Рішення

від 18.06.2014 по справі 904/2802/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.14р. Справа № 904/2802/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіпінг Едженсі", м. Маріуполь Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 254 163,69 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лема Шіпінг Едженсі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" на свою користь основний борг у розмірі 223 424,17 грн., пеню у розмірі 17 615,05 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 127,35 грн., загалом на суму 254 163,69 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 39/27 від 27.09.2012 року щодо повної оплати наданих позивачем експедиторських послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та інфляційні втрати на загальну суму 254 163,69 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов відповідач до суду не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 28.05.2014 року на 18.06.2014 року та з 18.06.2014 року на 10.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 18.06.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лема Шіпінг Едженсі" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юмін" (клієнт) був укладений договір № 39/27 (далі - Договір) за умовами п. 3.1. якого клієнт передає експедитору право розпоряджатися вантажем в межах доручення, документацію та вказівки, необхідні для виконання Договору, а експедитор приймає на себе зобов'язання щодо обробки/поставки вантажу у відповідності з отриманими вказівками.

Відповідно до п.п. 12.11-12.2. Договору даний Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2012 року. Якщо жодна із сторін за 30 днів до спливу строку дії Договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання Договору, строк його дії автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік.

Згідно п.п. 2.1.-2.2. Договору доручення експедитору - документ, який видається клієнтом та містить вказівки по організації та забезпеченню міжнародних перевезень, є або невід'ємним додатком до договору транспортного експедирування, або іншим разовою угодою про надання транспортно-експедиторських послуг. Доручення експедитору може містити вказівки відповідно: перевезення вантажу; маршруту перевезення; предмету перевезення, кількості (маси) вантажу, додаткових вимог до перевезення; складування вантажів; інших послуг у зв'язку з транспортуванням та складуванням вантажів; сприяння при митному оформленні вантажів; обробці та маркуванні вантажів; оформлення страхування; консультації з питань транспорту; інших послуг, які не заборонені діючим законодавством.

Передача експедитору інструкцій, необхідних для виконання договірних умов, підтверджується в договорі транспортної експедиції чи в дорученні експедитору (п. 3.2. Договору).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в авансовій формі або шляхом попередньої оплати, або згідно виставленого рахунку, в тому числі готівковими засобами. При цьому основою для кінцевих розрахунків по кожній партії відправленого вантажу є рахунки, надані експедитором клієнту по фактично виконаним відвантаженням.

19.06.2013 року сторонами був погоджений та підписаний Додаток № 2, а 28.08.2013 року - Додаток № 1 до договору № 39/27 від 27.09.2012 року відповідно до умов п. 2. яких оплата за даними Додатками до договору здійснюється в національній валюті України - гривні, по курсу НБУ, який діяв в день надання послуг. Порядок оплати: 100% передплата. Кінцевий розрахунок здійснюється по фінальному рахунку експедитора після виконання послуг. Днем надання послуг є дата підписання акта прийому-передачі наданих послуг.

На підтвердження наданих відповідачу послуг транспортного експедирування позивач надав до суду копії наступних актів надання послуг: № 63 від 31.07.2013 року на суму 110 721,27 грн., № 70 від 03.08.2013 року на суму 215 996,90 грн., № 85 від 17.09.2013 року на суму 247 416,66 грн., № 104 від 15.10.2013 року на суму 216 710,12 грн., № 123 від 25.11.2013 року на суму 216 720,02 грн., загалом на суму 1 007 564,97 грн.

Наведені акти підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіпінг Едженсі" Шиповаловим О.О. та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін", та відповідно скріплені печатками підприємств.

Позивач зазначає, що відповідач лише частково оплатив надані позивачем послуги на суму 784 140,80,00 грн. на підтвердження чого надав до суду банківські виписки (а.с. 80-93).

13.03.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією із вимогою про оплату наданих відповідачу послуг у сумі 223 424,17 грн. (1 007 564,97 грн. - 784 140,80 грн.), однак відповіді на претензію позивач від відповідача не отримав.

Позивач посилається на часткову оплату наданих послуг транспортного експедирування відповідачу за договором № 39/27 від 27.09.2012 року у сумі 784 140,80 грн., відповідно неоплаченими є послуги на суму 223 424,17 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2 Додатку № 1 від 28.08.2013 року та Додатку № 2 від 19.06.2013 року до Договору передбачено, що оплата за даними Додатками до Договору здійснюється в національній валюті України - гривні, по курсу НБУ, діючому в день надання послуг. Порядок оплати: 100% передоплата. Кінцевий розрахунок здійснюється по фінальному рахунку експедитора після виконання послуг, Днем надання послуг є вважається дата підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Отже, тлумачення Договору дає підстави для висновку, що остання оплата повинна відбутися не пізніше, ніж в день надання послуг. Отримання рахунку не є умовою оплати, оскільки вартість послуг можливо вирахувати самостійно і вона вказана в Актах надання послуг.

Доказів оплати вартості наданих позивачем послуг відповідач не надав, доводи щодо наявності боргу за надані послуги у сумі 223 424,17 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за надані послуги транспортного експедирування у сумі 223 424,17 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення оплати рахунку більш як на 5 банківських днів клієнт додатково сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Кінцеві розрахунки здійснюються шляхом виставлення експедитором клієнту рахунків за фактично виконані відвантаження з додатками відповідних вантажних документів.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню по кожному акту надання послуг окремо, додатково враховуючи часткові оплати відповідачем передоплати за спірним договором та сум заборгованості, які виникли внаслідок таких неповних оплат, у загальній сумі 17 615,05 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд встановив його правильність, тому відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 17 615,05 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних по кожному акту надання послуг окремо, додатково враховуючи часткові оплати відповідачем передоплати за спірним договором та сум заборгованості, які виникли внаслідок таких неповних оплат, у загальній сумі 3 997,12 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд встановив його правильність, тому відповідно є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 3 997,12 грн.

Також позивач просить стягнути на свою користь інфляційні втрати, розраховані від суми кожного акту надання послуг окремо, додатково враховуючи часткові оплати відповідачем передоплати за спірним договором та суми заборгованості, які виникли внаслідок таких неповних оплат, у загальній сумі 9 127,35 грн.

При дослідженні обставин справи суд встановив, що у розрахунку розміру інфляційних втрат позивачем допущені помилки, які пов'язані з періодами нарахування таких інфляційних втрат та взятими сумами до нарахування, адже позивач нараховує інфляційні втрати на різні суми заборгованості, які містяться в одному місяці.

За наведеного, господарський суд зазначає, що відповідно до абз. 3 п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж .

Таким чином, виходячи з того, що платіж повинен бути здійснений, наприклад у серпні 2013 року, індекс інфляції потрібно нараховувати з наступного місяця, тобто з вересня 2013 року. Судом здійснено перерахунок індексу інфляції згідно наступної методики.

Так, наприклад, на кінець вересня наявна заборгованість у розмірі 109994,03 грн., на яку повинен нараховуватися індекс інфляції за жовтень. У той же час станом на 09.10.2013 року заборгованість відповідача зменшилася до 79994,03 грн., тобто протягом всього місяця жовтня залишкова заборгованість за вересень існувала лише в розмірі 79994,03 грн., на яку і потрібно нараховувати індекс інфляції.

Виходячи з вказаної методики розрахунку, індекс інфляції становить 8 635,30 грн.

Отже, з урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у загальній сумі 8 635,30 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 253 671,64 грн. (основний борг у розмірі 223 424,17 грн., пеня у розмірі 17 615,05 грн., 3% річних у розмірі 3 997,12 грн., індекс інфляції у розмірі 8 635,30 грн.).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 073,43 грн.

Керуючись ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юмін" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, буд. 15, прим. 1, ідентифікаційний код 34823177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Шіпінг Едженсі" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Адм. Луніна, 21-1, ідентифікаційний код 33243927) суму основного боргу в розмірі 223 424,17 грн., пеню у розмірі 17 615,05 грн., 3% річних у розмірі 3 997,12 грн., індекс інфляції у розмірі 8 635,30 грн. та судовий збір у розмірі 5073,43 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М. Крижний