суд правильно застосував норму частини 1 ст. 79 ГПК України, достеменно з'ясував як пов'язані справи, що розглядаються Господарським судом міста Києва із даною справою, достатньо та переконливо обґрунтував підстави, за яких розгляд справи № 911/4614/13 має бути зупинений до розгляду Господарським судом міста Києва справ №№ 910/716/14, 910/718/14, 910/719/14, та у межах наданих йому повноважень виніс законну ухвалу про зупинення провадження у справі.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що суд першої інстанції згідно із ст. 83 ГПК України міг сам надати оцінку кредитним договорам № 10-0604/296к-07 від 11.07.2007, № 100.2.3-01/71к-07 від 25.12.2007, № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості з поручителя за договорами поруки , що виникла внаслідок порушення позичальниками умов кредитних договорів.

Таким чином, оскаржувані ухвала Господарського суду Київської області від 01.04.2014 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 911/4614/13 відповідають вимогам чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 01.04.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 911/4614/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА